Справа № 635/2268/25
Провадження № 3/635/1408/2025
15 травня 2025 року смт. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
14 березня 2025 року о 18 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scoda Kargo державний номерний знак НОМЕР_1 по на 18 км автошляху М18 у Харківському району Харківської області в стані алкогольного сп'яніння: огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат огляду позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,63‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд також визнає доведеним, що 14 березня 2025 року о 18 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scoda Kargo державний номерний знак НОМЕР_1 по на 18 км автошляху М18 у Харківському району Харківської області, будучи позбавленим права керування транспортним засобами. Адміністративне правопорушення вчинено повторно протягом року.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу та шляхом оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд враховує, що інкриміновані ОСОБА_1 ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.3 ст.268 КУпАП).
За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, а також з урахуванням того, що йому достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні Харківського районного суду Харківської області, про що в протоколі про адміністративне правопорушення мається підпис останнього, суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення провести у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає про таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них докази, оцінивши їх у своїй сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП установлена в повній мірі таким належними та доступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271392 від 14.03.2025, з якого судом убачається дата, час і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Даніела Чаговець про повторніть, із якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно вчинив правопорушення за статтею 126 КУпАП. Згідно до облікових даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»08.06.2024 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2346355 за порушення пункту правил 2.1 ПДР, яка набрала законної сили за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 126 КУпАП з накладанням стягнення в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень. 14.03.2025 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271392 за повторне вчинення правопорушення передбаченого статтею 126 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2346355 від 08.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за 4 ст. 126 КУпАП;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Даніела Чаговець, відповідно до якої згідно інформації ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.12.2019;
-постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2023, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним по ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю встановлена та підтверджується наступними належними та допустимими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271399 від 14.03.2025, з якого судом убачається дата, час і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Drager» 6820 від 14.03.2025, який ОСОБА_1 підписав;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Харківський обласний наркологічний диспансер» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271392 від 14.03.2025;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Даніела Чаговець, відповідно до якої згідно інформації ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.12.2019;
- відеозаписом подій 14.03.2025 за участю водія ОСОБА_1 .
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що своїми умисними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного, (наркотичного) сп'яніння був проведений у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
При цьому, правопорушником до суду не надано належних та допустимих доказів, які б виключали наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 оскаржувались дії працівників поліції під час виявлення адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку КАС України або до керівництва патрульної поліції з метою проведення службової перевірки.
Отже, надавши оцінку зазначеним доказам на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходжу до висновку, що цими доказами доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі вищевикладеного, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним так і іншими особами нових правопорушень, суд дійшов до висновку про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.
Також при винесені постанови, суд приймає до уваги, і те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху.
Згідно зі ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно ч.2 до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Тому, суд дійшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП України та про необхідність застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він належить іншій особі.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2025 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.40-1, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, 284, 294 КпАП України, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю вчинених адміністративних правопорушень, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне стягнення шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя О.В. Назаренко