Справа № 273/1/25
Провадження № 1-кп/273/1/25
15 травня 2025 року Баранівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060530001159 від 21.12.2024 року; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065530000387 від 14.12.2024 року; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025065530000014 від 06.01.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Довбиш, Баранівського району, Житомирської області, українець, громадянин України, освіта загальна середня, не одружений, не працює, проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 31.10.2024 року вироком Баранівського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України, ст.70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;
- 26.03.2025 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст.186 КК України, ч.4 ст.70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 КК України,
18 грудня 2024 року близько 23 години ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що в Україні 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який у встановленому Законом порядку, продовжений, з метою умисного, таємного викрадення чужого майна (крадіжки) прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, в умовах воєнного стану, викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 без розриву у часі, переліз через паркан вказаного домоволодіння, підійшов до літньої кухні, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими і за ними ніхто не спостерігає, за допомогою стамески шляхом віджиму відкрив металопластикове вікно та проник в приміщення літньої кухні. Перебуваючи в літній кухні, зайшов у кладовку, звідки таємно викрав акумуляторного шуруповерта марки «Makita» моделі «331 DWE», вартістю 982 грн. 80 коп., дриля електричного марки «Nowa» моделі «WI750Y» вартістю 546 грн., електричної коси (тримера) торгової марки «Гранит» моделі «СТ-2200» вартістю 1507 грн. 10 коп., бензинової пили марки «Foresta» моделі «FA-40S» вартістю 2030 грн., які належить ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_4 , з вказаним викраденим майном, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 збиток на загальну суму 5065 грн. грн. 90 коп.
Отже, своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Крім того, 13 грудня 2024 року в період часу з 10:00 години до 12:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , вирішив порушити недоторканість житла та проникнути до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_7 , щоб вчинити дрібну крадіжку майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, без розриву в часі, ОСОБА_4 , переконавши у відсутності сторонніх осіб, умисно, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість домоволодіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, проти волі власника - ОСОБА_7 за допомогою принесеної із собою сокири, із застосуванням фізичної сили, відігнув механізм пластикового вікна, відкрив його та проник всередину квартири. Перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , здійснив дрібну крадіжку радіоприймача марки «GOLON RX-BT 6061 S», та грошових коштів на суму 350 грн.
Отже, своїми умисними діями, які виразились в незаконному проникненні до житла особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України.
20 грудня 2024 року близько 09 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , вирішив порушити недоторканість домоволодіння та проникнути до приміщення літньої кухні, яка належить ОСОБА_6 , щоб вчинити дрібну крадіжку майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, без розриву в часі, ОСОБА_4 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, умисно, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість домоволодіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, проти волі власника - ОСОБА_6 за допомогою стамески принесеної із собою, із застосуванням фізичної сили, відігнув та в подальшому повідривав штапики на одному із дерев'яних вікон, та вийнявши скло проник всередину приміщення літньої кухні. Перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства АДРЕСА_2 , здійснив дрібну крадіжку мереживного подовжувача (переноски) із кабелем чорного кольору довжиною 100 метрів.
Отже, своїми умисними діями, які виразились в незаконному проникненні до домоволодіння особи, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, визнає усі обставини, викладені у обвинувальних актах, у вчиненому щиро розкаюється. Пояснив, що 13.12.2024 підійшов до вікна квартири потерпілого ОСОБА_7 , віджав вікно, пронеик у квартиру та взяв гаманець із грошима у сумі 350 грн, а також радіоприймач на холодильнику, в подальшому гроші витратив на власні потреби. Також, 18.12.2024 підійшов до літньої кухні домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 , віджав пластикове вікно стамескою, заліз в кухню (комору), звідки викрав дриль, шуруповерт, електрокосу, бензопилу. Частину викраденого майна продав, частину у нього вилучили, виручені від продажу кошти витратив на алкогольні напої. Крім того, 20.12.2024 підійшов до літньої кухні домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 , зірвав з вікна штапики, вийняв шибку, проник усередину приміщення та викрав переноску. Усвідомлював, що вчиняє кримінальні правопорушення під час іспитового строку, під час досудового розслідування просив вибачення у потерпілих, жодних претензій потерпілі до нього не мають.
Від потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд кримінального провадження без їхньої участі, щодо міри покарання покладаються на розсуд суду, претензій майнового характеру до обвинуваченого не мають.
У судовому засіданні прокурор, враховуючи, що обвинувачений визнає свою вину та всі встановлені обставини справи, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений та його захисник не заперечили щодо визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та зокрема те, що відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України, кваліфікується як кримінальний проступок, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, кваліфікується як тяжкий злочин.
Щодо особи обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя, схильний до крадіжок, зловживає спиртними напоями, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря-психіатра, однак за останні 5 років за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався, не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення, не був зареєстрований як безробітній та за послугами з працевлаштування до центру зайнятості не звертався, перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, викрадене майно повернуто потерпілим, у потерпілих відсутні матеріальні претензії до нього.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття та сприяння у розкритті злочинів.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі. Зазначене покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов, кожний вирок виконується самостійно.
Вітак, Вирок Новоград -Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2025 року слід виконувати самостійно.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред'являвся, викрадене майно повернуто потерпілим.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні, зокрема, за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/106-24/18947-ТВ в сумі 2387,70 грн; за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/106-24/18949-ТВ в сумі 1591,80 грн; за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/106-24/18948-ТВ в сумі 1591,80 грн; за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/106-24/18964-ТР в сумі 3183,6 грн. слід стягнути з обвинуваченого на підставі ст.124 КК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25.12.2024 року на майно, а саме належні ОСОБА_4 кросівки,слід скасувати.
Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, запобіжний захід до набрання вироком законної сили необхідно залишити попередній - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65 КК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Вирок Новоград -Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2025 року виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні в сумі 8754,90 грн.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 14.02.2025 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25.12.2024 року на майно, а саме належні ОСОБА_4 кросівки.
Речові докази:
- акумуляторний шуруповерт марки «Makita» моделі «331 DWE», дриль електричний марки «Nowa» моделі «WI750Y», електрична коса (тример) торгової марки «Гранит» моделі «СТ-2200», бензинова пила марки «Foresta» моделі «FA-40S» грн., які передані потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими за належністю;
- кросівки ОСОБА_4 , які передані на зберігання до камери речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 ;
- слід низу підошви взуття на темній дактилоплівці, який передано на зберігання до камери речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили знищити;
- сокиру з дерев'яним руків'ям у спеціальному пакеті WAR1793274, яку передано на зберігання до камери речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1