вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/778/25
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код: 00135390)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Світлотехніка» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Москаленка Сергія, будинок 22, код: 30082606)
про стягнення 6804,54 гривень,
Представником Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» (надалі по тексту - позивач/ПАТ «Укpнaфта») за допомогою підсистеми «Електронний суд» 03.03.2025 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Світлотехніка» (надалі по тексту - відповідач/ТОВ «ТД Світлотехніка») штрафних санкцій нарахованих на підставі договору про закупівлю від 04.11.2024 № 13/4663-МТР у загальному розмірі 6804,54 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару за договором, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов'язань за договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2025 позовну заяву ПАТ «Укpнaфта» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/778/25. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
На адресу суду 07.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, за результатом розгляду якого суд не бере подані відповідачем докази до уваги з огляду на те, що в порушення приписів ч. 9 ст. 80 Господарського процессуального кодексу України відповідачем не надано доказів надсилання клопотання та долучених до нього доказів на адресу позивача.
При цьому відповідач відзив на позов не подав.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ПАТ «Укрнафта» (покупець) та ТОВ «ТД Світлотехніка» (постачальник) 04.11.2024 укладено договір про закупівлю № 13/4663-МТР (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.
Номенклатура, кількість та ціна товару визначені у специфікації доданого договору, що є додатком № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (пункт 2.1.).
Згідно з пунктом 3.1. договору ціна товару в договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації до цього договору. Загальна сума договору становить 113409 грн, ПДВ (20%) - 22681,80 грн, разом з ПДВ - 136090,80 грн (пункт 3.2. договору).
Відповідно до пункту 5.2. договору поставка товару здійснюється постачальником протягом 30 календарних днів з дати підписання цього договору.
Датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (пункт 5.4. договору).
За умовами пункту 6.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення до 30 днів, та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення 30 днів і більше.
Специфікацією до договору, яка є додатком № 1 до договору, сторони погодили, зокрема, найменування товару, строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з дати підписання договору, загальну вартість товару - 136090,80 гривень (з ПДВ).
На виконання умов договору відповідач здійснив поставку товару позивачу, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 136090,80 гривень, які підписані представниками обох сторін, а саме:
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 666 на загальну суму 13377,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 667 на загальну суму 7620,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 31.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 668 на загальну суму 30480,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024, та акт приймання-передачі продукції (товарів) від 09.12.2024, у якому зазначено дата прибуття вантажу - 06.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 669 на загальну суму 38100,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 670 на загальну суму 5715,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 11.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 671 на загальну суму 7620,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 672 на загальну суму 3048,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 13.12.2024;
- видаткова накладна від 05.12.2024 № 673 на загальну суму 604,80 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 13.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 674 на загальну суму 12180,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 675 на загальну суму 4872,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 09.12.2024, та акт приймання-передачі продукції (товарів) від 09.12.2024, у якому зазначено дата прибуття вантажу - 05.12.2024;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 676 на загальну суму 1218,00 гривень;
- видаткова накладна від 03.12.2024 № 677 на загальну суму 2436,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 06.12.2024,
- видаткова накладна від 10.12.2024 № 701 на загальну суму 8820,00 гривень, згідно якої товар прийнято покупцем - 12.12.2024.
Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, як вказує позивач, стало неналежне виконання відповідачем умов договору, що проявилося в порушенні строків поставки товару встановлених п. 5.2. договору, зокрема за видатковими накладними №№ 673, 701, а тому позивач на підставі п. 6.1. договору здійснив нарахування штрафу у розмірі 6804,54 гривень, який просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Виходячи зі змісту ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи умови пункту 5.2. договору та зважаючи на приписи ст. 253 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, то за висновком суду відповідач мав здійснити поставку обумовленого договором товару у строк до 05.12.2024 включно.
Проте, як підтверджується матеріалами справи, поставка обумовленого договором товару здійснена відповідачем з порушенням строків встановлених п. 5.2. договору, а саме судом встановлено, що товар на загальну суму 8820 гривень за видатковою накладною № 701 фактично поставлено позивачу 10.12.2024.
При цьому, суд встановив, що поставка товару за видатковою накладною від 05.12.2024 № 673 на загальну суму 604,80 гривень здійснена відповідачем в межах строків встановлених договором, тому необґрунтованими є твердження позивача, що поставка товару за вказаною видатковою накладною здійснена відповідачем з порушенням встановлених договором строків.
Відтак, не виконавши зобов'язання у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до пункту 6.1. договору при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення до 30 днів, та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення 30 днів і більше.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6804,54 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявленого позивачем до стягнення штрафу не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «ТД Світлотехніка» на користь ПАТ «Укpнaфта» 6804,54 гривень штрафу.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Світлотехніка» (07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Москаленка Сергія, будинок 22, код: 30082606) на користь Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код: 00135390) 6804,54 гривень штрафу та 2422,40 гривень судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2025.
Суддя Р.М. Колесник