79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
15.05.2025 Справа № 914/950/25
Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин-Люкс», м. Дніпро,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113», м. Львів,
про стягнення 115837,68 грн.
За участі представників: представники не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юджин-Люкс», м. Дніпро, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113», м. Львів, 115837,68 грн. заборгованості, пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе на підставі Договору оренди № 57-01/03/2021 зобов'язань із своєчасної сплати орендної плати та плати за утримання майна. На підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням інфляційних та трьох процентів річних. Крім цього відповідно до положень п.п. 7.5. та 7.7. Договору позивач просить стягнути на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та штраф за неповернення об'єкта оренди у встановлені Договором строки.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, позовних вимог не спростував.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Ухвалою суду позов залишався без руху, після усунення недоліків позовної заяви розгляд справи продовжено.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин між учасниками справи, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: наявності у відповідача заборгованості з сплати орендної плати за Договором та плати на утримання орендованого майна у розмірі, який заявлено до стягнення позивачем, факту порушення відповідачем обов'язку із своєчасного повернення об'єкту оренди та факту законності розміру заявлених позивачем до стягнення сум, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує існування обставин, що належать до предмета доказування у справі, зазначено ним у додатках до позовної заяви та поданих у справі заяв.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
У матеріалах справи наявна копія підписаного сторонами 01 березня 2021 р. Договору оренди № 57-/01/03/2021 (а.с. 47-58). На виконання умов цього Договору сторони 01 березня 2021 р. підписали Акт приймання-передачі Об'єкта оренди площею 20 м кв. (а.с. 193). Додатковою угодою № 2 до цього Договору (а.с. 109-110) сторони продовжили дію Договору оренди до 29 лютого 2024 р.
Позивач стверджує, що відповідач заборгував йому 32000 грн. орендної плати за період використання орендованого приміщення з жовтня 2022 р. до січня 2024 р. У матеріалах справи немає та відповідачем суду не надані докази сплати позивачу 32000 грн. орендної плати за використання приміщення протягом жовтня 2022 р. - січня 2024 р.
Згідно з приписами ст.ст. 204 та 629 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У пунктах 3.1.1. та 3.1.5. Договору сторони погодили розмір місячної орендної плати та строки її сплати.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32000 грн. заборгованості з орендної плати обгрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 625 ЦК України до задоволення підлягають й позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 750 грн. інфляційних та 680,45 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання із сплати орендної плати з 29.11.2022 р. до 29.02.2024 р. Решта позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення сплати орендної плати, які нараховано з 29.10.2022 р. до 28.11.2022 р., задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3.1.5. Договору оренди відповідач мав обов'язок сплатити орендну плату за жовтень 2022 р. не пізніше 28.11.2022 р. Таким чином, першим днем порушення відповідачем грошового зобов'язання з сплати орендної плати за жовтень 2022 р. було 29.11.2022 р., а не 29.10.2022 р., як вважає позивач.
З огляду на приписи п. 7.7. Договору оренди задоволенню підлягають й позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 343,62 грн. пені за період прострочення виконання зобов'язання із сплати орендної плати з 29.08.2023 р. до 29.02.2024 р.
Згідно з п. 1.1. Договору, з урахування Додаткової угоди № 2 до нього, термін дії Договору закінчився 29 лютого 2024 р. Відповідач вказані доводи позивача не заперечив та не спростував. У матеріалах справи немає доказів виконання відповідачем обов'язку з своєчасного повернення об'єкта оренди позивачу, який встановлено розділом 2 Договору оренди. У матеріалах справи немає складеного відповідачем на підставі п. 2.3. Договору Акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди, який би підтвердив факт виконання відповідачем його обов'язків, що встановлені п.п. 2.1.1. - 2.2.4. Договору оренди.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п. 7.5. Договору оренди 26000 грн. штрафу за період з березня 2024 р. до березня 2025 р. є обґрунтованими й підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації передбаченої п. 3.4. Договору плати за утримання Об'єкта оренди за період з жовтня 2022 р. до лютого 2024 р., то такі підлягають задоволенню частково.
Факт понесення витрат на утримання Об'єкта оренди протягом жовтня 2022 р. - лютого 2023 р. в сумі 18381,01 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1019 від 31.10.2022 р., № 1115 від 30.11.2022 р., № 1164 від 31.12.2022 р., № 131 від 31.01.2023 р., № 227 від 28.02.2023 р. (а.с. 127-128, 132-133, 139-140, 144-145, 300-301), які підписано сторонами у справі та скріплено їхніми печатками.
В силу п. 3.4.4. сторони погодили, що плата за утримання за поточний місяць компенсовується відповідачем позивачу до 15 числа наступного місяця.
У матеріалах справи немає доказів компенсації відповідачем позивачу плати за утримання Об'єкта оренди протягом жовтня 2022 р. - лютого 2024 р. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18381,01 грн. плати за утримання Об'єкта оренди протягом жовтня 2022 р. - лютого 2023 р. підлягають задоволенню.
Решта долучених позивачем до матеріалів справи Актів здачі-приймання робіт (надання) послуг № 321, № 412, № 504, № 591, № 680, № 767, № 854, № 943, № 1042, 1098, № 120 та № 212 відповідачем не підписані та розмір таких витрат ним не визнаний.
З огляду на приписи п. 3.4.3. Договору оренди № 57-01/03/2021 від 01 березня 2021 р. суд ухвалою від 30.04.2025 р. про залишення позовної заяви без руху (а.с. 170-171) зобов'язував позивача надати докази, що підтверджують витрати позивача на утримання об'єкта оренди, про які йдеться у п. 3.4.3. Договору.
Однак, позивач зазначених доказів за період з березня 2023 р. до лютого 2024 р. у повному обсязі не подав. У заяві від 07.05.2025 р. (а.с. 176) позивач повідомив суду, що «Оскільки вимога суду щодо надання доказів, що підтверджують витрати позивача на утримання об'єкта оренди, про які йдеться у п. 3.4.3. Договору оренди №57-01/03/2021 від 01 березня 2021 року, передбачає підготовку великої кількості документів за тривалий період часу, та з урахуванням військової обстановки та постійних обстрілів в місті Дніпро, позивачем подається частина затребуваних документів, у зв'язку з чим позивач зобов'язується підготувати іншу частину доказів та надати до суду.».
На адресу суду 14.05.2025 р. надійшли додаткові докази, що підтверджують витрати позивача на утримання об'єкта оренди, про які йдеться у пункті 3.4.3. Договору оренди № 57-01/03/2021 від 01 березня 2021 р.
Подані позивачем 07.05.2025 р. та 14.05.2025 р. та наявні у матеріалах справи докази не є достатніми для підтвердження того факту, що заявлену позивачем до стягнення з відповідача заборгованість з плати за утримання (51164,18 грн.) розраховано за формулою, яку сторони погодили у п. 3.4.3. Договору. Вказані докази не містять відомостей про загальну площу Будівлі, а також не підтверджують той факт, що поставка електричної енергії, послуги з поставки та розподілу природного газу, послуги пожежного спостереження, послуги технічного обслуговування пожежної сигналізації мали відношення до Будівлі під номером 359 по вул. Городоцькій у м. Львові. Договори, на підставі яких надавались ці послуги та поставлялись електрична енергія і газ, суду не надано. Доказів того, що у відповідача були встановлені, чи не встановлені лічильники спожитої води та електроенергії, а також докази, які б підтверджували загальний обсяг споживаної води загального користування у Будівлі в середньорічному розрахунку на 1 кв. м, суду теж не надано. За наведених обставин, правильність застосування позивачем при обчисленні заборгованості з плати за утримання коефіцієнтів формули «Е», «В», «Х1», «Х2», «Х3», «К4», «К5» «К6» не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача плати за утримання за березень 2023 р. - лютий 2024 р. підлягають задоволенню частково, в сумі 8961,6 грн. (37,34 грн. за м кв. орендованої площі за 1 місяць х 20 м кв. орендованої площі х 12 місяців заборгованості).
При цьому 37,34 грн. за утримання 1 м кв. орендованої площі складається з погоджених сторонами у п. 3.4.3. Договору: 7,69 грн. витрат за прибирання 1 м кв. площ загального користування Будівлі; 11,31 грн. - витрат на забезпечення охорони та цілодобового спостереження технічними засобами в Будівлі за 1 м кв.; 18,34 грн. - вартість інших Експлуатаційних витрат в середньозваженому розрахунку за 1 кв. м.
Решта позовних вимог про стягнення витрат на утримання за березень 2023 р. - лютий 2024 р. задоволенню не підлягають. У матеріалах справи немає доказів того, що Акти приймання-передачі природного газу (а.с. 269, 271, 283, 287, 291, 295) стосуються постачання газу саме до Будівлі 359 по вул. Городоцькій у м. Львові (п. 1.1. Договору), де знаходиться Об'єкт оренди, що вартість фактично спожитого відповідачем обсягу електроенергії та води відповідає тій їх вартості, яку позивач включив у витрати на утримання, доказів того, що законною та обґрунтованою є вартість опалення, яку позивач також включив у вартість витрат на утримання, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та п.п. 3.6.1., 7.7. Договору такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 140,64 грн. пені за прострочення з 16.08.2023 р. до 29.02.2024 р. сплати плати за утримання, а також 716,76 грн. трьох процентів річних та 992,3 грн. інфляційних за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання з 16.11.2022 р. до 29.02.2024 р.
Решта позовних вимог в частині стягнення згаданих пені, трьох процентів річних та інфляційних задоволенню не підлягають з огляду на викладені вище висновки суду щодо законності позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми заборгованості із сплати плати за утримання, а також враховуючи лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., строки виконання зобов'язань, встановлені п. 3.6.1. Договору, з урахуванням сум, які належали до сплати, починаючи з 15.08.2023 р., та які вказані позивачем у розрахунку пені (а.с. 29, 188). Крім цього, позивач нарахував пеню в частині початкових заборгованостей з перевищенням строків, які встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Беручи до уваги встановлені судом обставини і зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при ухваленні рішення керувався приписами ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 759,7 60, 762, 785, 795 ЦК України, ст. 286 ГК України.
Відповідно до цих правових норм цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно з ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин-Люкс» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 37, кімната 97, код ЄДРПОУ 35496364) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 359, код ЄДРПОУ 36116834) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-113» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 359, код ЄДРПОУ 36116834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджин-Люкс» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 37, кімната 97, код ЄДРПОУ 35496364) 59342,61 грн. заборгованості, 1742,3 грн. інфляційних, 1397,21 грн. трьох процентів річних, 484,26 грн. пені, 26000 неустойки та 1860,47 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Бортник О.Ю.