Справа № 358/569/25 Провадження № 2-а/358/18/25
14 травня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
за участю секретаря Шпак К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Паніна Давида Германовича та Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
09.04.2025 до Богуславського районного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м.Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Паніна Давида Германовича та Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому він просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА №1730773 від 31.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень та закрити провадження у справі.
Свій позов мотивує тим, що 31 березня 2025 року інспектором ВП №2 (м.Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Панінинм Давидом Германовичем, було винесено відносно позивача постанову серії ЕГА №1730773 від 31.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. В постанові вказано, що ОСОБА_1 31 березня 2025 року в с. Іванівка Обухівського району Київської області здійснив завідомо неправомірний виклик працівників поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.183 КУпАП. Позивач зазначає, що інкриміноване адміністративного правопорушення він не вчиняв. В даному випадку зауважив на те, що 31.03.2025 він дійсно перебував в с. Іванівка Обухівського району Київської області, де здійснював роботи підприємства (Газогосподарства). Того дня, у нього було викрадено сумку в якій знаходились особисті документи, кошти, харчі тощо. Про вказану крадіжку він повідомив працівників поліції, які не розібравшись в обстановці склали відносно нього оскаржувану постанову. Факт крадіжки його речей можуть підтвердити свідки, які з ним здійснювали роботи на території с. Іванівка Обухівського району Київської області. На час звернення з позовом до суду поліцією здійснюється розгляд його заяви про крадіжку належних йому речей, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025, зазначену справу передано в провадження судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. (а.с.14).
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.15).
14 квітня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів по справі, а саме копії письмової відповіді ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області адресованої Мельниченку М.В. за № 68968-2025 від 07.04.2025 та копії доповідної записки про результати проведення перевірки інформації викладеної у зверненні ОСОБА_1 (а.с. 17-20).
29.04.2025 в порядку ст.162 КАС України, представником відповідача Головним управлінням Національної поліції у Київській області подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне. Згідно вказаної постанови 31 березня 2025 року ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, за що передбачена адміністративна відповідальність санкцією ст. 183 КУпАП. Відповідно до відеозапису з портативного відеореєстратора працівників поліції встановлено, що попередньо на місці події працювала СОГ (слідчо-оперативна група), якими під час відпрацювання даного виклику вдалося віднайти частину речей. Щодо частини речей які знайти не вдалося, а саме документи та гаманець, складено відповідні документи та повідомлено ОСОБА_1 що в подальшому буде проводитися розгляд його звернення у встановленому законодавством порядку, що підтверджується словами позивача зафіксовані на відеозаписі (00000_00409720250331213237_0018, 05 хв. 06 сек). Однак, позивач під час перебування працівників поліції на місці події, повторно зателефонував на спеціальну лінію 102 та повідомив про вище вказану подію, даний факт був зареєстрований до ЄО №1964 та ЄО №1966 в фабулі яких зазначено, що речі, а саме куртку та термос знайшли, однак не вдалося віднайти документи та гаманець про що було написано відповідну заяву (даний факт зазначено вище). Тобто, під час повторного виклику поліції ОСОБА_1 захисту свої прав не потребував, оскільки працівниками поліції вже виконувались всі необхідні дії. Разом з тим, поліцейським здійснено виїзд на місце події, встановлено наявність умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей, тобто, встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, була проведена належна оцінка наявних доказів та повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою, так як на момент виклику котрий позивач здійснив 31.03.2025 о 20 год 01 хв. працівники поліції перебували на місці події. Незважаючи на це, позивач усвідомлюючи обставини події, втретє зателефонував на спецлінію 102, о 21 год. 06 хв. та повідомив вищевикладену інформацію. Таким чином, є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції безпідставно, оскільки не потребував захисту своїх прав або членів своєї родини. Невизнання позивачем своєї вини у вчиненому правопорушенні, слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
31 березня 2025 року інспектором ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Паніним Давидом Германовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕГА №1730773 від 31.03.2025, відповідно до якої, 31.03.2025 21:58:42, в с. Іванівка по вул. Травнева Обухівського району Київської області ОСОБА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції. На підставі вищевказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. (а.с. 8).
Відповідно до копії письмової заяви ОСОБА_1 від 31.03.2025 (22:32 год.) адресованої начальнику ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області, заявник просив розглянути заяву про яку він повідомив за телефоном «102» 31.03.2025 о 20 годині про те, що йому та його дружині погрожували підозрювані в крадіжці його сумки, про крадіжку якої ним було повідомлено о 21 год 30 хв. за телефоном «102» 31.03.2025 (а.с. 9-10).
Згідно талону-повідомлення Єдиного обліку № 1953 від 02.04.2025, заяву ОСОБА_2 про крадіжку сумки з речами (31.03.2025 о 16:37) про що було повідомлено зі служби 102 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» за № 1953 (а.с. 11).
Згідно талону- повідомлення Єдиного обліку № 1964 від 02.04.2025, заяву ОСОБА_2 про крадіжку сумки з речами (31.03.2025 о 20:01) про що було повідомлено зі служби 102 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» за № 1964 (а.с. 12).
Згідно талону- повідомлення Єдиного обліку № 1966 від 02.04.2025, заяву ОСОБА_2 про пришвидшення розгляду заяви про крадіжку сумки з речами (31.03.2025 о 21:06) про що було повідомлено зі служби 102 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» за № 1966 (а.с. 13).
Згідно копії письмової відповіді начальника ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Генадія Мельниченка адресованої Мельниченку М.В. за № 68968-2025 від 07.04.2025 та копії доповідної записки про результати проведення перевірки інформації викладеної у зверненні ОСОБА_1 , співробітниками відділу поліції № 2 Обухівського РУП в Київській області проведено перевірку інформації викладеної в заяві ОСОБА_1 зареєстрованій за № 1968 від 31.03.2025, та встановлено, що ознак кримінального чи адміністративного правопорушення не встановлено, та будь-які факти що ОСОБА_3 вчинила неправомірні дії відносно ОСОБА_1 матеріалами перевірки не здобуто. Дій, що ображали б людську гідність та громадську мораль з боку ОСОБА_3 не було, оскільки свідки даної події були відсутні. Притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не представляється можливим. З ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було проведено бесіди профілактичного характеру з приводу недопущення вчинення протиправних дій стосовно іншої людини. Перевірку за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 закінчено та повідомлено заявника (а.с. 18-20).
Згідно з копією рапорту про реєстрацію події від 31.03.2025 до ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області 31.03.2025 о 20 годині 01 хвилин на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , заявник залишив сумку близько 16 години, яку викрали. Дану подію зареєстровано в Єдиному обліку за № 1964.
Згідно з копією рапорту про реєстрацію події від 31.03.2025 до ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області 31.03.2025 о 21 годині 06 хвилин на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ПОВТОР/ просить пришвидшити/ заявник залишив сумку близько 16 години, без нагляду, яку викрали. Виконував роботи по газу. В сумці були речі, одяг, документи на авто, гаманець, кошти в сумі 120 грн., 1 долар, банківська картка. Працівники поіції, які були на місці знайшли речі: куртку, шапку та термос, документів і гаманця так і не має. Дану подію зареєстровано в Єдиному обліку за № 1966.
Так, згідно з долученими до відзиву на позовну заяву рапортами працівників поліції від 31.03.2025 за зверненнями ОСОБА_1 відносно нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 183 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за здійснення завідомо неправдивого виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, яка карається накладенням штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Для встановлення у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП він повинен викликати представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. При цьому такі дії правопорушника мають бути вчинені з прямим умислом, тобто, повідомляючи певну інформацію та викликаючи дану службу, він повинен усвідомлювати, що вона є неправдивою, і бажати даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини", "Девеєр проти Бельгії", "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно обґрунтувань викладених позивачем в позові, викликаючи працівників поліції, які довгий час не прибували на місце, він був переконаний у викраденні його сумки з речами, оскільки на момент звернення такі були відсутні, а тому він кілька разів зателефонував до поліції, з метою вирішення зазначеної ситуацій у правовому полі, так як вважав його права порушеними та такими, що підлягають захисту правоохоронними органами.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Як вбачається з копії рапорту працівника ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області про реєстрацію події від 31.03.2025, що зареєстрована в Єдиному обліку за № 1966, заявник ОСОБА_1 просив пришвидшити розгляд його заяви про крадіжку належної йому сумки з речами, за фактом крадіжки, про який він повідомив 31.03.2025 на лінію 102.
Інші надані по справі докази хоча і безумовно вказають на повноту проведення всіх слідчих (розшукових) дій, необхідних для встановлення місця знаходження належної ОСОБА_1 сумки з речами, проте за встановлених обставин їх недостатньо для висновку про те, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик, оскільки таку обставину достеменно не встановлено.
Крім цього, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Так, відповідач не подав жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин, викладених у адміністративному позові ОСОБА_1 та доведення його винуватості.
При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Зібраними матеріалами не підтверджується наявності в діях ОСОБА_1 прямого умислу, спрямованого на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції з метою зриву роботи відповідної служби.
З урахуванням викладеного, на час винесення оскаржуваної постанови інспектором ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Паніним Д.Г. були відсутні правові підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Окрім іншого, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.10.2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність для задоволення позову та закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області судових витрат у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 286, 293 КАС України
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м.Миронівка) Обухівського РУП ГУНП у Київській області Паніна Давида Германовича та Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕГА №1730773 від 31.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн., та закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211 гривні 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя К. С. Романенко