Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1646/25
номер провадження 2/215/1590/25
09 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1646/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
У березні 2025 року представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду через підсистему електронний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 24.02.2023 між АТ «Сенс Банк» та відповідачем було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500751585.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати відповідачу кредит у розмірі 325 090,78 грн строком на 120 місяців, тип кредиту «Кредит готівкою», процентна ставка 4,99% річних, тип ставки - фіксована, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, порушив умови Договору, в результаті чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 362 228,39 грн, з яких: 316 682,98 грн -заборгованість за тілом кредиту; 21 950,11 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 23 595,30 грн - заборгованість за комісією.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500751585 від 24.02.2023 у розмірі 362 228,39 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 4 346,74 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 034,93 грн.
Ухвалою суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.04.2025.
15.04.2025 розгляд справи відкладено на 09.05.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача у судове засідання призначена на 09.05.2025 не з'явився, 14.04.2025 подав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання призначені на 09.05.2025 не з'явився, подав на адресу суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за його відсутності. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч. 3 ст. 211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 24.02.2023 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Сенс Банк» для отримання банківських послуг та підписав оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту №500751585, якою запропонував АТ «Сенс Банк» укласти угоду (а.с. 9 зв.б.-10).
24.02.2023 АТ «Сенс Банк» прийняв пропозицію відповідача ОСОБА_1 укласти угоду про надання споживчого кредиту №500751585, що підтверджується Акцептом пропозиції на укладання угоди (а.с. 11-14).
У відповідності до п. 3 Оферти та Акцепту кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором №500751585 від 24.02.2023.
Таким чином, 24.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір на визначених сторонами умовах.
У відповідності до паспорту споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 отримав від АТ «Сенс Банк» кредит у розмірі 325 090,78 грн строком на 120 місяців на споживчі цілі, процентна ставка 4,99 %, реальна річна процентна ставка 25,85 % (а.с. 9).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у розмірі 325 090,78 грн, що підтверджується меморіальним ордером №500751585 від 24.02.2023 та випискою по особовим рахункам відповідача з 24.02.2023 по 12.09.2024 (а.с. 22, 23-34).
Згідно із довідкою АТ «Сенс Банк» про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір №500751585 від 24.02.2023 ідентифікований АТ «Сенс Банк». Підписання договору позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 5698; час відправки ідентифікатора позичальнику: 24.02.2023; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с. 21).
Таким чином суд дійшов висновку, що договір №500751585 від 24.02.2023 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
На підставі ст. 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
02.04.2024 на адресу відповідача, представником АТ «Сенс Банк», було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань (а.с. 36), проте станом на дату звернення до суду з позовом, відповідач заборгованість не погасив.
Відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 362 228,39 грн, яка складається із: 316 682,98 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 950,11 грн - заборгованість за відсотками; 23 595,30 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, а також випискою по особовим рахункам станом на 24.10.2023 (а.с. 35, 23-34).
Наявна у справі виписка по карткового рахунку ОСОБА_1 у АТ «Сенс Банк» повною мірою підтверджує факт використання відповідачем наданого банком кредиту та сплати кредитних коштів й відсотків, за його використання в неповному обсязі, визначеному умовами договору кредитування № 500751585 від 24.02.2023.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідачем не виконуються умови укладеного сторонами кредитного договору, чим порушуються права позивача, в силу умов кредитного договору та ст.ст. 526, 629, 1054 ЦК України, вимоги позивача про стягнення заборгованість за кредитним договором підлягають задоволенню.
Позивачем доведено, а відповідачем повністю визнано, що відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася вищезазначена заборгованість. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості, визнавши такий, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 500751585 від 24.02.2023, укладеного між ним та позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованість за кредитним договором підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 362 228, 39 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує ч. 1 ст. 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 29 034,93 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з тим, представником позивача окрім договору № 1006 від 28.01.2025 жодних інших документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), суду не надано.
З огляду на вищевикладене у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500751585 від 24.02.2023 в розмірі 362 228 (триста шістдесят дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 39 копійок, з них: заборгованість за кредитом у розмірі 316 682 (триста шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 98 копійок; заборгованість по відсоткам у розмірі 21 950 (двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) гривень 11 копійок; заборгованість по комісії у розмірі 23 595 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) гривні 37 копійок.
Повернути позивачу Акціонерному товариству «Сенс Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в АТ «Сенс Банк» за меморіальним ордером №723763 від 10.02.2025, що становить 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) гривні 37 копійок.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 13 травня 2025 року.
Суддя