Справа № 357/2336/25
3/357/1605/25
01.05.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ст. 124 КУпАП
20.02.2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов протокол серії ЕПР1№245719 від 13.02.2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно вищевказаного протоколу встановлено, що 13.02.2025року о12год.17хв. в м.Біла Церква, вул.Павліченка водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВМW державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.18 (рух праворуч) та здійснив рух прямо, що призвело до зіткнення з транспортним засобом Renault Megane Scenik державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався прямо по лівій смузі на якій наявна дорожня розмітка 1.18(рух прямо). Внаслідок ДТП завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушив п. 2.3б,10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124КУпАП.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що правила дорожнього руху не порушував та пояснив, що 13.02.2025року близько 12год.08хв. він керував автомобілем ВМW державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Павліченка в напрямку бульвару Михайла Грушевського. Наближаючись до перехрестя вул.Павліченка та вул. Шолом Алейхема, яке обладнане світлофором та дорожнім знаком 4.4 рух прямо або праворуч, а також майже стертою дорожньою розміткою 1.18. Зайнявши крайнє праве положення він розпочав рух, оскільки після розмітки 1.18, покриття якої було майже стерто, на даному відрізку дороги, а саме при наближенні до перехресть вище зазначених вул.Павліченка та Шолом Алейхема встановлено дорожній знак 4.4 «рух прямо або праворуч» і відповідно до п.8.2ПДР чітко наказано, що дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією, водночас відповідно п.1.4 Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила. Відповідно п.10.11 «правило правої руки» транспортний засіб, що наближається з правого боку має перевагу у русі. Оскільки праворуч був розташований його автомобіль, то під часу проїзду саме ВМW під його керуванням мав перевагу у русі, під час переїзду перехрестя. Водій Renault Megane Scenik державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив зіткнення з його автомобілем, потім проїхавши кілька метрів зупинився, вийшовши з машини махнув рукою та поїхав з місця ДТП. Останній викликав працівників поліції. Надав суду в якості доказів фотокартки з розташуванням знаків ПДР та пошкодження автомобіля. Просить закрити справу за відсутністю в його діях складу правопорушення.
В судовому засіданні допитаний водій ОСОБА_2 який пояснив, що дійсно 13.02.2025року о12год.17хв. він рухався на своєму автомобілі Renault Megane Scenik державний номерний знак НОМЕР_2 м.Біла Церква по вул.Павліченка і доїжджаючи до регульованого світлофором перехрестя з вул.Шолом Алейхема зайняв ліву полосу руху відповідно до дорожньої розмітки 1.18, яка показує дозволений напрямок руху по смугах на перехресті «рух прямо». Перед світлофором в правій смузі руху, яка відповідно до дорожньої розмітки 1.18 передбачена для повороту праворуч, помітив автомобіль ВМW державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Проїжджаючи перехрестя на дозволений сигнал світлофора та рухаючись по відведеній дорожньою розміткою 1.18полосі руху прямо, помітив, що справа від нього в попутному з ним напрямку рухається автомобіль ВМW державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 «поворот праворуч» і зачепив дзеркало його автомобіля. Після цього він зупинився та увімкнув в автомобілі аварійний сигнал, а коли вийшов з автомобіля то не побачив ніяких пошкоджень на автомобілі і не звернув увагу на наявність пошкоджень на автомобілі ВМW. Так як він не порушував ПДР та механічних пошкоджень автомобілю не було спричинено він поїхав далі, щоб не заважати руху транспортних засобів.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , водія ОСОБА_2 , дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачиться на її користь. Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо порушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок порушення ОСОБА_1 п.2.3б, 10.1 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 ПДР України).
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв'язку із настанням наслідків.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Дорожній знак й розмітка мають суворо відповідати Правилам дорожнього руху, використовуватися згідно зі своїм призначенням, мати відповідність за формою і зовнішньою формою. Заборонено застосування застарілих знаків і розмітки, які втратили актуальність і не використовуються у правилах.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Кожен учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.
Так, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, схему з місця ДТП, розміщення транспортних засобів, а також пошкодження транспортних засобів, пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушення п.2.3б, п.10.1, ПДР України, які перебували в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП.
Інших доказів якими підтверджується наявність вини водія ОСОБА_1 у порушенні п.2.3б, п.10.1Правил дорожнього руху, матеріали справи не містять.
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні будь-якого правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відтак, у даній адміністративній справі не доведена винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме у зв'язку з порушенням ним п.2.3.б, п.10.1 ПДР України. Вина вищевказаної особи належним чином не доведена, достатніх доказів вини не зібрано.
З урахуванням наведеного та того, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується прямим умислом, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, зібрані на їх підтвердження докази відносно вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є суперечливими, про що в суді здобуто достатні, належні та допустимі докази, за таких обставин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягнутим не може бути.
Отже суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які об'єктивні дані про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та беручи до уваги те, що в судовому засіданні достовірно не доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в зв'язку з порушенням ним п.2.3.б, п.10.1 ПДР України, а тому суд приходить до висновку, що надані суду матеріали не містять беззаперечних доказів вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 п.1КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. 7, ст.124, ст.ст. 247-249, 251, 268, 279, 280, 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС