Справа № 462/2146/25
іменем України
15 травня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., за участі захисника Грабовця С.В., представника потерпілого Новіцького П.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, місце проживання: АДРЕСА_1
за ст.ст. 122-4, 124, ч.1 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична, 7А керуючи транспортним засобом «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а той по інерції внаслідок удару здійснив зіткнення із автомобілем «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, п.13.1 та п.2.3б ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Надалі ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце пригоди та не повідомив про це орган поліції, чим порушив пункт 2.10 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 276030 ОСОБА_1 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична,7А керував транспортним засобом «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння із згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest Drager 6810, прилад ARAM 3615, на місці зупинки. За результатами тесту № 1701 із використанням приладу «Drager» виявлено 1,40 ‰ алкоголю. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.04.2025 року об'єднано справу №462/2146/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, справу №462/2145/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП зі справою №462/2144/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, присвоївши їй № 462/2146/25 (провадження 3/462/1168/25).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнав частково, пояснив, що дійсно 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична,7А, керуючи транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а той по інерції здійснив зіткнення із автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після цього він вийшов із автомобіля і спробував врегулювати конфлікт мирним шляхом, однак водії відмовились та наполягали на виклику працівників поліції. Оскільки він мав заплановану зустріч і поспішав, тому залишив місце ДТП. Водночас, прибувши до місця свого проживання, де його очікував товариш ОСОБА_3 , він вжив алкогольні напої з нагоди святкування дня народження останнього, а через деякий час вони вийшли на вулицю та побачили працівників поліції. При цьому працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, після чого склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього.
Захисник Мельника М.В. просив провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки діючий КУпАП не передбачає право суду самостійно перекваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на тяжче правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична,7А керував автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 та зупинився на червоний сигнал світлофора, після чого відчув удар у задню частину свого автомобіля. При цьому автомобіль розпочав інерційний рух та здійснив зіткнення із автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_3 . Із заднього автомобіля вийшов чоловік - ОСОБА_1 , який намагався залагодити ситуацію самостійно. Коли він та інший потерпілий відмовились від цього, останній сів у свій автомобіль та поїхав з місця події. Чи перебував він у стані алкогольного сп'яніння він не знає, запаху алкоголю від останнього він не чув. Після цього він викликав працівників поліції, які почали розшук правопорушника. За годину вони знайшли ОСОБА_1 , від якого було чути легкий запах алкоголю. На даний час вони намагаються узгодити розмір відшкодування.
Представник потерпілого Новіцький П.М. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки наведене необхідно для отримання страхової виплати.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші наявні у суду докази, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно із п. 12.1 ПДР України, водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України, водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За ст. 122-4 КУпАП, відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
У відповідності до п. 2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушень, передбачених ст. 124, ст.122-4 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №275999 від 19.03.2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №276018 від 19.03.2025 року, схемою місця ДТП від 19.03.2025, рапортами від 19.03.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 19.03.2025 року.
Водночас з приводу доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд зазначає наступне.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Інструкції передбачено, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 1, 4 розділу ІІ вказаної інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
З відеозапису із місця події, наданого представником потерпілого ОСОБА_2 . Новінським П.М. вбачається, що дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , автомобілем «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , та автомобілем «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_3 мала місце 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична,7А.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 276030 вбачається, що 19.03.2025 року о 16.04 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас з відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського вбачається, що 19.03.2025 року о 17.36 год. ОСОБА_1 спільно із свідком ОСОБА_3 , а також потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходиться на прибудинковій території, тобто у місці, відмінному від місця ДТП. О 17.53 год. працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager». При цьому відеозапис не містить жодних доказів того, що працівниками поліції останньому роз'яснено його права чи обов'язки, а також наведено обставини, за яких він має пройти такий огляд. Також ОСОБА_1 не було надано можливості висловити свою думку щодо результатів огляду, а натомість працівники поліції розпочали складення протоколу про адміністративне правопорушення. Пояснень ОСОБА_1 з приводу події правопорушення відеозапис також не містить.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що 19.03.2025 року домовився зустрітись із ОСОБА_1 за місцем його проживання та відсвяткувати його день народження. При цьому ОСОБА_1 прибув із запізненням та повідомив, що через спішку потратив у ДТП. Оскільки потерпілі відмовились мирним шляхом врегулювати конфлікт він залишив місце події, на що він запропонував останньому для знаття стресу вжити алкогольні напої. За деякий час, а саме близько 17.36 год. вони вийшли на вулицю та до них підійшли працівники поліції та почали з'ясовувати обставини ДТП та почали вимагати у ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому останньому не було роз'яснено прав, пояснень від нього ніхто не відбирав, не з'ясовував думку щодо згоди із результатами огляду.
Згідно ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. При цьому КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) ЄСПЛ констатував, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного, оскільки всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, суд не наділений повноваженням самостійно збирати докази, а також того, що діючий КУпАП не передбачає право суду самостійно перекваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на тяжче адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП, а тому справу у цій частині слід закрити у зв'язку із відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Накладаючи адміністративне стягнення за ст.122-4, 124 КУпАП, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із вимогами п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., а тому дана сума підлягає стягненню з правопорушника.
Керуючись статтями 27, 40-1, 251, 280, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 3400 /три тисячі чотириста/ грн. 00 коп.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №2760308 від 19.03.2025 року), закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя І. Д. Іванюк