вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1780/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Яковенко М.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Воронін»
01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00309252
до Товариства з обмеженою відповідальністю “САБ Ентерпрайз»
08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52, код ЄДРПОУ 37605927
про стягнення 577626,96 грн
за участі представників сторін:
позивач: Хоменко В.В., посвідчення адвоката №10526/10 від 07.02.2022, ордер серії АІ №1650365;
відповідач: Савчак Я.О., посвідчення адвоката №4222 від 26.10.2010, ордер серії АА №1374251, довіреність №1 від 07.07.2024;
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1780/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Воронін» до Товариства з обмеженою відповідальністю “САБ Ентерпрайз» прo стягнення 577626,96 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2024 (суддя Кошик А.Ю.) відкрито провадження у справі № 911/1780/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.08.2024.
До канцелярії Господарського суду Київської області 02.08.2024 відповідачем подано заяву б/н від 02.08.2024 про відвід судді Кошика А.Ю. від розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі № 911/1780/24 заяву про відвід Кошика А.Ю. задоволено.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Київської області №73-АР від 12.08.2024, справу №911/1780/24 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
Згідно з частиною 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття справи до свого провадження, розгляд справи почати спочатку, з урахуванням вже поданих учасниками справи заявами по суті справи та доказами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/1780/24 справу №911/1780/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Швейна фабрика “Воронін» до Товариства з обмеженою відповідальністю “САБ Ентерпрайз» про стягнення 577626,96 грн прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 24.09.2024.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх.№10390/24 від 23.09.2024) про витребування доказів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх.№10401/24 від 24.09.2024) про долучення доказів.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення (вх.№10398/24 від 24.09.2024) проти позову.
У підготовче засідання 24.09.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2024 відповідно до пункту 4 частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України.
Про дату, час та місце наступного підготовчого засідання сторонам було повідомлено під час судового засідання.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№11973/24 від 28.10.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№11965/24 від 28.10.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі: заперечення (уточнені та доповнені) (вх.№12182/24 від 31.10.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду заперечень (уточнених та доповнених) відповідача (вх.№ 12381/24 від 05.11.2024).
У підготовче засідання 05.11.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представником відповідача заявлене усне клопотання про відкликання його заяви про витребування доказів у зв'язку із добровільним поданням таких доказів позивачем.
Відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановляє ухвалу у судовому засіданні про задоволення цього клопотання відповідно до частини 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, за результатом розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на подання додаткових письмових пояснень (заперечень) та прийняття таких письмових пояснень, у сукупності із запереченнями позивача про поновлення такого строку і прийняття відповідних письмових пояснень, суд постановив ухвалу в судовому засіданні про відмову у клопотанні позивача про залишення без розгляду заперечень, про задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на їх подання та долучення відповідних письмових пояснень (заперечень), у зв'язку із відповідністю подання таких додаткових письмових пояснень частині 1 статті 177, частині 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, надання судом дозволу на їх подання та незначним порушенням строку, встановленого судом на їх подання.
У підготовчому засіданні 05.11.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2024.
У судове засідання 03.12.2024 з'явився представник позивача та представник відповідача.
У судовому засіданні 03.12.2024 оголошено перерву до 14.01.2025, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 14.01.2025 з'явився представник позивача та представник відповідача.
У судовому засіданні 14.01.2025 оголошено перерву до 06.02.2025, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№ 1721/25 від 06.02.2025).
У судове засідання 06.02.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, у зв'язку із оголошенням сигналу “повітряна тривога» у місті Києві у час, на який було призначено судове засідання та неможливість представника прибути у судове засідання після відбою сигналу “повітряна тривога», про що повідомив суду телефоном.
З огляду на вказане та відповідну неможливість завершення розгляду справи, судом оголошена перерва в судовому засіданні до 06.03.2025 о 10:00, в порядку до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2025 повідомлено учасників справи №911/1780/24, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 06.03.2025 о 10:00.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2682/25 від 28.02.2025).
У судове засідання 06.03.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 06.03.2025 оголошено перерву до 13.03.2025, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 13.03.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 13.03.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням позицій обох сторін та вимог чинного законодавства суд
встановив:
Між Приватним акціонерним товариством Швейна фабрика «Воронін» як замовником (далі - позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» як підрядником (далі - відповідач/підрядник) укладений договір підряду №3137/VRN від 24.01.2020 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов'язується на свій ризик, з власних матеріалів, власними та/або залученими силами, за завданням замовника виконати у встановлений строк комплекс робіт з влаштування зовнішніх мереж побутової каналізації та водопостачання на об'єкті замовника, що визначений у пункті 1.2. договору, відповідно до вимог нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, а також умов цього договору, а замовник зобов'язується надати підрядникові доступ до місця проведення робіт (фронт робіт), прийняти та оплатити виконанні роботи.
Об'єкт замовника - «реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю по вул. Короленківській, 3 в Голосіївському районі міста Києва» (пункт 1.2. договору).
Перелік робіт та матеріалів, що мають бути використані для виконння робіт, міститься в Додатку №1 (Кошторис №1) до цього договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.4. договору).
Роботи вважаються повністю виконаними після:
- погодження та/або передачі результатів робіт ПрАТ «АК «Київводоконал» та/або іншим компетентним органам, установам, організаціям та отримання замовником відповідних підтверджуючих документів;
- отримання замовником від ПрАТ «АК «Київводоконал» документів, що підтверджують виконання технічних умов на каналізування та водопостачання, вказаних в пункті 1.3. договору, при умові виконання замовником відповідних внутрішньомайданчикових мереж в строк до 20.03.2020. Відсутність відповідних документів вважається достатнім обґрунтуванням відмови замовника прийняти та оплатити виконанні роботи (пункт 1.5. договору).
Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт за договором протягом двох календарних днів з дати договору (пункт 2.1. договору).
Строк виконання робіт - 30 березня 2020 року. Строки виконання окремих етапів та видів робіт визначені в Додатку №2 (Графік фінансування та виконання робіт) (пункт 2.2. договору).
Строк виконання робіт за згодою сторін може бути змінений у випадку збільшення об'єму робіт у процесі їх виконання. Підрядник має право на дострокове завершення виконання робіт (пункт 2.3. договору).
Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (пункт 2.5. договору).
Вартість виконання робіт за договором (договірна ціна) визначена на підставі додатку №1 до договору (Договірна ціна, локальний кошторис №1, локальний кошторис №2), що є його невід'ємною частиною, та становить: без ПДВ - 8750000,00 грн, ПДВ (20%) - 1750000,00 грн, всього з ПДВ - 10500000,00 грн (пункт 3.1 договору).
Фінансування робіт здійснюється замовником відповідно до додатку №2 (Графік фінансування та виконання робіт) (пункт 4.2. договору).
Сторони встановили, що замовник перераховує авансові та інші платежі в рахунок оплати виконаних підрядником за договором робіт відповідно до договору. У разі виконання підрядником робіт згідно проміжного акту приймання виконаних будівельних робіт на суму, меншу суми отриманої передоплати (авансу), суми авансованих платежів, сплачені в рахунок таких невиконаних робіт, зараховується в рахунок наступних робіт або повертається підрядником на вимогу замовника шляхом перерахування на поточний банківський рахунок замовника (пункт 4.4. договору).
Сторони домовились, що при здійсненні всіх платежів на користь підрядника за договором замовник буде отримувати 5% кожного платежу (пункт 4.6. договору).
При підписанні кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт підрядник повинен передати замовнику документи, що підтверджують якість виконаних робіт, дотримання усіх вимог при виконані робіт, а також документи на використані матеріали, встановлене обладнання (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, протоколи перевірок та випробувань, акти на приховані роботі тощо) (пункт 4.7. договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України (пункт 9.1. договору).
У разі порушення підрядником строків виконання робіт за цим договором замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору шляхом направлення підряднику письмового повідомлення про дострокове припинення цього договору, а також має на свій розсуд залучити третіх осіб до виконання робіт. При цьому договір вважається припиненим з дати відправлення замовником підряднику зазначеного письмового повідомлення повернути замовнику грошові кошти, що були сплачені підряднику замовником у сумі, що перевищує вартість виконаних робіт, вказаної в підписаних сторонами актах приймання виконання будівельних робіт (пункт 9.5. договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
Відповідно до директивного графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору №3137/VRN від 24 січня 2020 року) сторони погодили, що в строк до закінчення 3 декади січня 2020 року замовник зобов'язаний оплатити 3675000,00 грн за роботи, що передбачені договором.
Відповідно до платіжного доручення №810 від 30.01.2020 замовником було перераховано на рахунок підрядника 3491250,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2023 у справі №911/1518/22, яке постановою Верховного Суду від 26.09.2023 залишене без змін, у правовідносинах сторін за вищевказаним договором підряду, задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна Фабрика «Воронін» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» грошові кошти, які утримуються без достатньої правової підстави, в розмірі 3491250,00 грн, а також 198492,42 грн інфляційних втрат, 198492,42 грн 3% річних та 73298,14 грн судового збору.
21.11.2023 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 видано наказ.
Зазначене вище судове рішення виконано примусово 24.04.2024, на підтвердження чого позивачем надані платіжні інструкції платника - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В., за період з 23 листопада 2023 року до 24 квітня 2024 року, виписки позивача з банківського рахунку за період 2023 - 2024 років.
З огляду на вказане, позивач заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, що нараховані на заборгованість, що стягнута з відповідача за рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 - до фактичного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» рішення суду та сплати цієї заборгованості. Позивач зазначає, що сума інфляційних втрат та 3% річних, що вже стягнута з відповідача рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2023 у справі №911/1518/22, розрахована за період з 23.09.2020 до 15.08.2022, з огляду на що, позивач заявляє до стягнення за позовом у цій справі інфляційні втрати та 3% річних за період з 16.08.2022 до 27.12.2023.
Відповідач проти позову заперечує, звертає увагу на те, що ним виконано рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2023 у справі №911/1518/22 протягом чотирьох місяців з дати набрання ним законної сили.
Відповідач стверджує, що позивачем не надано належних дат і сум оплат для обгрунтованого розрахунку позовних вимог у справі, оскільки належним виконанням відповідачем рішення суду є перерахування грошових коштів від боржника (як сторони виконавчого провадження) - Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» на рахунок приватного виконавця, що належним чином пітверджено платіжними дорученнями, які надані відповідачем, тому, як стверджує відповідач, розрахунки позивача, що грунтуються на датах і сумах оплат, які надходили від приватного виконавця стягувачу (як сторони виконавчого провадження) - Приватному акціонерному товариству "Швейна фабрика "Воронін", є неналежними та не пітверджені доказами, оскільки позивачем визначається момент виконання рішення суду відповідачем з часу надходження коштів на рахунки позивача від приватного виконавця, що відповідач вважає неправильним.
Крім того, відповідач вказує, що виконанню рішення суду у справі №911/1518/22 від 23.02.2023 перешкоджала реорганізація позивача, що відбувалась у період належного виконання рішення суду.
Також відповідач зазначає, що позивач не навів жодних норм законодавства, які дозволяють більше одного разу заявляти до стягнення 3% річних та інфляційні втрати: оскільки їх нарахування вже здійсювалось позивачем у справі №911/1518/22, чинне законодавство не передбачає положень про повторне нарахування 3% річних та інфляційних втрат, навіть, якщо вони повторно нараховуються за інший період.
Відповідач вказує, що позивачем неправильно обраховується період прострочення сплати відповідачем основної заборгованості з дати рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2023 у справі №911/1518/22, оскільки це рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та набрало законної сили 30.08.2023, до того ж, відповідач, при поданні касаційної скарги до Верховного Суду, заявляв клопотання про зупинення виконання рішення у справі №911/1518/22 і лише з ухвали Верховного Суду від 07.09.2023 дізнався, що йому в цьому відмовлено, крім того, Господарським судом Київської області лише 21.11.2023 видані накази на виконання рішення суду.
Відповідач заявляє про зменшення судом неустойки, в порядку частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Також відповідач вказує, що позивач при зверненні з даним позовом до суду порушив строк позовної давності, відтак, заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності.
За результатом дослідження доказів, що надані суду, їх оцінки, аналізу обставин справи, з урахуванням вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2023 у справі №911/1518/22, яке залинене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та постановою Верховного Суду від 26.09.2023, задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна Фабрика «Воронін» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» 3491250,00 грн грошових коштів, які утримуються без достатньої правової підстави, 198492,42 грн інфляційних втрат, 198492,42 грн 3% річних та 73298,14 грн судового збору.
21.11.2023 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 видано наказ.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, у цій справі не потребує доказування обставини наявності у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості за договором підряду в розмірі 3491250,00 грн.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, відстроченням виконання чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Оскільки стягнення боргу за рішенням суду не є належним виконанням грошового зобов'язання, то до фактичного перерахування грошових коштів позивачу, або зміни способу виконання рішення грошове зобов'язання не втрачає свого правового статусу не змінює походження та підстав виникнення та не припиняється.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, стягувач (кредитор) вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що позивачем заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 435018,74 грн та 142608,22 грн 3% річних за період з 16.08.2022 по 27.12.2023, обгрунтовуючи це тим, що відповідач виконав рішення суду у примусовому порядку тільки 24.04.2024.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73412722 від 22.11.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С.В. відкрите виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі №911/1518/22.
Приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. у період з 23.11.2023 по 24.04.2024 переховано на рахунок позивача грошові кошти зі стягнення заборгованості за ВП №73412722 від 22.11.2023, що пітверджується платіжними інструкціями: №494654281 від 23.11.2023 на суму 89709,38 грн, №494654286 від 23.11.2023 на суму 904,36 грн, №494654361 від 01.12.2023 на суму 3602,79 грн, №494654396 від 06.12.2023 на суму 174093,02 грн, №494654398 від 06.12.2023 на суму 1756,33 грн, №494654574 від 28.12.2023 на суму 3839908,17 грн, №494655000 від 12.03.2024 на суму 181,11 грн, №494655001 від 12.03.2024 на суму 6361,96 грн, №494655003 від 12.03.2024 на суму 64,13 грн, №494655036 від 19.03.2024 на суму 96510,52 грн, №494655003 від 12.03.2024 на суму 64,13 грн, №494655036 від 19.03.2024 на суму 96510,52 грн, №494655038 від 19.03.2024 на суму 977,13 грн, №494655299 від 22.04.2024 на суму 2069,73 грн, №494655311 від 24.04.2024 на суму 13636,36 грн, №494655315 від 24.04.2024 на суму 733736,02 грн, №494655318 від 24.04.2024 на суму 7588,06 грн.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Судом при розгляді цієї справи, з огляду на заперечення відповідача, врахована правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.03.2024 у справі №75711520/21 у подібних правовідносинах, де вказано таке:
"зобов'язання вважається виконаним належним чином із часу зарахування коштів на рахунки стягувача, а не списання із кореспондентського рахунку банку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що нарахування на суму боргу інфляційних втрат та трьох процентів річних відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) і № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3013/18 (провадження № 12-116гс19, пункт 6.42), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19, пункт 6.40), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21), від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 (провадження № 12-44гс22, пункт 8.44))".
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначені дати і суми виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 та, відповідно, свого грошового зобов'язання перед позивачем - датами перерахування коштів приватним виконавцем на рахунок стягувача (позивача), у відповідних сумах.
За результатом перевірки судом розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, які надані позивачем, суд вважає їх арифметично правильними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, судом враховано, що у цій справі інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період з 16.08.2022 до 27.12.2023, тобто такий, що не був включений у період нарахування аналогічних позовних вимог у справі №911/1518/22, а доводи відповідача про те, що чинне законодавство дозволяє лише один раз реалізовувати кредитору право на нарахування інфляційних втрат і 3% річних є помилковим тлумаченням відповідачем чинного законодавства та не підтверджене ним жодною нормою законодавства, яка б обмежувала кількість разів нарахування кредитором інфляційних втрат і 3% річних, а також звернення у зв'язку з цим до суду, у межах періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, звичайно, один раз за кожен день такого прострочення.
Стосовно доводів відповідача про необгрунтованість позовних вимог через те, що позивач у неправильній послідовності зараховував стягнуті з відповідача суми, чим збільшував період нарахування спірних у цій справі інфляційних втрат і 3% річних, то матеріалами справи ці обставини не підтвердились, судом враховані додаткові пояснення і розрахунки позивача (вх.№ 1721/25 від 06.02.2025) доводи яких взяті до уваги судом при перевірці правильності розрахунків позивача та встановлено, що, у першу чергу, позивач враховував кошти, що стягувались з відповідача, в рахунок погашення основної заборгованості, що є найбільш вигідним для відповідача та зробило період нарахування спірних у справі позовних вимог мінімальним із можливих.
Стосовно доводів відповідача про помилковість визначення періоду нарахування позовних вимог щодо набрання рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 законної сили, суд зазначає, що спірна заборгованість виникла не з рішення суду, а з розірвання позивачем як замовником договору підряду №3137/VRN від 24.01.2020, що був укладений з відповідачем як підрядником і реалізації права замовника з повернення авансу та виникла з 23.09.2020.
Стосовно заявленої відповідачем позовної давності, суд зазначає таке.
Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено у рішенні Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22 зобов'язання відповідача з повернення основної заборгованості виникло з вимоги-повідомлення позивача 17.09.2020, з якої припинилась правова підстава набуття відповідачем коштів авансу і спірні кошти мали бути повернуті позивачу у строк, встановлений пунктом 9.5. договору підряду №3137/VRN від 24.01.2020 - протягом п'яти календарних днів з дати відправлення замовником підряднику зазначеного письмового повідомлення, тобто, до 22.09.2020, відтак, спірна заборгованість виникла з 23.09.2020.
Позивач заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, що нараховані за період з 16.08.2022 до 27.12.2023.
Відповідно до приписів пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, у спірних правовідносинах з 24.02.2022 перебіг позовної давності зупинився, а тому суд не вбачає правових підстав для застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності.
Щодо доводів відповідача про те, що реорганізація Приватного акціонерного товариства "Швейна фабрика "Воронін" перешкоджала виконанню відповідачем рішення суду зі сплати спірної заборгованості, суд, крім вищевказаної позиції про те, що нарахування на суму боргу інфляційних втрат та трьох процентів річних відбувається незалежно від вини боржника, зазначає таке.
За приписами частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частини 5 статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною 6 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 березня 2024 року, запис про припинення Приватного акціонерного товариства Швейна Фабрика «ВОРОНІН» був внесений 18.01.2024, тобто, після стягнення основної суми боргу та закінчення періоду нарахування інфляціних втрат та 3% річних, тому суд дійшов висновку, що процедура реорганізації позивача не впливала на можливість виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі № 911/1518/22, також судом врахований наданий позивачем до матеріалів справи належний доказ наявності у позивача у спірний період відкритих у банку рахунків: довідка Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" вих. № 54-2-01/10854 від 26.09.2024.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини спірних правовідносин сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення судом неустойки, в порядку частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, суд відзначає, що у справі не заявлено про стягнення неустойки (штрафу або пені), відтак, таке клопотання не підлягає задоволенню.
Інші доводи та докази оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.
З огляду на ціну позову, що визначена позивачем (577626,96 грн), розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання до суду цього позову, складає 6931,42 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»).
На підставі платіжної інструкції №392 від 01.07.2024 за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 8664,40 грн, тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом (передплата складає 1732,87 грн).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно із статтею 129 Господарського процесуально кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 6931,42 грн покладається на відповідача, інша частина судового збору в розмірі 1732,87 грн може бути повернута позивачу, за наявності відповідного клопотання, в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Воронін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ Ентерпрайз» прo стягнення 577626,96 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52, код ЄДРПОУ 37605927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ВОРОНІН» (01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00309252) 435018,74 грн (чотириста тридцять п'ять тисяч вісімнадцять гривень сімдесят чотири копійки) інфляційних втрат, 142608,22 грн (сто сорок дві тисячі шістсот вісім гривень двадцять дві копійки) три проценти річних, 6931,53 грн (шість тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня п'ятдесят три копійки) витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 15.05.2025.
Суддя С.О. Саванчук