Дата документу 14.05.2025
Справа № 334/3451/25
Провадження № 3/334/1346/25
14 травня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
21.04.2025 в період часу з 15.00 години до 16.00 години ОСОБА_1 ухилилась від передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у вищезазначений період часу ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 вживала алкогольні напої в присутності своєї малолітньої доньки, внаслідок чого не піклувалася про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 150 СК України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому їй правопорушенні визнала. Розкаялася у вчиненому.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.04.2025 серії ВАД № 681539, в якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;
- інформаційною довідкою;
- рапортами поліцейських;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 21.04.2025 № 2738;
- розпискою ОСОБА_3 ;
- копією свідоцтва про народження, відповідно до якого ОСОБА_1 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копією паспорту громадянина України та довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 23.02.2021 № 654025-2021 ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Положеннями ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 21.04.2025 в період часу з 15.00 години до 16.00 години перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 вживала алкогольні напої в присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого не піклувалася про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суддя дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містить в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушень, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Крім того ОСОБА_1 щиро розкаялась у вчиненому та запевнила, що більше не вчинятиме подібних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 22, 34, 184, 283, 284 КУпАП України, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Фетісов