Справа № 304/554/25 Провадження № 1-кс/304/491/2025
09 травня 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000056 від 28 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зарічево Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, вдівця, із середньою освітою, громадянина України, раніше судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк два місяці.
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, в якому встановлено, що ОСОБА_4 близько 11.00 год 25 лютого 2025 року в умовах воєнного стану, умисно, повторно, через незамкнені двері проник до підсобного приміщення, розташованого у домогосподарстві будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки викрав велосипед марки «Walk Dominar», належний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перемістив до міста Перечин, де збув за грошову винагороду, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 5 867 грн.
За вказаним фактом 13 березня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за позицією слідчого, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події від 27 лютого 2025 року, протоколом огляду місця події від 28 лютого 2025 року, постановою про визнання предмету речовим доказом від 28 лютого 2025 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , а також протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 березня 2025 року, висновками експерта № СЕ-19/107-25/2965-ТВ від 11 березня 2025 року, № СЕ-19/107-25/3028-Д.
Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатні та вагомі докази вини ОСОБА_4 , які також підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення даного злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При обранні запобіжного заходу слідчий також просить врахувати наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_15 у разі визнання його винним; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи/навчання; відсутність офіційних джерел доходу, що може свідчити про незаконне отримання засобів до існування.
На підставі наведеного слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці, поклавши на нього обов'язки прибувати до нього, прокурора або суду за першою вимогою, повідомляти про зміну місця свого проживання, а також у період з 20.00 год до 06.00 год не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування, зазначеного у клопотанні запобіжного заходу не заперечили.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.
Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.
У відповідності до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період часу. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання встановлено, що 27 лютого 2025 року о 10.55 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що заявник ОСОБА_8 повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 , з надвірної споруди викрали велосипед чорно-синього кольору; подія могла відбутися 26 лютого протягом дня; у крадіжці підозрює сусіда ОСОБА_16 (а. к. 9).
Двадцять восьмого лютого 2025 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025071130000056 (а. к. 5).
Про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення 13 березня 2025 року було повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім цього як видно з матеріалів клопотання, 28 лютого 2025 року ОСОБА_14 добровільно видав працівникам поліції велосипед чорно-синього кольору з маркуванням «Dominar», який йому продав ОСОБА_17 із села Зарічево за 200 грн; вказаний велосипед було вилучено за протоколом огляду місця події від 28 лютого 2025 року (а. к. 14-16).
Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання предмету речовим доказом від 28 лютого 2025 року, велосипед чорно-синього кольору з маркуванням «Dominar», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025071130000056 (а. к. 17-18).
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді докази, а саме рапорт інспектора чергового відділення поліції № 1 ОСОБА_18 від 27 лютого 2025 року № 1098 про прийняття повідомлення зі служби «102», протоколи огляду місця події від 27 та 28 лютого 2025 року, постанова про визнання предмету речовим доказом від 28 лютого 2025 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , а також протоколи допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03 березня 2025 року, висновки експерта № СЕ-19/107-25/2965-ТВ та № СЕ-19/107-25/3028-Д від 11 березня 2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у пп. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відтак при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, що може стимулювати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, такий може перешкоджати встановленню істини по справі, зокрема впливати на потерпілого у кримінальному провадженні та свідків, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування.
Так щодо ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду, то такий обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідків, які проживають у одному з підозрюваним населеному пункті, за рахунок чого можуть бути схильні до такого впливу.
Крім цього при обґрунтуванні ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, востаннє за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2023 року за вчинення злочину проти власності.
За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме за змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що він не працевлаштований, будь яких доказів протилежного слідчому судді не надано, станом на момент розгляду даного клопотання досяг 59 років. Крім того слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним.
Отже враховуючи в сукупності усі обставини, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби відповідає вимогам вищевказаних норм закону і узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ, та є достатнім і дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування, а також відповідає завданням кримінального провадження.
Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що висновок про обґрунтованість підозри аж ніяк не констатує наявність у діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акту, а відтак підозра, повідомлена ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071130000056, є обґрунтована.
За сукупності викладених обставин та з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя вважає за необхідне у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов'язки, а також роз'яснити, що у порядку ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, в якому під арештом він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000056 від 28 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зарічево Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування строком до 13 травня 2025 року наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;
- повідомляти старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 години 00 хвилин вечора по 06 годину 00 хвилин ранку без дозволу слідчого чи прокурора.
У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.
Дата закінчення дії ухвали - 13 травня 2025 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 КПК України направити для виконання до відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1