справа №176/409/25
провадження №2/176/514/25
Іменем України
15 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-
КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, де просять стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2018 року по 01 грудня 2024 року у сумі 64528,68 гривень та судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідачки на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 лютого 2012 року.
Згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа».
Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідача був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
01 листопада 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічний договір приєднання , укладений сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України з метою надання послуг з постачання теплової енергії споживачу.
Таким чином, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг.
17 вересня між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та ОСОБА_2 було укладено договір реструктуризації № 725014, згідно з умовами якого, споживач зобов'язується забезпечити своєчасно погашення боргу за послуги з централізованого опалення.
Однак, умови вказаного договору відповідачем не виконано.
Відповідно до додаткової угоди від 23 січня 2025 року зазначений договір реструктуризації розірвано.
При цьому позивач зазначає, що оскільки відповідач не здійснювала оплату послуг з постачання теплової енергії, у нього виникла заборгованість, яка за період з 01.02.2018 по 01.12.2024 року складає 64528,68 грн., з який: основний борг - 54710,00 грн., інфляційні нарахування - 6895,98 грн., три відсотки річних - 2024,01 грн., та пеня - 898,69 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача на свою користь.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року по справі відкрито провадження та визначено проводити судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.
В свою чергу від ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзиви на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та судових витрат, посилаючись на те що, в період з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин, який відмінено 30.06.2023 року, та в зв'язку з введенням з 24.02.2022 року на території України воєнного стану, який діє на теперішній час.
Таким чином, вважає, що з 24 лютого 2022 року нарахована пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних нараховані позивачем не підлягають стягненню.
12 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подала відповідь на відзив, де зазначила, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснено позиваем відповідно до норм чинного законодавства, а пояснення ОСОБА_1 викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують доводи викладені КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 28 лютого 2012 року приватним нотаріусом Жовтоводського міського нотаріального округу Дніпропетровської області за реєстровим № 708, відповідачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, яке надає послуги з постачання теплової енергії, на відповідачку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно рішення №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів за послуги гарячого водопостачання та опалення від Жовтоводського виробничого житлово-експлуатаційного об'єднання перейшли безпосередньо виробнику цих послуг - КП «Жовтоводськтепломережа».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно, щомісячно, в строки встановлені Кабінетом Міністрів України вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
У відповідності із ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати сплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» прямо зазначено, що одним з обов'язків саме споживача (а не постачальника) є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено: власність зобов'язує. Тобто, власник не тільки володіє, користується та розпоряджається належним йому на праві приватної власності майном, але також несе витрати по його утриманню.
Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами закону, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії), якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, за законом відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані позивачем послуги з централізованого опалення за встановленими тарифами.
Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальніпослуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня,наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Загальновідомим є той факт, що встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (530-ІХ від 17.03.2020), згідно якого, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Кабінет Міністрів України постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023, вніс зміни в пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», виклавши його в новій редакції та таким чином скасувавши (здати набраннячинності постановою№ 1405) заборону (а не саму постанову № 206) у тому числі на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням. Такий мораторій зберігається лише на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Таким чином постанова № 206 від 05.03.2022 є чинною, але в редакції з урахуванням змін, внесених в тому числі постановою № 1405 від 29.12.2023, які набрали чинності 30.12.2023 року.
Тому підлягає стягненню з відповідача пеня за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги за період з 30.12.2023 року по 01.12.2024 року.
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат і 3% річних за період з 01.02.2018 по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.12.2024 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності з 24.02.2022 та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023.
Контррозрахунок відповідачем до суду не подано.
Таким чином, суд знаходить доведеною вимогу позивача про стягнення заборгованості та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 54710,00 грн. за період з 01.02.2018 року по 01.12.2024 року, а також: 5013,88 грн - інфляційні нарахування, 1538,03 грн - 3% річних та пеня - 171,08 грн.
В силу статті 141 ЦПК України, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2882,74 гривень (61432,99 грн. х 3028,00 грн. / 64528,68 грн.).
Решту судового збору, в частині позовних вимог яких відмовлено, у розмірі 145,26гривень слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 267, 509, 526, 610, 614, 625 ЦК України та згідно ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, юридична адреса: вулиця Березнева, 42, місто Жовті Води, ЄДРПОУ 23645975, заборгованість на загальну суму в розмірі 61432 (шістдесят одна тисяча чотириста тридцять дві) гривень 99 копійок, з яких:
- заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, що виникла у період з 01 лютого 2018 року по 01 грудня 2024 року, в розмірі 54710,00 гривень;
- інфляційних нарахувань в розмірі 5013,88 гривень;
- 3% річних в розмірі 1538,03 гривень;
- пеня в розмірі 171,08 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, юридична адреса: вулиця Березнева, 42, місто Жовті Води, ЄДРПОУ 23645975,судовий збір в розмірі 2882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 74 копійки.
Судовий збір у розмірі 145 (сто сорок п'ять) гривень 26 копійок покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА