Справа №676/2195/25Номер провадження 2/676/1708/25
Іменем України
15 травня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ,-
встановив:
рішенням суду від 30.04.2025 р. по справі № 676/2195/25 було призначено по справі судове засідання для вирішення питання про судові витрати. В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились. Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. Судового збору та 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач подала суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2025 р. по справі № 676/2195/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів позов було задоволено, зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.03.2024 р. по справі № 676/1971/23 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
П.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Ч. 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 зазначеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником позивача адвокатом Бігусяк З.Г. в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу надано суду: копію договору про надання правової допомоги від 14.03.2025 р., додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 14.03.2025 р. щодо розрахунку розміру гонорару та порядку його оплати, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2025 р., копія квитанції Приватбанку від 17.03.2025 р. № 1.10700164(?)3.1 на суму 6000,00 грн., копія платіжної інструкції № 0.0.4340457450.1
Відповідачем подано суду заяву-клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, просить суд відмовити в її задоволенні повністю, вважає суму завищеною та безпідставною оскільки адвокат в судовому засіданні не була, справа розглядалася в спрощеному провадженні.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі №211/3113/16-ц).
Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги зазначений в акті приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2025 р., а також подані документи, суд вважає, що заявлена для відшкодування сума понесених витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Так, до суду адвокатом Бігусяк З.Г. було подано позов на 5-ти арк., який не є складним за змістом та не потребував вивчення великого обсягу нормативно-правових актів для його підготовки, а також 46 додатків до нього. Також суд враховує, що судове засідання, у якому брала участь представник позивача адвокат Бігусяк З.Г. 30 квітня 2025 року тривало 11 хвилин при цьому відповідач подала до суду заяву про визнання позову.
Таким чином, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на незначну складність справи яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, предмет доказування у даній справі, визнання відповідачем позову, відсутність складності застосування норм права, суд вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої до відшкодування в розмірі 12000 грн. є завищеним, не відповідає об'єму фактично наданої адвокатом клієнту правової допомоги, та підлягає зменшенню до 2500 грн.
При винесенні рішення судом також не було вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач вимоги позивача визнала до початку розгляду справи по суті про що вказала в своїй заяві, а тому з неї підлягає до стягнення на користь позивача 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду, решта 50 відсотків судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 13, 133, 135, 141, 142, 270, 353, 355 ЦПК України,
ухвалив:
вимоги представника позивача задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ): витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн., 605,60 грн. судового збору.
Повернути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 605,60 грн. судового збору.
На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15.05.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.