Справа №293/314/25
Провадження № 3/293/235/2025
14 травня 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 126 КУпАП
29.04.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов після дооформлення протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272004 від 15.03.2025 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272004 від 15.03.2025, 15.03.2025 10:31:20 с.Вишпіль, вулиця Житомирська, 88. В с.Вишпіль по вул.Житомирська, 88 гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами згідно постанови ДВС 63115393 від 17.02.2025, чим порушив п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610249732667 (а.с. 14).
З метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , був повідомлений про розгляд справи належним чином та своєчасно, суд керуючись ст. 268 КУпАП, дійшов висновку про розгляд справи без участі останнього.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Дослідивши та всебічно, повно та об'єктивно оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272004 від 15.03.2025, 15.03.2025 10:31:20 с.Вишпіль, вулиця Житомирська, 88. В с.Вишпіль по вул.Житомирська, 88 гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами згідно постанови ДВС 63115393 від 17.02.2025, чим порушив п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 126 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковано за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Згідно до ч.3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та умисно порушив таку заборону.
Стаття 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Частина 10 статті 71Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що тимчасові обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження на час складання адміністративного протоколу.
Як слідує з долученої до протоколу про адміністративне правопорушення копії постанови державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Первушиної Ю.О. від 17.02.2025 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, ВП № 63115393, боржнику ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами через наявну заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої за період з 12.02.2024 по 12.02.2025 року становить 30 800 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Разом з тим, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпП не містять доказів на підтвердження обізнаності його з постановою, якою йому встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Крім того матеріали справи не містять доказів того, що на даний час така постанова є чинною.
Наданий відеозапис фіксації події не містить підтвердження того, що ОСОБА_1 , достеменно знав про існування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. А пояснення ОСОБА_1 викладені в рапорті поліцейського РПП ВП №1 ЖРУП№1 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Д.Мулявко не є належним та допустими доказом обізнаності ОСОБА_1 з винесеною постановю державного виконавця про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних доказів.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 , за ч. 3 ст.126 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 , відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Людмила ЛОСЬ