15 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1052/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (у складі колегії суддів: Пуль О.А. (головуючий), Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 (суддя Кльопов І.Г.)
за позовом Фермерського господарства "АРМ-Агро 3"
до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
про визнання укладеною додаткової угоди,
08.04.2025 засобами поштового зв'язку безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (повний текст складено 13.03.2025) та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 у справі № 917/1052/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 24.04.2025 касаційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неподанням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням причин такого пропуску разом з належними доказами, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови або наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску (у разі наявності такої підстави), а також необхідністю надання документа на підтвердження дати подання касаційної скарги до поштового відділення Акціонерного товариства "Укрпошта" та надано 10-денний строк для усунення недоліків із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
02.05.2025 Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області засобами поштового зв'язку направила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке надійшло до Суду 05.05.2025.
12.05.2025 (відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) зазначене клопотання було передано на розгляд колегії суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об'єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв'язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.
Так, надсилаючи простим листом касаційну скаргу до Верховного Суду (вул. П. Орлика, 8) засобами поштового зв'язку, яка надійшла 07.04.2025 (що підтверджується відміткою на поштовому конверті) та на наступний день була передана до Касаційного господарського суду (підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2025 касаційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неподанням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням причин такого пропуску разом з належними доказами, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови або наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску (у разі наявності такої підстави), а також необхідністю надання документа на підтвердження дати подання касаційної скарги до поштового відділення Акціонерного товариства "Укрпошта" та надано строк для усунення недоліків.
02.05.2025 Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області засобами поштового зв'язку направила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови надійшов до її електронного кабінету 13.03.2025.
В подальшому, як стверджує скаржник, 31.03.2025 він подав касаційну скаргу безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв'язку, яке підтверджується доказами доданими до вказаної скарги та означеного клопотання, а саме: - опис вкладення від 31.03.2025 і накладна № 3750036114029 від 31.03.2025 на ім'я Фермерського господарства "АРМ-Агро 3", а також фіскальний чек від 31.03.2025 про оплату зазначених послуг; - роздруківка з офіційного сайту АТ "Укрпошта" - "Терміни доставки відправлень "Укрпошта стандарт"", в якій вказано нормативні строки пересилання відправлень.
Тобто, на думку Відповідача, вказані вище обставини та додані докази підтверджують дату подачі касаційної скарги 31.03.2025.
Колегія суддів, дослідивши вказані доводи, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (повний текст складено 13.03.2025), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 02.04.2025.
Разом з тим, копію оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду було надіслано скаржнику в його електронний кабінет та доставлено 13.03.2025 о 18:10 год, що підтверджується відповідною наданою роздруківкою з електронного кабінету (картка руху судового документа, постанова від 06.03.2025).
Водночас, абзацом другим частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 14.03.2025, тому передбачений положенням частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк обчислений з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 03.04.2025.
Однак, як вже вище вказувалось, касаційна скарга у цій справі надійшла до Верховного Суду 07.04.2025 (подана простим листом до поштового відділення), тобто з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження.
У той же час, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника щодо дати подачі зазначеної скарги 31.03.2025, з огляду на наступне.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані, зокрема, Законом України "Про поштовий зв'язок" та Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 8 Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.
Статтею першою Закону України " Про поштовий зв'язок" визначено такі поняття:
- просте поштове відправлення - листи, поштові картки, які приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки;
- лист - поштове відправлення масою до 2 кілограмів, що містить письмове повідомлення або документи, вкладене в поштовий конверт або оформлене іншим чином, що не дає змоги третім особам ознайомитися з його змістом;
- реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення (пункт 2 Правил).
Із системного аналізу наведених положень вбачається, що просте поштове відправлення це лист, що містить письмове повідомлення чи документ з масою до 2 кг, вкладений у конверт, яке пересилається простим порядком шляхом опускання його у поштову скриньку.
Тобто, в даному випадку, конверт, в якому направлялася касаційна скарга до Верховного Суду, не містить штрих-кодового ідентифікатора, з чого можна зробити висновок, що означена скарга була направлена простим листом шляхом опускання у поштову скриню, та відповідно при прийнятті якого не видається розрахунковий документ, а тому єдиним доказом на підтвердження дати прийняття (відправлення) такого листа є відбиток календарного штемпеля, проставлений безпосередньо на конверті, на якому зазначено дату - 07.04.2025.
При цьому додані до касаційної скарги та клопотання опис вкладення, накладна та фіскальний чек підтверджують лише належне виконання Відповідачем вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України, а саме надсилання копії цієї скарги і доданих до неї документів учаснику справи, однак не може бути належним доказом щодо подачі (здачі) означеної скарги до відділення поштового зв'язку саме 31.03.2025.
Додатково колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що додана до вказаного вище клопотання роздруківка з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", має інформативний характер щодо встановлених нормативних строків пересилання письмової кореспонденції по Україні та не може також бути належним доказом, який підтверджує дату подання касаційної скарги 31.03.2025.
Тобто, враховуючи вищевикладені норми законодавства, належними доказами щодо подачі касаційної скарги саме 31.03.2025 може бути, зокрема, штриховий кодовий ідентифікатор наклеєний на конверт, опис вкладення із зазначенням відповідного номера поштового відправлення і відбитком календарного штемпеля та/або накладна із зазначенням відповідного трек-номера поштового відправлення і фіскальний чек чи інший розрахунковий документ щодо оплати вказаних послуг.
В той же час, Суд звертає увагу, що подаючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги заявник усвідомлював необхідність дотримання такого порядку та конверт, в якому надійшло це клопотання, містить штриховий ідентифікатор, який надає змогу відслідкувати дату його подання до об'єкту поштового зв'язку на офіційному сайті Акціонерного товариства "Укрпошта".
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами (аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі № 398/1739/15).
Верховний Суд відмічає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Крім того, відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 17.07.2024 справа № 911/1284/23:
"Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
У пункті 99 Правил № 270 зазначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено в пункті 105 Правил № 270. Так, Одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень (пункт 2 Правил № 270).
Присвоєння поштовому відправленню штрихового кодового ідентифікатора надає споживачу поштових послуг можливість відслідковувати в системі АСРК поштове відправлення та отримувати інформацію через інтернет на офіційному сайті АТ "Укрпошта". Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 925/418/20.
У пункті 106 Правил № 270 передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою в першочерговому порядку.
Із наведених положень можливо дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.
Належним підтвердженням направлення особою поштового повідомлення рекомендованим листом та його отримання адресатом є: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача."
Таким чином, колегія суддів ще раз наголошує, що скаржник обираючи для себе таку форму направлення конверта до Суду, як простий лист, повинен був враховувати ризики щодо відсутності офіційного підтвердження оператором поштового зв'язку дати відправлення, в тому числі, нечитабельність відбитку штемпеля, внаслідок особливостей конверта або марки.
При цьому відповідно до пунктів 6 та 7 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки і виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею сьомою зазначеного кодексу визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Також, Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на зазначене, доводи скаржника, які викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292, пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 у справі № 917/1052/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 119, 234, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 у справі № 917/1052/24.
2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі платіжну інструкцію № 23 від 21.03.2025 на суму 6 056,00 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко