іменем України
Справа № 332/772/25
Провадження № 1-в/210/331/25
12 травня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 , -
В провадження судді надійшло подання провідного інспектора Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 .
Представник Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не доставлений.
Прокурор ОСОБА_5 вважав подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Суд перевіривши подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 11 частини 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України, питання, передбачене п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, вирішує місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ "Криворізька виправна колонія (№ 80)", та на підставі частини другої статті 539 КПК клопотання подано до суду, в межах територіальної юрисдикції виконується вирок.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 30 вересня 2024 року Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців. Злочин за вказаним вироком вчинено 08 червня 2024 року.
В подальшому, ОСОБА_4 засуджений 20 грудня 2024 року Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч.5 ст. 407 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Строк покарання рахувати з 15.08.2024 року. Злочин за вказаним вироком вчинено у період з 20.11.2023 року по 26.02.2024 року.
Однак при ухвалені вироку Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 20 грудня 2024 року відносно ОСОБА_4 Шевченківський районний суд міста Запоріжжя не врахував ухвалений Комунарським районним судом міста Запоріжжя вирок від 30 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 .
Питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків виникає у випадку, коли виявиться, що стосовно засудженого ще є вирок про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання провідного інспектора Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків підлягає задоволенню, з урахуванням наступних положень.
За змістом частини 4 статті 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила - це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.
При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 1 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), а також постановами Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема від 28.01.2021 року у справа № 640/14690/19 провадження № 51-4338 км 20.
Таким чином, суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені статтею 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв'язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню статті 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд фактично лише посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально, а не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вирок у цій частині.
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Як встановлено судом у вироку Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 20 грудня 2024 року, злочин передбачений ч. 5 ст. 407 КК України вчинений ОСОБА_4 у період з 20.11.2023 року по 26.02.2024 року, тобто до постановлення вироку щодо нього від 30 вересня 2024 року Комунарським районним судом міста Запоріжжя.
Тобто, при визначенні засудженому ОСОБА_4 остаточного покарання підлягають застосуванню положення частини 4 статті 70 КК, та остаточне покарання має бути визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Керуючись, ч.4 ст. 70 КК України, статтями 537, 539 КПК України,
Подання провідного інспектора Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
За сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 вересня 2024 року у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців пробаційного нагляду більш суворим, призначеним за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 20 грудня 2024 року визначити ОСОБА_4 до відбуття остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати від дня його фактичного затримання, а саме з 15.08.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.
Суддя: ОСОБА_1