Справа № 337/6036/24
Провадження № 2/686/2282/25
14 травня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Порозової І.Ю.,
з участю секретаря - Кшановської Є.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду, суддя Салоїд Н.М., перебувала справа за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
21.03.2025 року до суду надійшла заява представника позивача про залишення позову без розгляду.
Також представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про стягнення з АТ «Універсал Банк» витрат на професійну правову допомогу, проти чого письмово заперечив представник позивача.
До вирішення зазначених заяв, шляхом повторного автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді ОСОБА_3 у зв'язку з відставкою судді Салоїд Н.М..
Відповідно до ч.1 п.5 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.
Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до положень частини 1 статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі N 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі N 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі N 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі N 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі N 521/3011/18.
У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 10 000,00 грн, пов'язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без розгляду. У заяві вказано лише на норми ЦПК України та про наявність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги, а також долучено до заяви акт про надання юридичних послуг.
З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої статті 142 ЦПК України.
За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 141, 142, 247, 257, 260 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву представника АТ «Універсал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича - задовольнити.
Позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без розгляду.
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: