Дата документу 06.05.2025 Справа № 337/4326/18
Єдиний унікальний № 337/4326/18 Головуючий у І інстанції: Сидорова М В.
Провадження № 22-ц/807/877/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
06 травня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Кухаря С.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єфімової Наталії Олександрівни на рішення та дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єфімової Н.О. звернувся до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 у справі №337/4326/18 зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлено графік для зустрічей та участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онуки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : чотири рази на місяць, кожний перший та третій тиждень місяця з 18:00 години п'ятниці до 11:00 години неділі, 30 днів у цілому протягом літніх канікул, 7 днів під час зимових канікул, у період за домовленістю сторін, без присутності батька, ОСОБА_1 , за згодою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з 10-00 до 15-00 годин під час наступних свят: день народження ОСОБА_4 , день народження ОСОБА_2 , день народження ОСОБА_3 - за місцем проживання ОСОБА_4 або ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю відвідувати інші громадські місця.
30.07.2019 на виконання зазначеного судового рішення судом видано виконавчий лист, в якому стягувачем зазначений ОСОБА_2 , боржником - ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУ МЮ (м. Дніпро) Вороніна Р.Б. від 23.01.2020 відкрито виконавче провадження № 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 від 30.07.2019, в якому боржником є ОСОБА_1 , ідентифікатор доступу: 31Е461ДГАГ10.
Відповідно до актів старшого державного виконавця з виходом за адресою від 21.10.2020, 18.03.2021, 27.10.2021, 11.01.2022, ОСОБА_4 відмовлялася від побачення з дідусем ОСОБА_2 . При цьому згода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була обов'язковою умовою, визначеною рішенням суду.
У зв'язку з реорганізацією відділів державної виконавчої служби, постановою державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) Паскарь К.М. від 18.05.2023 прийнято до виконання виконавче провадження № 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 від 30.07.2019, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, в якому боржником є ОСОБА_1 .
12.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 18 років.
Постановою головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Берестецької Т.Е. від 27.01.2025 закінчення виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
29.01.2025 копія вказаної постанови надійшла на електрону адресу представника заявника - адвоката Єфімової Н.О. У постанові також зазначено, що боржником рішення суду не виконано, винесено постанови про накладення штрафу, надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Заявник - боржник ОСОБА_1 вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 12.10.2024 ОСОБА_4 втратила правовий статус «дитина», а у ОСОБА_1 припинився правовий статус «батька, з яким проживає дитина» у розумінні ч. 2 ст. 257 СК України. У зв'язку з цим, виконавче провадження слід було закінчити на підставі п. 7, п. 9 ст. 39, ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження. Натомість станом на 22.01.2025 виконавче провадження № 61010402 було відкрите. 23.01.2025 представником заявника до Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі було подано заяву про закінчення виконавчого провадження № 61010402.
Натомість постановою головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Берестецької Т.Е. від 24.01.2025 на боржника накладено штраф з підстав невиконання рішення суду відповідно до ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», яка оскаржена до Запорізького окружного адміністративного суду. Жодних дій невиконання боржником рішення суду державним виконавцем встановлено не було, оскільки саме дитина не бажала спілкуватись з дідусем, а після 12.10.2024 у боржника взагалі були відсутні підстави впливати на дії повнолітньої особи, яка має повну дієздатність. ОСОБА_1 виконання рішення не уникав, навпаки - рішення суду повністю виконано.
Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єфімової Н.О. просив суд:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Берестецької Т.Е. від 27.01.2025 ВП №61010402 про закінчення виконавчого провадження № 61010402 на підставі п.11 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;
зобов'язати головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Берестецьку Т.Е. закінчити виконавче провадження № 61010402 на підставі пп.7, 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;
зобов'язати головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі Берестецьку Т.Е. відкликати повідомлення про вчинення боржником ОСОБА_1 кримінального правопорушення; стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 рокускаргу задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 27.01.2025 ВП № 61010402 про закінчення виконавчого провадження № 61010402 на підставі п.11 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зобов'язано державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) Берестецьку Т.Е. після відновлення виконавчого провадження № 61010402 повторно вирішити питання про його закінчення.
У задоволення іншої частини скарги відмовлено.
Стягнуто з Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Лівобережний ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 рокускасуватита ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з моменту відкриття провадження і до досягнення повноліття ОСОБА_5 боржник не виконував судового рішення, фактично не відбулось жодної зустрічі діда з онукою. Навіть після виїзду закордон пропозицій від боржника про можливість спілкування телефоном або відеозв'язку не надходило.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні представник Лівобережниого ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) Берестецька Т.Е. та Людковський В.М. наполягали на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали та відмові в задоволені скарги.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Єфімова Н.О. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 166, 167). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що небажання дитини спілкуватися з дідом, що прямо зафіксовано в актах державного виконавця, не може розцінюватись як неповажна причина невиконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні, оскільки це фактично є примушуванням дитини, що може призвести до психологічного тиску на дитину та очевидно не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини в аспекті забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Крім того суд врахував, що з набуттям ОСОБА_4 повноліття, вона втратила статус дитини, отримала всі права дорослої людини, а тому боржник ОСОБА_1 , як її батько, з цього часу втратив обов'язок забезпечення побачень стягувача з нею, як з дитиною, в порядку, визначеному судовим рішенням, що унеможливило подальше виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів щодо його примусового виконання.
Колегія суддів повністю погоджується з таким висновок з огляду на таке.
Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 у справі №337/4326/18, 30.07.2019 суд видав виконавчий лист, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлено графік для зустрічей та участі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онуки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : чотири рази на місяць, кожний перший та третій тиждень місяця з 18:00 години п'ятниці до 11:00 години неділі, 30 днів у цілому протягом літніх канікул, 7 днів під час зимових канікул, у період за домовленістю сторін, без присутності батька, ОСОБА_1 , за згодою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з 10:00 до 15:00 годин під час таких свят: день народження ОСОБА_4 , день народження ОСОБА_2 , день народження ОСОБА_3 - за місцем проживання ОСОБА_4 або ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю відвідувати інші громадські місця.
Стягувачем у вказаному виконавчому документі зазначений ОСОБА_2 , боржником - ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУ МЮ (м. Дніпро) Вороніна Р.Б. від 23.01.2020 відкрито виконавче провадження № 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 від 30.07.2019, в якому боржником є ОСОБА_1 , ідентифікатор доступу: 31Е461ДГАГ10.
21.10.2020, 18.03.2021, 27.10.2021, 11.01.2022 державним виконавцем складені акти про те, що дитина ОСОБА_5 відмовилась від побачення з дідом ОСОБА_2 .
У зв'язку з реорганізацією Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУ МЮ (м. Дніпро), його правонаступником є - Лівобережний ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса).
06.05.2024 до Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) надійшла заява стягувача ОСОБА_2 про те, що боржник ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_4 більше року знаходяться закордоном та на зв'язок не виходять, в якій він просив зобов'язати боржника виконати рішення суду, встановити зв'язок з дідом. У заяві зазначив електронну адресу боржника.
Постановами головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 13.05.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 1700 грн, та стягнуто виконавчий збір у розмірі 16000 грн, визначено розмір додаткових витрат виконавчого провадження в сумі 434 грн.
04.06.2024 головний державний виконавець Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) Берестецька Т.Е. склала вимогу на ім'я боржника ОСОБА_1 про необхідність повідомлення причин невиконання рішення суду у найкоротший строк.
12.10.2024 ОСОБА_4 досягла повноліття.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) про роз'яснення порядку виконання рішення суду у справі №337/4326/18, на виконання якого видано виконавчий документ та який перебуває у Відділі на примусовому виконанні ВП 61010402, в якій зазначено, що рішення про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у побаченні з дитиною унормоване ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», а рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому ст.63 цього Закону.
23.01.2025 до Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі надійшла заява представника боржника - адвоката Єфімової Н.О. про закінчення виконавчого провадження №61010402 на підставі п. 7, п. 9 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки 12.10.2024 ОСОБА_4 досягла повноліття та втратила правовий статус «дитина», у боржника припинився правовий статус «батька, з яким проживає дитина» у розумінні ст. 257 СК України.
Постановою головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) Берестецької Т.Е. від 24.01.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн за повторне невиконання рішення суду.
27.01.2025 головний державний виконавець Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжі ПУМЮ (м. Одеса) Берестецька Т.Е. склала повідомлення, адресоване ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Берестецької Т.Е. від 27.01.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. У постанові, серед іншого зазначено, що боржником рішення суду не виконано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 124, 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 18 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
У ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема: закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів (п.7); фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9); надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону (п.11).
Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 - ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Згідно зі ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно до ст. 1 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
Ч. 1 ст.3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
У ч. 1 ст. 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Відповідно до ч. 2 ст.159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлену актами державного виконавця від 21.10.2020, 18.03.2021, 27.10.2021, 11.01.2022 причину відсутності побачень діда з дитиною - відмову самої ОСОБА_5 від побачень з дідом ОСОБА_2 , враховуючи визначення в рішенні суду обов'язкової умови таких побачень саме за її згодою, що не може розцінюватись як неповажна причина невиконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні, а також факт набуття ОСОБА_4 повноліття з 12.10.2024, у зв'язку з чим вона втратила статус дитини в розумінні норм сімейного законодавства, а тому її батько з цього часу втратив обов'язок забезпечення побачень стягувача з нею, як з дитиною, в порядку, визначеному судовим рішенням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 27.01.2025 державний виконавець не мав підстав для ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження за п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», адже ці обставини унеможливили подальше виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів щодо його примусового виконання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, вони фактично дублюють доводи відзиву на скаргу, яким суд надав належну оцінку, перевіривши обставини справи належним чином.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Також ЄСПЛ неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, апеляційна скарга не містить.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного трактування державним виконавцем норм матеріального права, зокрема, положень сімейного законодавства щодо статусу дитини, що на переконання колегії суддів, суперечить принципу розумності, як невід'ємного способу тлумачення приватно-правих норм.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що суд першої інстанції правильно встановивши дійсні обставини справи під час розгляду скарги по суті, вірно визначившись із нормами матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Єфімової Н.О., повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) слід залишити без задоволення, а ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 року- без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2025 рокув цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дняїї ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 15 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: