Справа № 307/1545/25
Провадження № 2-а/307/38/25
Закарпатської області
іменем України
15 травня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П., представника відповідача Фекете Й.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Виклад позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 квітня 2025 року йому стало відомо, що 30 січня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , постановою № 207 від 30 січня 2025 року, притягнув його до адміністративної відповідальності ч.3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього штраф у сумі 17 000 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у виді штрафу є те, що він не прибув за викликом у визначений повісткою № 307928 від 14 жовтня 2024 року на день та час (14 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", порушення вчинено в особливий період. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 14 жовтня 2024 року. Дата виявлення порушення: 14 жовтня 2024 року.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУПАП України, підстави притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні і такі не відповідають фактичним обставинам, а тому постанова підлягає до скасування, як не законна, виходячи з наступного.
Посвідченням серії НОМЕР_1 від 01 липня 2009 року стверджується, що він являється інвалідом з дитинства з встановленою третьою групою та отримує державну соціальну допомогу. Довідкою до Акта огляду МСЕК серії 10AAA, № 529470 від 21 червня 2011 року стверджено, що йому, після повторного переогляду, встановлено третю групу інвалідності, безтерміново. Даними застосунку "Резерв+" стверджується, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , його уточнено вчасно, а саме 18 червня 2024 року. Постановою штатної ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю від 30 січня 2025 року, він визнаний не придатним до військової служби.
Зазначає, що він особисто чи іншим способом не отримував жодного оповіщення про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 14 жовтня 2024 року на 11 год 00 хв., а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення визначеного ч.3 ст.210-1 КУПАП. Дана обставина в ході винесення оскаржуваної постанови не була врахована.
Вказує на те, що про наявність оскаржуваної постанови № 207 від 30 січня 2025 року йому стало відомо лише 24 квітня 2025 року, а саме, коли він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 77895056 та отримав її копію. Дана обставина убачається з супровідного листа Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 35939 від 24 квітня 2025 року, що свідчить про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови по справі і наявність законних підстав на його поновлення.
Просить: причини пропуску строку на оскарження постанови № 207 від 30 січня 2025 року визнати поважними та поновити строк на її оскарження; постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 207 від 30 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУПАП стосовно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУПАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 статті 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 статті 210-1 КУпАП.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 207 від 30 січня 2025 року, проти позову заперечив.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно постанови № 207 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 30 січня 2025 року, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що не прибув за викликом у визначений повісткою № 307928 від 14 жовтня 2024 року день та час (14 жовтня 2024 року на 11 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч.1 ст.22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинив в особливий період правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 14 жовтня 2024 року, день виявлення порушення 14 жовтня 2024 року.
Із посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААА № 529470 відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.
Згідно скріншоту з бази даних "Резерв+", ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , дані оновив 29 січня 2025 року.
Із картки обстеження та медичного огляду відомо, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби.
Згідно повістки № 307928 від 04 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року, на 11 год. 00 хв.
Із довідки про причини/досилання від 22 жовтня 2024 року, поштове повідомлення (0600292473220) для ОСОБА_1 повернене у зв'язку з відсутністю адресата 22 жовтня 2024 року за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ).
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту також готовності населення і території держави до оборони.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду даної справи.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: між іншого: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського), Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗР України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або ж вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Підпунктом 2 пунктом 1 додатку 2 вказаного порядку встановлено, що призовники і військовозобов'язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно ч. 9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Після закінчення події, яка стала поважною причиною неприбуття військовозобов'язаного чи резервіста у строк, визначений у повістці, військовозобов'язаний чи резервіст зобов'язаний протягом трьох діб прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України).
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 № 673 "Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами (довідками) визнаються: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов'язаного кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
Відповідно до п.п.21-24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місце знаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місце знаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ , у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року, шляхом направлення повістки № 307928 від 04 жовтня 2024 року, яка повернулася до відповідача з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата проставлення відмітки - 22 жовтня 2024 року.
Тобто, позивач, відповідно до вимог п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року лише 22 жовтня 2024 року (день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних).
Отже, станом на 14 жовтня 2024 року, позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 жовтня 2024 року.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає закриттю.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач зазначає, що фактично отримав оскаржувану постанову лише 24 квітня 2025 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 77895056 (зворотнього відповідачем не доведено), а тому, йому слід поновити строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу строку для оскарження даних постанов.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги - задовольнити.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанову № 207 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 30 січня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .
Суддя В.В. Ніточко