Справа № 201/1392/25
Провадження № 2/201/1783/2025
15 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
03 лютого 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що 04 квітня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис № 6830 про стягнення з неї на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором у сумі 16 475 грн. У подальшому, 15 квітня 2020 року, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрила виконавче провадження № 61837952 із примусового виконання вказаного вище виконавчого напису. Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства та не підлягає виконанню з огляду на відсутність доказів безспірності заборгованості, а також з підстав вчинення виконавчого напису на нотаріально не посвідченому договорі. У зв'язку з викладеним, просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. №6830 від 04 квітня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2025 року дана цивільна справа передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с. 43-44).
Ухвалою судді від 10 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті (а.с. 46-47).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. (а.с. 65-66).
Представник відповідача ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» - Попудренко А.В. надав суду відзив в якому вказував, що позивач не спростував належними та допустимими доказами те, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Крім того, позивач не надав доказів повного чи часткового погашення заборгованості, а тому сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки незаконність вчинення нотаріусом виконавчого напису, крім тверджень відповідача, нічим не підтверджена. Також зазначав, що сторона відповідача просить відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, зокрема через те, що сума у 8 000 гр. жодним чином не обґрунтована, є надуманою та не співмірна із заявленими позовними вимогами. Відтак, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи провести за відсутності представника товариства.
Третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., будучи повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02 вересня 2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладено договір №2664921 про надання кредиту (а.с. 16 зворот-19).
04 квітня 2020 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис № 6830 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №2664921 від 02.09.2019 року заборгованості за кредитним договором в сумі 16 475 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 075 грн., прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 500 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 7 575 грн., сума плати за вчинення виконавчого напису - 1400 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03 жовтня 2019 року по 31 січня 2020 року (а.с.38-зворот).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 15 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61837952 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа (а.с.10).
За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22 лютого 2012р. № 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.
Статтею 88 цього Закону України визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набрала законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено, що оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04 квітня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною відповідача не було надано суду, в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.
В свою чергу зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заперечується безспірність заборгованості за кредитним договором № 2664921 від 02.09.2019 року у сумі 16 475 грн. та її складові.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивачем та його представником в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано договір №23/4 про надання правничої (правової) допомоги від 15.02.2023 року (далі - договір) (а.с.29-33), додаток №6 до договору - акт №23/4-2 про передачу-прийняття наданої правничої (правової) допомоги від 11.12.2024 року (а.с.14), додатковий договір №5 до договору №23/4 від 15.02.2023 року про надання правничої (правової) допомоги від 11.12.2024 року (а.с.15), рахунок-фактуру №23/4-2 від 11.12.2024 року (а.с.24), додаток №1 до договору - прайс вартості правничої (правової) допомоги від 15.02.2023 року (а.с.25-26), додаток №2 до договору - протокол погодження вартості правничої (правової) допомоги від 15.02.2023 року (а.с.27-28).
Відповідно до додаткового договору №5 до договору №23/4 від 15.02.2023 року про надання правничої (правової) допомоги від 11.12.2024 року, а саме пп.6.17 п.6 - сторони дійшли згоди, що за введення (повний супровід) адвокатом справи у правовідносинах з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визначили розмір гонорару адвоката та було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, погоджено фіксований розмір гонорару який є розумним та враховано витрачений адвокатом час, в тому числі в майбутньому та який становить - 8000 грн. Ця частина гонорару сплачується клієнтом протягом 60-ти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд зауважує, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 8 000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із визнанням виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 209, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», третя особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 6830 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором в сумі 16 475 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. та судовий збір - 968,96 грн.
В решті вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Куць