справа № 235/5925/24
провадження № 3/208/324/25
13 травня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі
головуючого судді Гречаної В.Г.,
при секретарі судового засідання Агеєвій В.Г.,
адвоката Майорова С.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
за скоєння адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ,протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №103992 від 25.07.2024 року, -
15.11.2024 року з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 103992 від 25.07.2024р. слідує, що 25.07.2024 року об 11:10 годині в м. Покровськ по вул. Шевченко, поблизу будинку 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA КОS81UN з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло , порушення мови, поведінка не відповідає дійсності. поведінка, яка не відповідає дійсності, порушення координації руху. Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою виявлення ступеня наркотичного сп'яніння відмовився. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину за протоколом не визнав повністю, суду пояснив, що він є військовослужбовцем і на той момент був старшим бойовим медиком роти. 25.07.2024 року від його ротного йому поступив наказ терміново відвести до військової медичної частини трьох бійців, а саме: ОСОБА_2 , оскільки в того був осколок і потрібно було пройти додаткове обстеження на КТ, ОСОБА_3 до стоматолога та ОСОБА_4 , у якого була сильна панічна атака. Оскільки його рота тоді переїздила, то частина водіїв була залучена для переїзду, а інші були на бойовому завданні, а він, хоч і не мав водійського посвідчення, але вмів керувати автомобілем, про що його ротний був обізнаний, так як потрібно було терміново відвести бійців у лікарню, наказав це зробити саме йому. Не виконати наказу він не мав права. Він взяв автомобіль підрозділу, який було передано їм як гуманітарну допомогу та разом з військовими виїхав до лікарні. Під час руху до військової медичної частини, він був зупинений працівниками поліції. Під час розмови з поліцейським він повідомив їм чому саме керував транспортним засобом, сказав, що він бойовий медик та везе терміново до лікарні військових, однак на всі його доводи працівники поліції не реагували та жодним чином не посприяли тому, щоб швидше доставити бійців в лікарню. Співробітник поліції повідомив йому, що в нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував проїхати до лікарні для медичного огляду та встановлення ступеню наркотичного сп'яніння, на що він відповів, що в нього немає зараз часу, оскільки поспішає і наркотичних засобів не вживав перед тим, як сісти за кермо, так як везе військових до лікарні, в одного з яких панічна атака і його поведінка в даний момент не передбачувана. Однак працівники поліції сказали йому, щоб зараз складуть всі необхідні документи, він все підпише, потім поїде. Після того, як він підписав всі документи, які були складені співробітниками поліції, записали в машині відео, на якому він відмовився їхати в лікарню після чого його відпустили і він повіз військових до медичної військової частини. Військових він чекав в лікарні. Пугачова госпіталізували, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулися разом з ним до військової частини. На підставі чого у поліцейських виникла підозра з приводу того, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, йому не зрозуміло, оскільки на всі запитання поліцейських він чітко відповідав і надав всі документи. Від проходження медичного огляду в лікарні він відмовився, оскільки в нього на це не було часу, так як поспішав, бо віз бійців до лікарні. Коли чекав військових в лікарні медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння самостійно не пройшов, оскільки не мав на це часу. Після повернення до військової частини він повідомив командиру про ситуацію, яка склалася.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що ОСОБА_1 знає, оскільки раніше служив з ним в одній роті, однак зараз він переведений та проходить військову службу в іншому підрозділі. В той день їх рота переїздила, і командир сказав ОСОБА_7 , щоб він терміново відвіз його, щоб просвітити осколок, які в нього залишилися в лівому передпліччі для того, щоб точно перевірити їх наявній і в подальшому написати рапорт на проведення операції по їх видаленню, ОСОБА_8 , в якого була панічна атака до психологів та ОСОБА_9 до стоматолога. Коли вони їхали їх зупинила поліція. ОСОБА_10 представився поліцейським, пояснив куди і для чого він їде, показав відповідні документи. Після поліцейські забрали ОСОБА_11 для складання відповідних документів. До них ніхто з поліцейських не підходив і нічого не запитував. ОСОБА_10 був тверезий та не перебував у стані наркотичного сп'яніння. Коли працівники поліції оформляли документи, він не повідомляв командира частини про те, що їх зупинили поліцейські і забрали ОСОБА_11 . Працівники поліції говорили, що заберуть автомобіль, однак після того, як ОСОБА_11 оплатив на місці штраф за керування транспортним засобом без прав, їх відпустили і вони поїхали до медичної частини. Після проходження додаткового обстеження в медичній частині, в якій вони перебували тривалий час, він разом зі ОСОБА_11 повернувся до військової частини.
Адвокат Майоров С.В. в судовому засіданні 13.05.2025 року заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що відеозапис, який долучений працівниками поліції до матеріалів справи містить два відеофайли. При перегляді в судовому засіданні першого відеофайлу, який зроблений зі службового автомобіля поліцейський вбачається фіксація руху автомобіля SKODA та видно як з нього після зупинки виходить водій, схожий на ОСОБА_1 , який цього факту не заперечує. Також на ньому видно, що в автомобілі на передньому пасажирському сидінні перебуває одна людина, а ззаду теж є два пасажира, що в свою чергу підтверджують пояснення ОСОБА_1 з приводу того, що він віз трьох військових до лікарні. При тому тривалість першого відеофайлу починається об 11:05 год та закінчується об 11:07 хвилин. Наступне відео, яке відбувається вже в салоні автомобіля розпочинається об 11:40 годині, тобто через 33 хвилини після закінчення першого. На другому відео ОСОБА_1 перебуває вже в салоні автомобіля та відповідає на питання невідомої людини, оскільки на записі вона не представилася. Просить суд врахувати, що при початку відеозапису, особа називає приблизний час 11:27 годи, в той час як в нижньому куті відеозапису час зафіксовано 11:40 хвилин. Таким чином фіксація поліцейським використовується вибірково. На відео із салону автомобіля видно, що Смоляний чітко відповідає на поставлені йому питання. Його поведінка є абсолютно адекватною та такою, що відповідає обстановці. Він чітко повідомив куди їхав та для чого. Поліцейським вказано, що у ОСОБА_1 зіниці очей не реагують на світло, хоча на відеозаписі чітко видно зіниці очей його підзахисного, які жваво реагують на розмову. На самому відео ОСОБА_1 повідомив, що ніяких наркотичних засобів він не вживав, а на додаткове питання чи взагалі колись щось вживав, відверто відповів поліцейському, що можливо тиждень до цього курив канабіс. На відео поліцейським взагалі не роз'яснено його підзахисному наслідків притягнення до відповідальності та його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а просто запропоновано проїхати до медичного закладу на що ОСОБА_1 чітко відмовляється, пояснюючи це тим, що в нього взагалі відсутнє водійське посвідчення. За керування транспортним засобом без посвідчення водія. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП і в матеріалах справи є зазначена постанова працівників поліції, яка в свою чергу є підтвердження того, що він відповідно до ПДР не є водієм, оскільки водій- це особа, яка має водійське посвідчення і тому всі подальші вимоги до водія повинні ґрунтуватися після з'ясування того, чи має особа відповідне водійське посвідчення на право керування транспортними засобами чи ні. А оскільки ОСОБА_1 технічно не є водієм, то й вимоги поліцейського відносно нього щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння є безпідставними. Тому в даному випадку виключається, на його думку, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також просив суд звернути увагу, що ОСОБА_1 безпосередньо, будучи бойовим медиком військової частини, в період дії воєнного стану за наказом командира перевозив трьох поранених військовослужбовців до медичного закладу Донецької області для надання медичної допомоги, однак автомобіль було зупинено працівниками поліції і надання медичної допомоги було затримано і саме для того, щоб прискорити процес доставки військових до лікарні ОСОБА_1 в розмові з поліцейським, яка ніде не зафіксована навмисно, погодився на всі дії, щоб їх швидше відпустили. Окрім того, не зрозуміло чому, після складання всіх документів про адміністративне правопорушення, поліцейський, який вказував на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, не відсторонив останнього від керування транспортного засобу, а просто відпустив і дав йому змогу надалі керувати транспортним засобом, що в свою чергу свідчить про те, що поліцейський не вбачав в його підзахисного ніяких ознак сп'яніння, які загрожували безпеці на дорозі.
Стосовно долученого відеозапису зауважив, що до матеріалів справи не додано повне відео фіксації усього процесу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не відповідає вимогам інструкції, затвердженої наказом МВС України № 1026 щодо фіксування адміністративних правопорушень. Вважає, що працівниками навмисно не зафіксовано факт вчинення всього адміністративного правопорушення з метою приховання пояснень ОСОБА_1 з приводу подій, що відбулися, оскільки ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він є бойовим медиком, який виконував наказ командира та здійснював доставку поранених, які потребували термінової медичної допомоги до медичного закладу, тобто він діяв в стані крайньої необхідності, а відтак провадження по справі може бути закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, враховуючи всі викладені вище обставин справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та доводи сторін, оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст.266 КУпАП.
Відповідно до п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (на, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандарт або в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395).
Як свідчать матеріали справи, працівниками поліції була дотримана визначена законодавством процедура виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та його вина підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 103992 від 25.07.2024 року відносно ОСОБА_1 , який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались.
- направленням до Наркологічного диспансеру м. Покровська на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, складене 25.07.2024 року об 11:50 годині.
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, зробленого за допомогою боді-камери та відеореєстратора з автомобіля поліцейських, на якому відображено, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та відмовляється проїхати в медичний заклад для проходження огляду. Також з даного відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_12 роз'яснено за що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Окрім того на даному відео ОСОБА_1 пояснив, що він їхав до міста Мирноград по справам та відвести одного військового на КТ.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Не визнання вини ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Майоровим С.В. суд розцінює критично, як спосіб захисту, обраному особою з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Судом також не приймаються до уваги зазначенні адвокатом Майоровим С.В. розбіжності в часі, які були зазначені безпосередньо працівником поліції та тими, які відображені у відеозаписів, що містяться на диску, який долучено до матеріалів справи та оглянутих безпосередньо в судовому засіданні, оскільки працівником поліції в самому відео зазначено приблизний час, який жодним чином не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що йому інкримінується, а носить лише формальний характер, який може бути обумовлений певними технічними помилками.
Посилання адвоката Майорова С.В. на той факт, що його підзахисний, погодився на всі дії працівників поліції та відмовився проходити медичний огляд, оскільки дійсно не мав на те часу, так як в машині були поранені військові, яких потрібно було терміново відвести до лікарні на думку суду є безпідставними, оскільки як стверджував і сам ОСОБА_1 і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за дорученням ротного повіз до лікарні трьох військових, одного до стоматолога, іншого потрібно було відвести на додаткове обстеження для проходження КТ, а одного, у зв'язку з панічною атакою показати психологам. Таким чином вбачається, що жоден з військових не був в стані, небезпечному для його життя і затримка ОСОБА_1 з метою складання матеріалів адміністративної справи, жодним чином не могла призвести до тяжких наслідків або смерті когось із них. Окрім того, двоє із військових після проходження медичного огляду разом зі ОСОБА_1 повернулися до військової частини, лише одного залишили в медичній частині для проходження додаткового обстеження. Тому вважати в даному випадку, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності суд не вбачає підстав. Суд розцінює дані доводи сторони захисту як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.
Окрім того, з метою подальшого спростування доводів працівників поліції з приводу перебування його в стані наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 міг самостійно пройти в лікарні медичний огляд, здати кров, та мати на руках відповідні медичні висновки, оскільки, як вбачається зі слів свідка ОСОБА_2 обстеження в лікарні він проходив тривалий час і ОСОБА_1 мав можливість та час провести даний огляд, однак цього не зробив.
Щодо тверджень захисника про те, що працівниками поліції до матеріалів справи повинен бути долучений неперервний відеозапис адміністративного правопорушення, то суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, передбачена безперервність здійснення відеозапису, під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків.
На думку суду, наданий суду відеозапис, на якому зафіксована розмова поліцейського зі ОСОБА_1 , з'ясування обставин для складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські об'єктивно доводить факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
В даному випадку відеозаписи є одним із доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозаписів не викликають.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту.
Більше того, з долучених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , відмовився від пояснень та розписався про те, що отримав копію протоколу та відмовився від проходження медичного огляду.
За таких обставин, суд вважає, доводи ОСОБА_1 неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.07.2024 року, а саме опитування водія та його відмову від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Твердження захисника про порушення працівниками поліції з приводу того, що ними після складання працівниками поліції матеріалів адміністративного правопорушення не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом жодним чином не спростовують наявні в матеріалах справи докази вини ОСОБА_1 .
Окрім того, суд хоче звернути увагу на те, що при допиті свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні останній на запитання захисника: «Чи був ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортного засобу?», відповів спочатку, що сіла інша людина і вони поїхали, але потім, пояснивши, що не зрозумів запитання, змінив свої покази і пояснив, що після того, як ОСОБА_1 відпустили працівники поліції він сів за кермо і вони поїхали в лікарню.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою і жодних відомостей станом на день розгляду справи, про те, що дії посадової особи що його складала, ОСОБА_1 чи його захисником оскаржувалися, в матеріалах справи відсутні. Тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, а також не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції.
Доводи захисника Майорова С.В. з приводу того, що оскільки ОСОБА_1 не має водійського посвідчення, тому не є водієм і не підпадає під вимоги щодо необхідності проходження медичного огляду з метою виявлення ознак наркотичного, алкогольного чи іншого сп'яніння, судом не приймаються до уваги, оскільки він є безпосереднім учасником дорожнього руху, який будучи в стані наркотичного сп'яніння керував транспортним засобом, тому повинен нести відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, достатніми, належними та допустимим і у своїй сукупності доводять факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, а в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, який вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини - умисні дії, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 з метою додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкцій статті, за якою він притягується до відповідальності.
Пункт 10.1 ПДР України зазначає, що "водій" - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Диспозиція частини 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Матеріали справи містять довідку, складену старшим інспектором САП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Юлією РОМІЧЕВОЮ, згідно якої гр. ОСОБА_1 , 2003 року народження, згідно бази НАІС, ІПНП «Армор», ГСЦ «Посвідчення водія» водійського посвідчення не отримував.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами. На думку суду зазначене стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 грн.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 15 травня 2025 року о 17:00 годині.
Суддя В.Г. Гречана