Справа № 1-145-2001
Провадження № 1-в/932/145/25
15 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу №9 філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про вирішення питання про приведення у відповідність до діючого законодавства вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2001 року по справі №1-145-2001, яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
Начальник відділу №9 філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 12 вересня 2024 року звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням від 06 вересня 2024 року про приведення у відповідність до діючого законодавства вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2001 року по справі №1-145-2001, яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2024 року подання було передано в провадження судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 .
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 10 жовтня 2024 року №2994/0/15-24 змінено територіальну підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області шляхом їх передачі до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з 21 жовтня 2024 року.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 14 січня 2025 року №31/0/15-25 суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 відряджено для здійснення правосуддя до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 02 травня 2025 року матеріали справи за поданням передані в провадження судді Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 319 КПК України у разі переведення судді до суду, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція суду, з якого суддя був переведений, такий суддя продовжує розгляд справ, що перебували в його провадженні на момент переведення.
Враховуючи викладене визнано за можливе продовжити розгляд подання з тієї самої стадії, на якій його було завершено Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області на день зміни підсудності судових справ.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не надав.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки, на її думку, до 2004 року взагалі не застосовувалося поняття податкової соціальної пільги, і навіть якщо вираховувати суму, мінімально необхідну для настання кримінальної відповідальності у 2001 році виходячи з виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2001 року, вартість викраденого ОСОБА_4 майна перевищує цю суму.
Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
За вироком Костянтинівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2001 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засуджені за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання кожному у виді 3 років позбавлення волі та звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст. 185, 190, 191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином, якщо сума спричинених збитків на момент вчинення правопорушення була меншою ніж два неоподаткованих мінімуми доходів громадян, визначеного станом на 1 січня відповідного року, така особа підпадає під дію ч. 2 ст. 74 КК України та підлягає звільненню від призначеного покарання.
Для кваліфікації кримінальних та адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України для відповідного року.
Поняття «податкова соціальна пільга» було введене лише з прийняттям Закону України «Про прибуток фізичних осіб» з 1 січня 2004 року, тобто не існувало і не застосовувалось на час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З вироку вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали майно на суму 348 грн (блок двигуна ГАЗ-53 вартістю 160 грн, головка ГАЗ-53 вартістю 160 грн, поршень двигуна ГАЗ-53 8 шт. за ціною 1 грн за 1 штуку на суму 8 грн, всмоктуючий колектор двигуна ГАЗ-53 вартістю 20 грн).
Навіть якщо розраховувати суму податкової пільги виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2001 року, вартість викраденого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майна перевищує мінімально необхідну сумі для настання кримінальної відповідальності у 331 грн.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення подання органу пробації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні засіданні подання начальника відділу №9 філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про вирішення питання про приведення у відповідність до діючого законодавства вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 13 вересня 2001 року по справі №1-145-2001, яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1