Дата документу 08.05.2025
Справа № 334/1051/25
Провадження № 3/334/641/25
08 травня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованого, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,
за участі: захисника ОСОБА_1 - адвокат Келембет С.В. (діє на підставі Договору №б/н від 19.02.2025 р.), -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№231822 від 27.01.2025 року, 27.01.2025 року о 17 год. 30 хв., в м. Запоріжжі, вул. Трегубенка, буд. 5, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
13.03.2025 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що 27.01.2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин відбулося ДТП по вул. Трегубенко, в м. Запоріжжі, під час якого автомобіль «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Але на момент ДТП він не керував транспортним засобом. У цей час він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 . За кермом автомобіля перебувала його дружина - ОСОБА_2 . У зазначений час вона передзвонила ОСОБА_1 та повідомила що скоїла наїзд на припаркований автомобіль. Вона пояснила, що автомобіль знаходився на неосвітленій ділянці проїзної частини, а оскільки вона має проблеми із зором, то пізно його виявила. Дружина повідомила, що на місті ДТП іншого водія не має. ОСОБА_1 швидко зібрався та поспішив на місце пригоди, яке знаходиться поряд з його будинком. Подружжя вирішило, що ОСОБА_1 залишиться на місці пригоди аби дочекатися власника пошкодженого автомобіля, щоб вирішити з ним питання про відшкодування шкоди. Крім того, потрібно було викликати евакуатор та прибрати автомобіль з проїзної частини. Самостійно дружина це зробити б не змогла. Коли він підходив до місця ДТП, дружина за допомогою пульту закрила автомобіль та вирушила йому назустріч. Він бачив, що вона налякана та дуже змерзла, сказав їй йти додому та дзвонити знайомим з метою займу коштів для розрахунку з потерпілим. Коли ОСОБА_1 підійшов до місця ДТП, то побачив, що їх автомобіль знаходиться посеред вул. Трегубенко у пошкодженому стані. Поряд, також у пошкодженому стані знаходився автомобіль «Toyota». Також він побачив молодого чоловіка (як пізніше з?ясувалося - ОСОБА_3 ), одразу вибачився за спричинення збитків, і запропонував вирішити питання про відшкодування шкоди у добровільному порядку. ОСОБА_4 відповів, що вже повідомив у поліцію про ДТП. Поліцейський одразу, не з'ясовуючи обставини ДТП, запитав: «Де чий автомобіль». ОСОБА_4 пояснив, що йому належить автомобіль «Toyota», який був припаркований. ОСОБА_1 розумів, що водієві не можна залишати місце пригоди, і тому якщо він скаже, що його дружина зникла з місця ДТП, то вона буде нести додаткове покарання. Поліцейський самостійно вирішив, що автомобілем керував ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 просто не став цьому заперечувати. Наразі судом встановлено, що транспортним засобом керував не ОСОБА_1 , а його дружина. Провадження у справі, стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а копії матеріалів направлено до УПП в Запорізькій області, де після повної перевірки було складено два протоколи про адміністративне правопорушення стосовно дружини - ОСОБА_2 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. На підтвердження зазначених обставин, долучив до пояснення копії постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2025 року, а також копії протоколів про адміністративне правопорушення ААД №984937 та ААД №984938.
13.03.2025 року від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо подій 27.01.2025 року з її сторони, ідентичні письмовим поясненням ОСОБА_1 . В своїх поясненнях ОСОБА_2 підтвердила, що саме іона керувала транспортними засобом та скоїла ДТП.
08.05.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення стосовно його дружини за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП
В судове засідання ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Келембет С.В. (діє на підставі Договору №б/н від 19.02.2025 р.) просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом, що повністю підтверджено наданими постановами суду.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить наступного висновку.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Беручи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), та ч.1ст.130КУпАП- правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає відповідного доказового забезпечення щодо дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, та передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_5 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231822 від 27.01.2025 року, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а саме: відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського.
Відеозапис правопорушення починається з того, що біля розбитого автомобіля знаходиться ОСОБА_1 . Факт того, що автомобіль рухався, тобто факт керування ним ОСОБА_1 , або його пояснення щодо керуванням ним тарнвпортним засобом не зафіксовано, що позбавляє суд можливості встановити чи керував ОСОБА_1 автомобілем. Інших відеозаписів та належних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом немає і суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231822 від 27.01.2025 року, рапорт інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції А. Бочковського від 27.01.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування ід впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗзНПД та СЗХ» ЗОР від 27.01.2025 року, довідку з бази даних «Інформаційний портал НПУ», письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.01.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_4 від 27.01.2025 року, вважаю, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки обставини, зазначені у протоколі про вчинення адміністративного порушення, не відповідають обставинам, зафіксованим на відеозаписі до протоколу, тобто не підтверджуються належними доказами.
В даному випадку об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/1106/25, яка надана до матеріалів справи ОСОБА_1 , провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 124 КуПАП, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного Правопорушення; направлено матеріали справи до УПП в Запорізькій області ДПП для вирішення питання про складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова мотивована тим, що в ході розгляду протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №231852 від 27.01.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , за фактом того, що 27.01.2025 року о 17-30 годині в м. Запоріжжі по вул. Трегубенка 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив ПДР та скоїв наїзд на інший транспортний засіб, судом було встановлено, що за кермом автомобіля «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП перебував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 .
Крім того, до матеріалів справи ОСОБА_1 долучено постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/2250/25 від 01.04.2025 року, яка набрала законної сили 12.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення за ст. 124 КУпАП, а саме за те, що 27.01.2025 року о 17-30 годині в м. Запоріжжі по вул. Трегубенка 5, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила ПДР та скоїла наїзд на інший транспортний засіб.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Слід зазначити, що відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18 грудня 2018 року Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису , зокрема п.5 розд. ІІ, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Судом у судовому засіданні досліджений технічний запис поліцейських, відповідно до якого, зафіксований факт знаходження розбитого транспортного засобу на дорозі, біля якого стоїть ОСОБА_1 , без фіксування його руху.
Судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова від проходження огляду на стан сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення нетверезого водія.
Жодних інших доказів, які б поза розумним сумнівом, свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять. При цьому постановами Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/1106/25 від 21.02.2025 року та у справі №334/2250/25 від 01.04.2025 року встановлено факт керування транспортним засобом зовсім іншою особою, а саме: ОСОБА_2 .
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність для водія транспортного засобу настає за доведеністю одночасно двох обставин - в даному випадку керування транспортним засобом і відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка відмовилась на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.
Технічні записи працівників поліції, не містять ані факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ані факту зупинки вказаного транспортного засобу.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6, 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.