Справа № 680/179/25
2/680/159/25
15 травня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»(далі - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (далі - ТОВ «ЗАЙМЕР») в електронній формі був укладений кредитний договір про надання фінансового кредиту № 175747, відповідно до умов якого ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти надано кредит у розмірі 3 000 гривень, строком на 30 днів, відсотки на користування кредитом за стандартною процентною ставкою становлять 2% в день.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ТОВ «ЗАЙМЕР» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» за плату відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 175747 від 01 лютого 2021 року у розмірі 15 430 грн, з яких: заборгованість за сумою боргу - 3 000 грн, заборгованість за процентами - 12 430 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, у виді сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - адвокат Пархомчук С.В. у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про розгляд справи, в позовній заяві серед іншого вказав про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 15 травня 2025 року постановив ухвалу.
Процесуальні дії у справі
17 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14 квітня 2025 року та 30 квітня 2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
01 лютого 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №175747 (далі - Договір), який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «AV9033», за яким товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором (п. 1.1 Договору) (арк. спр. 11-12).
Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 02 березня 2021 року. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору).
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту, в розрахунку 2% на добу. Процентна ставка - фіксована (п. 1.3 Договору).
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 , вказаної Клієнтом (п.1.4,7 Договору)
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.1, 2.3 Договору).
Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п.3.3, 3.3.3 Договору).
Графіком розрахунків до договору про надання фінансового кредиту №175747 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, суму процентів за користування кредитом, розмір яких становить 1 800 грн (арк. спр.13).
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» 01 лютого 2021 року перераховано кошти в розмірі 3 000 грн, на платіжну карту НОМЕР_1 (арк. спр.22).
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в довідці ТОВ «ФК ТОВ «Платежі Онлайн» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останньою у договорі про надання фінансового кредиту від 01 лютого 2021 року.
28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» передає (відступає) ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості), які визначені у реєстрі боржників (арк.спр.14-17).
Сплата грошової суми за договором факторингу №01-28/10/2021 на користь ТОВ «ЗАЙМЕР» підтверджується, платіжними дорученнями від 02 листопада 2021 року, 23 листопада 2021 року (арк. спр.29)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року від ТОВ «ЗАЙМЕР» до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 175747 на загальну суму 12 430 гривень (арк. спр. 20).
12 листопада 2021 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»надіслав ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №175747 від 01 лютого 2021 року на загальну суму 15 430 грн (арк. спр.18, 33).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за зобов'язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора ТОВ «ЗАЙМЕР» до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за договором про надання фінансового кредиту №175747, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАЙМЕР».
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №175747 від 01 лютого 2021 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надало відповідачу кошти в сумі 3 000 грн строком на 30 днів, а остання зобов'язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.
01 лютого 2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «ЗАЙМЕР» суд вважає доведеним, вказаних обставин відповідач не спростувала.
У подальшому позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами договору про надання фінансового кредиту №175747 від 01 лютого 2021 року сторони встановили строк позики 30 днів (до 02 березня 2021 року), а тому із урахуванням розміру неповернутої суми кредиту - 3 000 гривень, процентної ставки і строку кредитування, розмір заборгованості за відсотками становить 1 800 грн (3 000 х 2% х 30), а розмір загальної заборгованості за договором становить 4 800 гривень (3 000+ 1 800).
Однак, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12 430 гривень (арк. спр.19), тобто як за період строку позики, так і після закінчення цього строку.
Доказів продовження позивачем строку кредиту відповідно до п. 3.3.3 Договору суду не надано.
Виходячи із викладеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №175747 від 01 лютого 2021 року складає 15 430 грн, оскільки такий проведений без урахування умов договору, а також всупереч вимог закону.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн, а всього - 12 922,40 грн.
Позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в особі директора Осипенко І.С. 29 грудня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчуком С.В. та додаткову угоду №1 до договору. Згідно умов яких вартість гонорару адвоката обчислюється із фактично затрачених годин роботи адвоката, вартість години роботи адвоката складає 2 000 грн . Факт надання правової допомоги засвідчується актом приймання-передачі виконаних робіт (арк. спр. 21-24,25). Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 07 квітня 2025 року, згідно договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» послуги, пов'язані із зустріччю та консультацією клієнта, складанням та поданням до суду позовної заяви з додатками, моніторингом та аналізом судової практики, складанням інших клопотань (заяв), моніторинг ЄДРСР щодо судової справи, канцелярські витрати, на що всього адвокатом витрачено 5 годин. Вартість послуг - 10 500 гривень. На підтвердження оплати послуг надано платіжну інструкцію від 07 квітня 2025 року №3 7453 (арк. спр. 49,51).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, доказів понесення канцелярських витрат суду не надано, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 753,36 грн (4 800 х 100 : 15 430 = 31,10 х 2 422,40 : 100 = 753,36) та 1555 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 100 х 31,10 = 1555).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265,273, 280-286 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №175747 від 01 лютого 2021 року у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 3 000 грн, заборгованість за процентами - 1 800 грн.
У іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 1555 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 753 (сімсот п'ятдесят три) гривні 36 коп. сплаченого судового збору, а всього - 2308 (дві тисячі триста вісім) гривень 36 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: вул. Кирилівська, 82, оф. 7, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник