Справа №442/2746/25
Провадження №2/442/1007/2025
Заочне
15 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої судді - Курус Р.І.,
з участю секретаря судових засідань - Лесович О.Ю.,
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Копанського М.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з дня вступу рішення в законну силу.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_3 . Після смерті бабусі, відкрилась спадщина до складу якої ввійшла 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , іншими співвласниками якої є позивач та його батько.
Зазначив, що 07.08.2017 ОСОБА_3 склала заповіт №1941, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів В.Я., де на випадок своєї смерті належну їй частку у квартирі АДРЕСА_1 , заповіла позивачу ОСОБА_1 .
Про існування даного заповіту позивач не знав до березня 2025 року, тому як спадкоємець за заповітом, не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в визначений законом строк. Одразу після виявлення заповіту позивач звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів В.Я. з приводу видачі йому свідоцтва про право на спадщину, однак ОСОБА_4 повідомила що приватний нотаріус Радзієвська О.В. уже завела спадкову справу за заявою ОСОБА_2 , якій видано свідоцтво про прав на спадщину за іншим заповітом №214, що посвідчений 03.03.2021 Кекіс Г.С., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу, а саме на іншу квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка також належала померлій ОСОБА_3 .
03.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Радзієвської О.В. з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1941, на визначене майно померлої, а саме: належну їй частку квартири АДРЕСА_1 . Постановою приватного нотаріуса від 03.04.2025 ОСОБА_5 - ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущенням строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач звертає увагу суду на те, що строк на прийняття спадщини був пропущений, оскільки був необізнаний про існування спадкового майна та заповіту. Зазначає, що ним вживалися заходи щодо отримання письмової згоди відповідача на прийняття позивачем спадщини зазначеної в заповіді, одна відповідачка відмовляється надати відповідну заяву у нотаріальну контору. Іншої змоги реалізувати свої спадкові права та оформити право власності на спадкове майно у нього немає, а тому змушений звернутись з даною заявою до суду, яку просить задоволити.
11.04.2025 відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до підготовчого судового засідання на 01.05.2025.
Ухвалою від 01.05.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 15.05.2025.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Додатково пояснили, що про існування заповіту він дізнався на початку березня 2025, прибираючи з батьком в будинку, де жила бабуся, і знайшли там папку з документами, серед яких був заповіт на його ім'я. Ствердив, що на момент смерті бабуся проживала разом з ним в одному будинку, він займався похоронами бабусі. Крім цього, про існування заповіту він не міг знати, оскільки на час його складення він був неповнолітнім та навчався у м. Львів.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи. Жодних клопотань чи відзиву на позов не подавала.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності.
Зі згоди позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 1216 Цив ільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача (стаття 1233 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_1 , виданого 26.08.2024 /а.с. 11/.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25.09.1997. В свою чергу, ОСОБА_6 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.101.1965 /а.с.12/.
Із копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), виданого 18.08.2000, вбачається що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 /а.с. 14/.
З витягу з Державного реєстру речових прав, вбачається що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 /а.с.6-7/.
Із Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Радзієвської О.В. від 03.04.2025 вбачається, що приватним нотаріусом Скоропаду В.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущенням строку на подання заяви про прийняття спадщини/а.с.5/.
Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).
В ході судового розгляду справи було встановлено, на момент смерті бабуся позивача проживала разом з ним в одному будинку, про існування заповіту позивач дізнався на початку березня 2025, прибираючи з батьком в будинку, де жила бабуся, і знайшовши там папку з документами, серед яких був заповіт на його ім'я.
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що він не міг знати про існування заповіту на його користь, оскільки на час його складення він був неповнолітнім.
При таких обставинах суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не знав про існування заповіту на його користь, від відповідачки відзиву або заперечень щодо задоволення позову не надійшло, тому позивачу необхідно визначити додатковий строк терміном у два місяці, який буде достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі.
Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 10,12,76,81,200,206,247,259,263-265, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 1218, 1220, 1222, 1261, 1262, 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк з моменту набрання рішенням законної сили, а саме - два місяці для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст судового рішення складено - 15 травня 2025.
Суддя Курус Р.І.