14 травня 2025 року
м. Київ
cправа №910/4069/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва (Гумега О.В.)
від 16.09.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Барсук М.А., Руденко М.А.)
від 26.02.2025 (повний текст складений 24.03.2025)
у справі за первісним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 579 926 742,90 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про тлумачення пунктів договору,
1. 16 березня 2023 року Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Відповідач) про стягнення 579 926 742,90 грн, з яких: 62 451 509,79 грн - пеня, 104 083 900,50 грн - три проценти річних, 413 391 332,61 грн - інфляційні втрати, за порушення Відповідачем строку оплати за електричну енергію для врегулювання небалансів, придбану на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 25.06.2019 з ідентифікатором №0414-01051, за період з липня 2019 до вересня 2022.
2. 24 квітня 2023 року Відповідач подав до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про тлумачення пункту 1.4 договору про врегулювання небалансів електричної енергії у взаємозв'язку зі статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії"; пунктом 7.7.4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), "Про затвердження правил ринку" від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку); статтями 232, 614, 526, 529 та частинами першою, другою статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), щодо визначення початку розрахунку пені та порядку розрахунків за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, оскільки вважав, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає спеціальна норма Закону України "Про ринок електричної енергії".
3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.05.2023 прийняв зустрічну позовну заяву Відповідача та призначив підготовче засідання для спільного розгляду первісного і зустрічного позовів у справі №910/4069/23.
4. 11 вересня 2023 року суд прийняв до розгляду заяву Відповідача про зміну предмета зустрічного позову; постановив здійснювати розгляд зустрічних позовних вимог про тлумачення пункту 1.4 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затвердженого наказом Відповідача від 21.12.2020 №709 (та в подальших редакціях), щодо розрахунків з оплати вартості електричної енергії відповідно до умов, визначених статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VІІІ.
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/4069/23 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 103 538 900,50 грн трьох процентів річних, 413 391 332,61 грн інфляційних втрат, 939 400,00 грн судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
6. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/4069/23 на термін, що не перевищує одного року з моменту ухвалення рішення.
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у задоволенні заяви Позивача про відстрочення виконання рішення відмовлено.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/4069/23 задоволено частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/4069/23 скасовано в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 103 538 900,50 грн трьох процентів річних та відмови у стягненні пені. В цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Відповідача на користь Позивача 102 246 758,54 грн трьох процентів річних, 14 656 526,36 грн пені. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/4069/23 залишено без змін.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/4069/23 залишено без змін.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 327 835,81 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 2 817,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
9. 10 квітня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 [що, вочевидь, є опискою, оскільки датою ухвалення рішення є 16 вересня 2024 року] та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23, у якій просить:
- касаційну скаргу задовольнити;
- рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 в частині задоволення первісних позовних вимог Позивача скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю;
- рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Відповідача скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги;
- зупинити дію [дослівно] рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку (відповідне клопотання долучене до касаційної скарги).
10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
11. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 та пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
12. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції:
- неправильно застосував норми статей 79, 86, частини п'ятої статті 236 та статті 237 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 02.03.2018 у справі №927/467/17, щодо обов'язку суду з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснювати оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується;
- не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.12.2024 у справі №910/6337/23, від 06.06.2024 у справі №910/4269/22, від 11.06.2024 у справі №910/4263/22, від 12.06.2024 у справі №910/4286/22 та від 25.06.2024 у справі №922/658/22, щодо неможливості ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану за договорами на ринку електричної енергії незалежно від того, за який період позивачем були нараховані такі штрафні санкції відповідно до приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332;
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.12.2024 у справі №178/934/19, щодо обов'язку суду розглянути заяву про зміну предмета позову, якщо вона подана у встановлений законом строк та у відповідній формі;
- неправильно застосував частину третю статті 46 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.05.2020 у справі №908/299/18 та від 25.06.2019 у справі №924/1473/15; у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21); у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №916/1029/22, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 08.05.2018 у справі №922/1249/17, від 23.04.2019 у справі №911/1602/18, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 (провадження № 61-15126св2), щодо особливостей застосування вказаної норми, оскільки на ухвалу суду про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду;
- не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.07.2023 у справі №910/5349/22 та від 02.03.2018 у справі №927/467/17, щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми;
- не врахував висновку Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, щодо розрахунку інфляції за неповний місяць;
- не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.07.2022 у справі №910/5810/17, від 05.02.2019 у справі №903/381/18, від 11.11.2020 у справі №925/1142/18, від 23.09.2020 у справі №756/12128/15-ц, від 20.05.2021 у справі №904/4013/20 та від 20.07.2021 у справі №904/105/20, щодо можливості реалізації учасником справи права на оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал;
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, щодо застосування статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- неправильно застосував частину шосту статті 232 ГПК України без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 (провадження № 12-79гс23), щодо можливості вважати формулювання у господарському договорі "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій.
13. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України, Скаржник зазначає що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та не дослідив зібрані у справі докази, подані Скаржником разом із клопотанням від 12.07.2024 про поновлення строку для подання доказів і поясненнями, що вказані докази підтверджують формування даних на тимчасово окупованих територіях, які водночас були прийняті судом першої інстанції. Вказане підтверджується записами в протоколі судового засідання від 15.07.2024 "Суд поновлює строк та долучає дане клопотання до матеріалів справи". Суд апеляційної інстанції вказаного не дослідив та не надав належної правової оцінки доводам Скаржника.
14. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України учасники справи не скористалися.
15. Беручи до уваги обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на касаційне оскарження судового рішення, Суд дійшов висновку про достатність наведених Скаржником доводів та обґрунтувань на підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.
16. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
17. Крім того, як вже було зазначено, Скаржник подав клопотання про зупинення дії [дослівно] оскаржуваних рішень.
18. Скаржник, зокрема, зазначає, що:
- судові рішення наразі впливають на стабільну роботу ринку електричної енергії, інтереси учасників ринку, фінансову стабільність Скаржника, зважаючи на сьогоденні реалії, пов'язані з постійними атаками агресора на енергоінфраструктуру України, що ставить під загрозу функціонування ринку електричної енергії загалом. Під час дії воєнного стану та енергетичної кризи в країні це є неприпустимим явищем;
- негайне стягнення санкцій у загальній сумі 530 294 617,51 грн, які, на думку Скаржника, розраховані арифметично неправильно, а також негайне виконання рішень у цій частині спричиняє потребу забезпечення збалансованості інтересів сторін;
- у випадку скасування оскаржуваних судових рішень існує вірогідність ускладнення повороту їх виконання без ініціювання нових судових спорів, що може негативно вплинути на майновий стан Скаржника. Невжиття відповідних заходів щодо зупинення може призвести до передчасного виконання судового рішення до моменту вирішення справи судом касаційної інстанції;
- Скаржник єдиним в Україні підприємством, на яке покладено виконання функцій оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1, статті 31, 33, пункт 8 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії"; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП "НЕК "Укренерго" від 17.07.2014 №1012, "Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" від 17.12.2021 №2624; пункти 2.1, 2.2 статуту Скаржника). Проте функції і джерела доходів Скаржника як оператора системи передачі визначені Законом; напрямки використання коштів також обмежені;
- на Скаржника (як єдиного в Україні ОСП) покладені функції щодо забезпечення функціонування об'єднаної енергетичної системи України. З цією метою Скаржник повинен, зокрема, укладати договори про врегулювання небалансів електричної енергії (у тому числі з Позивачем). Таким чином, Скаржник не може спрямувати на виконання рішення у справі кошти, для яких законом визначений певний порядок та алгоритм розрахунків, кошти з інших цільових призначень (посилається на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 №4213-IX). Відтак акумулювання значних коштів для виконання судового рішення про стягнення коштів у вигляді нарахованих санкцій потребує часу і відповідних джерел для оплати.;
- організаційна структура Скаржника побудована за регіональним принципом та включає 4 територіальні управління обслуговування мережі, до складу яких входять 15 регіональних центрів обслуговування мереж (РЦОМ). Персонал Скаржника чисельністю понад 7 тисяч працівників обслуговує унікальне високотехнологічне обладнання 103 підстанцій 220-750 кВ та понад 19 тис. км магістральних і міждержавних ліній електропередачі, якими щороку передається сотні мільярдів кіловат-годин електроенергії від генерації у розподільчі мережі. Скаржник будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSO-E;
- на сьогодні численні пошкодження об'єктів об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат Скаржника для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для національної безпеки і життєзабезпечення населення.
19. До клопотання Скаржник долучив:
- копію звіту про фінансові результати Скаржника за 2023 рік;
- копію звіту про фінансові результати Скаржника за 9 місяців 2024 року;
- копію повідомлення про зупинення з 09 листопада 2024 року платежів за борговими зобов'язаннями за "зеленими" облігаціями (з вебсайту Скаржника);
- структуру тарифів на послуги;
- інформацію про розрахунки на балансуючому ринку.
20. Розглянувши клопотання Скаржника та подані матеріали, Верховний Суд дійшов таких висновків.
21. Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
22. Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
23. Разом із тим за змістом частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
24. Аналіз наведеної норми свідчить, що заява про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованою, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
25. Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили, у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
26. Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення Верховний Суд ураховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
27. Розглянувши клопотання Скаржника, наведені ним аргументи й доводи, що підтверджуються матеріалами клопотання, ураховуючи характер правовідносин, на підставі яких виник спір, Верховний Суд вважає доцільним зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
28. При цьому зупиненню підлягає саме виконання судових рішень, а не їх дія, як про це зазначає Скаржник, оскільки оскаржувані рішення передбачають примусове виконання (стягнення грошових коштів).
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301, статтею 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 червня 2025 року о 14:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/4069/23 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
4. Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих документів іншим учасникам справи до 29 травня 2025 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду справу №910/4069/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова