Справа №155/393/25
Провадження №2-о/155/61/25
14.05.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого судді - Сметани В.М.,
при секретарі судового засідання - Воронюк Н.М.,
за участі заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та дружини без шлюбу, та факту утримання дружини
Заявниця 06 березня 2025 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та дружини без шлюбу та факту утримання дружини.
Свої вимоги обґрунтовує, що вона проживала однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з серпня 2005 року.
Вказує, що 20 березня 2024 року ОСОБА_7 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, однак під час виконання військових обов'язків, загинув.
Зазначає, що вони проживали як одна сім'я, виховували спільну дитину, піклувалися про сина, разом займалися побутом, вирішували питання життєзабезпечення сім'ї. Під час проходження служби неодноразово переказував кошти на рахунок заявниці для утримання її та сина, а також для вирішення побутових питань. Вони були пов'язані спільним побутом, одним місцем проживання, спільним бюджетом.
Вказує, що встановлення факту, надасть їй змогу реалізувати соціально-економічні права, а саме отримати грошову виплату у зв'язку зі смертю чоловіка.
З врахуванням наведеного, заявник просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та перебувала на утриманні останнього.
Ухвалою судді від 10 березня 2025року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
На адресу суду 18 березня 2025 року від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Ткачука В.В. надійшли пояснення у справі, в якому зазначив, що заявницею до заяви не долучено належних, достовірних доказів щодо факту спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету та інших доказів, які підтверджують факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування заявниці на утриманні ОСОБА_7 . Враховуючи наведене просить залишити заяву без задоволення.
Заявник в судовому засіданні, вимоги заяви підтримала, просила її задовольнити, суду пояснила, що вона проживала разом з ОСОБА_7 з 1998 року, вели спільно господарство, вона доглядала за сином, який має інвалідність з дитинства, а чоловік працював різними підробітками та забезпечував сім'ю. Від спільного життя в них народився син, оскільки вона перебувала в юридичному шлюбі з іншим чоловіком, саме він був вказаний батьком сина.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, оскільки заявником не надано суду належних доказів, які підтверджували факт спільного проживання.
Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові докази у справі, заслухавши сторін по справі та свідків, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимог статті 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99, до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних обов'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
Відповідно до частини 1, 2 статті 25 СК України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Частиною першою статті 36 СК України передбачено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Судом встановлено, що згідно з відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , період реєстрації з 30 грудня 1998 року по теперішній час.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було АДРЕСА_1 .
Згідно копій виписки по картковому рахунку, ОСОБА_7 здійснював перекази грошових коштів ОСОБА_8 в період перебування на військовій службі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_10 , раніше працювала в Скобелківській сільській раді, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали разом орієнтовно з кінця 90-х років початок 2000-х років. Вказувала, що в них є спільна дитина. Вели спільне господарство, спільно обробляли земельну ділянку, яка розташована біля житлового будинку. Дані обставини їй відомі не тільки як сусідці, а як і працівника сільської ради, оскільки ОСОБА_10 неодноразово звертались в раду для отримання певних послуг та довідок. Підтвердила, що до призову на військову службу ОСОБА_7 вони проживали як одна сім'я.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні, вказувала, що вони сусіди з ОСОБА_10 , проживають разом давно, в частині будинку, який належав батькам ОСОБА_12 . Бачила неодноразово, як разом ремонтували будинок, обробляли городину, ходили в магазин за продуктами. Також неодноразова бачила їх разом зі сином в приміщенні Горохівської районної лікарні, оскільки працює в лікарні санітаром. Підтвердила, що до призову на військову службу ОСОБА_7 вони проживали як одна сім'я.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 вказувала, що вони проживають по сусідству, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 разом з сином проживають давно, також підтвердила, що вони вели спільний побут. Вказувала, що вони дійсно жили як сім'я до призову ОСОБА_12 на військову службу.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст.ст.384, 385 КК України, що підтверджується їх підписом, тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази.
Згідно з копією сповіщення №103 військової частини НОМЕР_1 , було повідомлено ОСОБА_1 , що її цивільний чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний 20 березня 2024 року на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 27 червня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу противником отримав поранення не сумісні з життям неподалік населеного пункту Стариця, Чугуївського району Харківської області. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківсщини.
Предметом розгляду заяви є встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.п.2, 5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: 2) перебування фізичної особи на утриманні; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як вбачається з ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ч.ч.5-7 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім'єю, мали спільний побут, взаємні права і обов'язки подружжя, в іншому шлюбі не перебували.
Таким чином, вимоги заяви заявника у цій частині підлягають задоволенню.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22), належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Щодо перебування особи на утриманні Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Також Верховний Суд зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/99 від 03.06.1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Судом достовірно встановлено, що заявниця та ОСОБА_7 постійно мешкали однією сім'єю за однією адресою без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали організований побут, спільний бюджет, піклувалися та дбали один про одного, та ці дії носили постійний та систематичний характер.
Крім того, наявні у справі докази свідчать про те, що дохід ОСОБА_7 був для заявниці постійним і основним джерелом засобу існування, оскільки, вона ніде не працювала і доглядала за дитиною з інвалідністю.
Згідно порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року, установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Встановлення факту знаходження на утриманні та сумісного, постійного проживання має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати соціальні права.
Однак, заявниця не має можливості отримати документ, що засвідчує факт проживання та перебування на утриманні.
Проте, на підставі вищенаведених доказів, судом встановлено, що місцем проживання заявниці та її чоловіка, був будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки встановлення факту перебування заявниці на утриманні її чоловіка, має для заявниці юридичне значення, підтверджено обґрунтуванням в заяві, показами свідків, а також наданими письмовими доказами, тому у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 263 - 265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружини на утриманні ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторонами по справі:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Заінтересована особа: Міністерство оборони України: місцезнаходження місто Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ: 00034022.
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані невідомі, РНОКПП: невідомий.
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані невідомі, РНОКПП: невідомий.
Заінтересована особа: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані невідомі, РНОКПП: невідомий.
Заінтересована особа: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані невідомі, РНОКПП: невідомий.
Дата складення повного тексту рішення 15 травня 2025 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана