Провадження № 1-кп/243/489/2025
Справа № 243/751/25
15 травня 2025 року м.Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42023052210001075 від 21 листопада 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Михайлівка Кам'янського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та інші підконтрольні їм військові формування, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2023 № 283 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення, та призначено на посаду стрілець - снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби - самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Солдат ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрілець - снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 20 жовтня 2023 року, тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, вчинив самовільне залишення місця служби, а саме - тимчасове місце розташування 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка на той час дислокувалась в районі АДРЕСА_2 , а вільний час використовував на власний розсуд перебуваючи поза межами військової частини, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до 15.12.2024, а саме, до моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
23 січня 2025 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , оскільки останній на теперішній час не звільнений з лав збройних сил України, у нього є бажання повернутися до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Обвинувачений підтримав заявлене захисником клопотання, наполягав на його задоволенні.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , у зв'язку з наміром останнього продовжити проходження військової служби у військовій частині, та закриття провадження у справі. Просив залишити без розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 15 травня 2025 року відносно ОСОБА_3 .
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали справи приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом по мобілізації. До кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Також з'ясовано, що ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, йому роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України.
Судом досліджена письмова згода тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_6 , згідно якої командування військової частини НОМЕР_3 надає згоду на продовження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_3 у зазначеній військовій частині.
Враховуючи, що обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд вбачає підстави для задоволення клопотання захисника.
Крім того, за положення ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
На підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2024 року відносно ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалами Слов'янського міськрайонного суду Донецької області був неодноразово продовжений, останній раз до 16 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлена наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 та звільнити обвинуваченого з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 203, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №42023052210001075 від 21 листопада 2023 року відносно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 від 15 травня 2025 року - залишити без розгляду.
Скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №42023052210001075 від 21 листопада 2023 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання.
Ухвала в частині скасування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст ухвали проголошений 15 травня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1