Справа № 357/6407/25
1-кп/357/785/25
15.05.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження провадження за № 12025116030000286 внесене до ЄРДР 10.04.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Василиха Ставищенського району Київської області, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, працюючої на посаді продавця продовольчих товарів у ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 (далі - Наказ МОЗ № 150) затверджено Правила проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (далі - Правила).
Пункт 6 вказаних Правил передбачає, що обов'язковий профілактичний медичний огляд включає в себе: загальне обстеження лікарями - спеціалістами (лікар - терапевт, лікар - дерматовенеролог, лікар - отоларинголог, лікар -стоматолог та інші спеціалісти (за потреби), лабораторне і функціональне обстеження згідно з Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2002 за №639/6927.
Згідно п. 10 вказаних Правил, після закінчення лікування в разі відсутності протипоказань для зайняття відповідним видом діяльності заклад охорони здоров'я видає працівнику форму № 1-ОМК «Особиста медична книжка» (далі - форма № 1-ОМК), затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150.
Відповідно до п. 5 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, адміністрація (крім осіб, що не мають контакту з продукцією, яка зберігається та реалізується), продавці, працівники складів, холодильників, експедитори, персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень, слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного та холодильного обладнання є професіями, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи.
Згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
10 квітня 2025 року близько 12 години 14 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи на своєму робочому місці продавця продовольчих товарів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_4 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та на прохання працівника поліції в присутності представника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Білоцерківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області пред'явити документи, які надають їй право займатися діяльністю пов'язаною з сферою обслуговування, маючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме особистої медичної книжки форми первинної облікової документації №1-ОМК книжку 2 Серія ААЕ № 227205, з метою уникнення відсторонення від роботи, ОСОБА_3 пред'явила завідомо підроблену особисту медичну книжку, достовірно знаючи, що вона не проходила встановлений законом медичний огляд, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою охорони здоров'я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв, організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, чим використала завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_3 використала завідомо підроблений документ, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_3 щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, збитків не завдано, а тому відповідно до ст. 45 КК України, вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Просить звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника, просила звільнити її від кримінальної відповідальності. Повідомила суд про дійсність свого щирого каяття та сприяння розкриттю вчиненого нею кримінального правопорушення. Зазначила, що рашіне ніколи не вчиняла злочинів, це вперше, зробила для себе належні висновки і таке більше не повториться. Повідомила, що їй зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Прокурор вважав за можливе звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закрити кримінальне провадження, з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт, заслухавши клопотання захисника, пояснення обвинуваченої думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Судом було роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_3 право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз'яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав.
Обвинувачена ОСОБА_3 заявила, що підстави та наслідки звільнення за ст. 45 КК України їй зрозумілі і просить суд розглянути клопотання та звільнити її від кримінальної відповідальності.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого їй обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій ч. 4 за ст. 358 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченій у провину, дійсно мало місце, вчинене нею, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самою обвинуваченою.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, є кримінальним проступком і таке, що не є корупційним кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є особою, яка вперше вчинила кримінальний проступок.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям є вчинення нею вперше кримінального проступку. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Дійове каяття передбачає обов'язкову наявність трьох елементів, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди.
На переконання суду, щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3 полягає в суб'єктивному ставленні останньої до вчиненого, зокрема, в тому, що вона визнав факт вчинення кримінального правопорушення та його негативні наслідки, визнає свою провину у вчиненому повністю, висловила щирий жаль і сором з приводу цього, засудила свою поведінку та бажала виправити наслідки своїх дій.
У даному випадку має місце активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченої ОСОБА_3 , що полягає у тому, що останньою органу досудового розслідування повідомлено про всі відомі обставини вчинення кримінального правопорушення.
Вчиненим правопорушенням шкода не завдана.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вчинила кримінальне правопорушення вперше, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, шкода, яка підлягає відшкодуванню, її діями не завдана.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на суму 5348 грн. 40 коп.
Керуючись ст. 45 КК України, ст. п. 1 ч. 2 ст. 284, 314 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 - закрити.
Речовий доказ - бланк медичної книжки форми первинної облікової документації №1-ОМК книжку 2 Серія ААЕ № 227205 на імя ОСОБА_3 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримніального провадження.
Сягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи у сумі 5348 грн. 40 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_7