14 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7722/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 5 999 623,01 грн
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Корпорації "ТСМ Груп"
про визнання договору розірваним, стягнення боргу, неустойки, ціна позову 14 893 536,84 грн, зобов'язання вчинити певні дії
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Товариство, скаржник) звернулося 24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/7722/24 скасувати в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/7722/24 залишити без змін; поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №910/7722/24.
Товариство звернулося 05.05.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з клопотанням про зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №910/7722/24 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
За результатом розгляду матеріалів касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає: пункти 1, 2, 3, частини другої статті 287 ГПК України. Зазначені підстави узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування постанови апеляційного господарського суду у справі.
Крім того, скаржник зазначає у касаційній скарзі про те, що: "суд не дослідив та, відповідно не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам (лист ТОВ «Корпорація ТСМ Груп» про зупинення виконання обов'язку за договором від 15.12.2023 №141, лист-відповідь АТ «НАЕК «Енергоатом» від 22.12.2023 № 45-30-2551/22045), чим порушив норми процесуального права, зокрема статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.". Однак без посилання як на підставу касаційного оскарження на частину другу статті 287 ГПК України. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.
Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2024 рік) цієї позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2024 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 028 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2024 році у справі подано позов про стягнення суми заборгованості в розмірі 4 210 159,20 грн, суми 3% річних в розмірі 264 872,09 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 1 524 591,72 грн. Товариство звернулась до суду з зустрічним позовом до Корпорації "ТСМ Груп" про: визнання договору розірваним, стягнення боргу, неустойки, ціна позову 14 893 536,84 грн, зобов'язання вчинити певні дії (з врахуванням заяви про зменшення розміру та уточнення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/7722/24: у позові Корпорації "ТСМ Груп" відмовлено; зустрічний позов Товариства задоволено: розірвано договір на виконання робіт від 04.10.2021 № 01/21/46-124-08-21-15845; стягнуто з Корпорації "ТСМ Груп" на користь Товариства 3 294 858 грн безпідставно набутих коштів, 7 000 144,20 грн пені, 2 722 278,86 грн штрафу, 156 255 грн витрат по оплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/7722/24: скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову з новим розподілом судових витрат; стягнуто з Товариства на користь Корпорації "ТСМ Груп": 4 210 159,20 грн основного боргу, 264 872,09 грн 3% річних та 1 524 591,72 грн інфляційних втрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі Товариство просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/7722/24 скасувати в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/7722/24 залишити без змін.
Отже, скаржник оскаржує судове рішення апеляційного суду повністю (за первісним позовом та за зустрічним позовом).
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 466 095,27 грн, який розраховується наступним чином:
1) за первісним позовом (1 майнова вимога): 5 999 623,01 грн х 1,5 % х 200% х 0,8 = 143 990,94 грн;
2) за зустрічним позовом: (1 майнова вимога) 13 017 281,06 грн х 1,5 % х 200% х 0,8 = 312 414,73 грн; (та 2 немайнові вимоги) 3 028,00 грн х 2 х 200% х 0,8 = 9 689,60 грн.
Разом з тим, скаржником сплачено судовий збір у сумі 365 200,77 грн (підтверджується платіжною інструкцією від 14.04.2025 № 3661 та інформацією із виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, Головним управлінням ДПС), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Отже скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 100 894, 50 грн.
Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недолік касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у сумі 100 894,50 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
З огляду на те, що касаційна скарга Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/7722/24 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного господарського суду та клопотання про поновлення строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №910/7722/24 буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 910/7722/24 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк