Ухвала від 15.05.2025 по справі 645/4/24

Справа № 645/4/24

Провадження № 1-кс/645/615/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 р. м. Харків

Слідча суддя Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023226220000735 від 30.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Неминлянського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023226220000735 від 30.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 03.01.2024р. на транспортний засіб - автомобіль «OPEL VEKTRA, д.н.з НОМЕР_1 , шасі (кузов): НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля «OPEL VEKTRA» д.н.з НОМЕР_3 . Крім того прокурор просить заначений транспортний засіб та ключи від нього передати в дохід держави, що надасть можливість передати вказаний автомобіль Збройним силам України, Національній гвардії України, що за умов воєнного стану в Україні буде відповідати суспільним інтересам

Слідчим суддею встановлено, що 30.12.2023 року СД ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за 12023226220000735, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.01.2024 накладено арешт на майно шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль "OPEL VEKTRA", державний номерний знак НОМЕР_1 , vin НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль "OPEL VEKTRA", серія НОМЕР_5 ; ключі від автомобіля в одному екземплярі. Визначено місцем зберігання: -автомобіля "OPEL VEKTRA", державний номерний НОМЕР_1 , vin НОМЕР_4 територію ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Невельська, 1/32; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 , ключі від вищезазначеного автомобіля в одному екземплярі, які поміщені до сейф-пакету WAR 0068369, долучено до матеріалів кримінального провадження № 12023226220000735 від 30.12.2023.

Постановою дізнавача СД ВП № 2 ХРУП № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 11.04.2024 кримінальне провадження 12023226220000735 від 30.12.2023 року закрите, в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Так, за результатом розгляду справи № 554/2506/22 у постанові від 15.04.2024 року Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала такі висновки : 1) висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК, а саме: у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК; 2) висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв'язку із приписами статей 170 - 174 КПК: ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у цій справі кримінальне провадження закрив орган досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.01.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12023226220000735 від 30.12.2023 року. Тому підстави для звернення до слідчого судді у заявника відсутні.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновків, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке закрите органом досудового розслідування, не підлягає розгляду слідчим суддею, тому застосовує наслідки, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України та повертає клопотання заявнику.

Окрім того, слідча суддя звертає увагу, що орган досудового розслідування та прокуратура після закриття кримінального провадження не позбавлені можливості самостійно ініціювати питання про передачу арештованого майна на потреби ЗСУ.

Керуючись ст. ст. 100, 132, 174, 260, 304 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023226220000735 від 30.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - повернути заявнику, як таке, що не підлягає розгляду слідчим суддею.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127358632
Наступний документ
127358634
Інформація про рішення:
№ рішення: 127358633
№ справи: 645/4/24
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (15.05.2025)
Дата надходження: 15.05.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.04.2024 12:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова
15.04.2024 12:20 Фрунзенський районний суд м.Харкова