Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/456/25
1-кп/302/89/25
(в повному обсязі)
14.05.2025селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорка - ОСОБА_3 ,
обвинувачена - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12025071110000057 від 27.02.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженки с.Баловне Новоодеського району Миколаївської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , з базовою загальною середньою освітою, не одружена, раніше судима згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.01.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 309 Кримінального кодексу України, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки шість місяців (зазначена судимість не знята і не погашена), не працюючої, паспорт громадянина України серія, номер НОМЕР_1 , виданий Пазанківським РС УДМС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 , засіб мобільного зв'язку НОМЕР_3 ,
- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 ч.2 Кримінального кодексу України,
26.02.2025 біля 10.00 години ОСОБА_4 знайшла у лісовому масиві в урочищі Шипіт, с.Пилипець, Хустського району Закарпатської області, у покинутому наметі: одну скляну ємність із подрібненою сухою речовиною зеленого кольору, рослинного походження, яка згідно висновку експерта №CE-19/107-25/2951-НЗПРАП від 04.03.2025 є канабісом, загальною масою 7,2466 грам (у перерахунку на суху речовину), яка відповідно до Списку №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено та які незаконно всупереч діючого законодавства; паперовий згорток з подрібненою сухою речовиною зеленого кольору, рослинного походження, яка згідно висновку експерта №CE-19/107-25/2950-НЗПРАП від 03.03.2025 є канабісом, загальною масою 2,0896 грам (у перерахунку на суху речовину), яка відповідно до Списку №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено та які незаконно всупереч діючого законодавства; та один пристрій для куріння в нашаруваннях з поверхонь якого виявлено відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-25/2952-НЗПРАП від 03.03.2025 екстракт канабісу загальною масою 0,4090 грам (у перерахунку на суху речовину), яка відповідно до Списку №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено та які незаконно всупереч діючого законодавства. Всього ОСОБА_4 зберігала наркотичних речовин загальною вагою 9,7452 грам у внутрішній кишені власного рюкзака.
У подальшому 26.02.2025 біля 18.00 години ОСОБА_4 незаконно всупереч діючого законодавства із даною речовиною, направилась до свого знайомого ОСОБА_5 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , де в кімнаті будинку відпочивала та вживала алкогольні напої, куди через деякий час ввійшли працівники поліції ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, де в ході розмови ОСОБА_4 добровільно видала вказані речовини та предмет, які в подальшому було вилучено в ході огляду місця події.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 знайшла: один пристрій для куріння в нашаруваннях з поверхонь якого виявлено - екстракт канабісу, одну скляну ємність і паперовий згорток із подрібненою сухою речовиною зеленого кольору, рослинного походження, - канабіс, та яку в подальшому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, зберігала та перевозила до моменту виявлення працівниками правоохоронного органу.
Обвинувачена ОСОБА_4 визнала встановлені судом обставини, які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, а також визнала вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 ч.2 КК України, розкаялася у вчиненому і підтвердила вище встановлені обставини судом у своїх показах.
Обвинувачена просить суворо її не карати, запевнила, що не допустить подібного в майбутньому. Обвинувачена також показала, що не має коштів для сплати штрафу, який передбачений санкцією статті 309 ч.2 КК України. Згідна понести покарання, яке запропоновано прокуроркою у виді позбавлення волі на строк три роки із звільненням від відбування цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку трьох років та виконання запропонованих обов'язків у цей період.
Згідно з ч.3 статті 349 КПК України суд, за згодою сторін кримінального провадження, визнав не доцільним дослідження доказів щодо встановлених обставин, які ніким не оспорюються, і постановив обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням документів, що характеризують її особу та процесуальних документів для вирішення питань судових витрат і речових доказів, роз'яснивши попередньо наслідки застосування цієї процесуальної дії.
Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 ч.2 КК України, яке мало місце за кваліфікуючими ознаками: незаконне зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачена підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання, яке альтернативними видами передбачене санкцією статті 309 ч.2 КК України, суд зважає на таке.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, у кримінальному провадженні за змістом обвинувального акту не має.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Суд бере до уваги особу обвинуваченої, яка не вперше вчинила кримінальне правопорушення і обліковується судимою раніше за кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів. Це стверджено змістом вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.01.2025 (справа № 302/95/25) про засудження ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 309 КК України, який набрав законної сили, довідками органу поліції про притягнення до кримінальної відповідальності і засудження в минулому.
Згідно з довідкою з КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» обвинувачена не перебуває на диспансерному обліку, зокрема наркологічному. Натомість у судовому засіданні обвинувачена ствердила, що інколи вживає наркотичні засоби, однак не має хронічної залежності.
Обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення в короткий термін після засудження за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, зокрема у період відбуття покарання у виді пробаційного нагляду. Суд бере до уваги як негативно характеризуючу обставину і те, що ОСОБА_4 у минулому вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене статтею 309 ч.2 КК України, і була засуджена згідно з вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 28.07.2021 до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки із застосуванням статті 75 КК України і звільненням від відбування цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку одного року та покладення відповідних обов'язків, передбачених ч.1 статті 76 КК України. Зазначена судимість є погашеною згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.10.2022 про звільнення від відбування цього покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. Отже, обвинувачена є особою, яка схильна до вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обвинувачена не має сім'ї, не має утриманців, не має постійного місця праці, організовує своє життя і побут виконуючи тимчасові, не обліковані роботи в мешканців села Пилипець Хустського району Закарпатської області за місцем фактичного проживання, а також за рахунок збиральництва грибів, ягід у літній період. Згідно з висновком органу пробації та поданими документами обвинувачена усвідомлює неправомірність своїх дій, розкаюється у вчиненому. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та суспільної небезпеки особи визначено працівником органу пробації середнім. Орган пробації вважає, що ОСОБА_4 можливо виправити у разі застосуванням судом покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, тобто з випробуванням протягом іспитового строку на підставі застосування положень, передбачених статтями 75, 76 КК України, та покладенням під час випробування відповідних обов'язків.
Суд вважає, що з урахуванням установлених обставин вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відомостей, що характеризують особу обвинуваченої, - не має підстав застосовувати до обвинуваченої покарання, які пов'язані з ізоляцією від суспільства, тобто у виді позбавлення волі реально відповідно до санкції статті 309 ч.2 КК України, бо це покарання є занадто суворим. Натомість покарання у виді штрафу недоцільно застосувати, бо обвинувачена не працює, не має доходів. Мінімальний штраф, який передбачений санкцією ч.2 статті 309 КК України, відповідає розміру 34000 гривень, а тому виконання такого покарання може бути утруднено. Окрім цього, обвинувачена має нести матеріальну відповідальність щодо відшкодування судових експертних витрат.
Суд дійшов переконання, що ОСОБА_4 заслуговує покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки.
ОСОБА_4 вчинила зазначене кримінальне правопорушення після постановлення стосовно неї вироку Міжгірськгого районного суду Закарпатської області від 21.01.2025, але до повного відбуття покарання, яке було призначено зазначеним вироком у виді пробаційного нагляду на строк два роки і шість місяців. Згідно з довідкою органу пробації ОСОБА_4 стала на облік у зв'язку з виконанням зазначеного вироку у виді пробаційного нагляду 05.03.2025 і фактично станом на час постановлення вироку в розглядуваній справі відбула це покарання строком два місяці і 8 днів. Отже, ОСОБА_4 не відбула покарання у виді пробаційного нагляду строком два роки три місяці і дванадцять днів, що становить 832 дні або два роки три місяці і дванадцять днів.
Статтею 71 ч.1 КК України передбачено: якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно з частиною четвертою цієї ж норми кримінального закону передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з частиною 1 пункту 1 підпункту «а-1» статті 72 КК України при складанні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид покарання, виходячи з такого співвідношення : одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду. За цими правилами 832 дні строку пробаційного нагляду відповідають 416 дням позбавлення волі, тобто 1 рік 1 місяць 21 день.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 раніше не засуджувалась до реального покарання у виді позбавлення волі чи обмеження волі, суд вважає достатнім застосувати принцип часткового складання покарання для остаточного його відбуття ОСОБА_4 , а саме: до призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк два роки частково приєднати не відбуту частину покарання у виді строку пробаційного нагляду, що відповідає одному року позбавлення волі і остаточно визначити строк покарання у виді позбавлення волі для відбуття ОСОБА_4 за сукупністю вироків три роки
З огляду на викладені вище обґрунтування суд застосовує положення статті 75 КК України до призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки із звільненням від відбуття цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку, якщо ОСОБА_4 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
Суд вважає, що іспитовий строк для ОСОБА_4 слід визначити максимальним з огляду на те, що вона раніше вчинила аналогічні кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Адже обвинувачена потребує більш тривалого, тобто максимального строку випробування, передбаченого статтею 75 ч.4 КК України (протягом трьох років).
Згідно з ч.1 статті 76 КК України покладення обов'язків, які передбачені пунктами 1,2 цієї норми закону є обов'язковими у період випробування протягом іспитового строку. Для здійснення додаткового контролю за обвинуваченою в період іспитового строку на неї доцільно покласти обов'язок, який передбачений пунктами 2,4 частини 3 статті 76 КК України, а саме: заборону виїзду за кордон без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та проходження курсу пробаційної програми, запропонованої органом пробації в досудовій доповіді.
Суд вважає, що обране судом покарання відповідає положенням статті 50 КК України щодо досягнення мети покарання. Адже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Цивільного позову не заявлено.
Запобіжний захід не обирався і прокурорка не подала клопотання про його обрання на стадії набрання вироком законної сили.
Речові докази, які зберігаються у ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області, наркотична речовина (канабіс) і пристрій для його вживання, - підлягають знищенню відповідно до положень статті 100 частина 9 пункт 3 КПК України, як речі, що заборонені в обігу.
Судові витрати у виді вартості судових криміналістичних експертиз, проведених для дослідження наркотичної речовини, - слід стягнути з обвинуваченого у користь держави в розмірі 6367 грн 20 коп. вартості експертизи згідно із відомостями за змістом обвинувального акту, та довідками з експертної установи Закарпатського НДЕКЦ.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 309 ч.2 Кримінального кодексу України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Згідно з статтями 71, 72 частина перша пункт 1 підпункт «а-1» Кримінального кодексу України за сукупністю вироків частково приєднати до призначеного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк два роки невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.01.2025 (справа № 302/95/25) у виді пробаційного нагляду, що відповідає покаранню у виді позбавлення волі строком один рік, і призначити остаточно для відбуття ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного остаточного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку трьох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно з статтею 76 КК України покласти на ОСОБА_4 під час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку такі обов'язки :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна пост кримінального мислення».
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у виді вартості судової криміналістичної експертизи в сумі 6367 гривень 20 копійок в користь держави (одержувач ГУК у Закарпатській області, Ужгородська територіальна громада код 24060300, Код ЄДРПОУ 37975895, р/рахунок UA658999980313070115000007493).
Знищити в установленому порядку речові докази у виді наркотичних засобів і пристрій для їх вживання (куріння), які зберігаються в кімнаті речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області і упаковані в спеціальні пакети «Експертна служба» № № 3711243, 6100231, 6100231.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вирок у повному обсязі складено 14.05.2025 року.
Суддя ОСОБА_1