ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.05.2025Справа № 910/16161/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СКАЙ ФІНАНС" (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 8) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АККУ-ЕНЕРГО» (04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а) про стягнення 121 956,83 грн.,
без повідомлення (виклику) сторін,
27.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СКАЙ ФІНАНС" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «АККУ-ЕНЕРГО» про стягнення заборгованості за Договором №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 р. у розмірі 121 956,83 грн з яких: 71 653,86 грн. - сума передоплати, 13 656,73 грн - пеня, 6 013,12 грн. - 3% річних, 30 633,12 грн - індекс інфляції та була передана 31.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 січня 2022 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» (нова назва - «Компанія ТЕХМАРТ»), як покупцем, та ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО», як постачальником, було укладено Договір №04/01/22/ДН, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості по цінам і в строки у відповідності зі специфікаціями до вказаного договору.
В рамах укладеного Договору Компанія ТЕХМАРТ перерахувало, а Відповідач отримав передоплату за Товар в сумі 71 653,86 грн.
Разом з тим як вказує позивач станом на момент звернення з позовом до суду, товар поставлений не був.
20 грудня 2024 року між ТОВ «Компанія ТЕХМАРТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43497247) був укладений Договір факторингу № ДФ-20/12-24/1, відповідно до якого, ТОВ «Компанія ТЕХМАРТ», як Клієнт, передало ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС», як Фактору, а Фактор прийняв усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта з Договору поставки №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, укладеного між Клієнтом та ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» (надалі іменується - «Боржник»).
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем вимог укладеного Договору, позивач просить стягнути з відповідача передоплата в розмірі 71 653,86 грн., а також 13 656,73 грн - пені, 6 013,12 грн. - 3% річних, 30 633,12 грн - індекс інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СКАЙ ФІНАНС" залишено без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 08.01.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою суду 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.02.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано позовну заяву, заперечуючи стосовно позовних вимог представник зазначає наступне:
- поставка товару повинна була відбутись у місто Курахове, поруч з яким 22.02.2024 року почались військові дії виклакані військовою агресією рф проти України, а у січні 2025 року дане місто було повністю окуповане збройними силами рф;
- згідно з п. 7.1. - 7.3. даного Договору жодна сторона не має право передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без отримання письмової згоди на це від іншої сторони; всі зміни до даного договору повинні бути викладені письмово, підписані сторонами та скріплені їх печатками, а також про всі зміни у своїх реквізитах тощо сторони зобов'язані у 7-дениий строк письмово повідомити іншу сторону та додати підтверджуючи документи;
- 3 травня 2024 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» отримало від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» письмове звернення з пропозицією продовжити дію договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця. Одночасно ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ», у зв'язку з його реорганізацією, просив надати згоду на заміну покупця у договорі на ТОВ «МЕДІА ПРОДАКТ»;
- 4 грудня 2024 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» звернулось до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» з листом, в якому містилась пропозиція цьому підприємству прискоритись з наданням вказівки щодо нової адреси поставки товару або розглянути пропозицію про розірвання договору поставки;
- вимогу про сплату 71 653, 86 грн. ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» вперше отримало не від ТОВ «Торговий дім» УКР МЕТ» чи ТОВ «Компанія Техмарт», а від ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс» лише 30.01.2025 року. Доказів зворотнього позивач не надав;
- від ТОВ «Торговий дім» УКР МЕТ» чи ТОВ «Компанія Техмарт» жодних вимог/ вказівок про поставку товару згідно з укладеним договором поставки/ про зміну адресу поставки/ про розірвання цього договору/ про повернення передплати/ про оплату будь-якої заборгованості тощо, ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» не отримувало. Доказів зворотнього позивач не надав;
- позивач безпідставно нараховує штрафні санкції, три відсотки річних та індекс інфляції на всю суму передплати.
28.02.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву у відповідності до якої представник зазначив, що позивач у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву до суду відповідь на відзив не надав, копії відповіді на відзив та доданих до нього документів відповідачу не надіслав, а відтак представник просить в разі подачі позивачем відповіді на відзив або інших доказів, просить суд не враховувати їх при розгляді справи, оскільки в іншому випадку позивача буде поставлено в більш сприятливе становище в порівнянні з відповідачем та порушено принципи рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін.
08.05.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3).
Тобто, встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, якщо таку заяву подано до закінчення цього строку.
Як вбачається з доказів надіслання відзиву на позовну заяву, позивачу було доставлено відзив до зареєстрованого Електронного кабінету позивача 07.02.2025 о 15:25 год, що підтверджується квитанцією №2624629 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Частиною 4 ст. 166 ГПК України передбачено, що відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 20.01.2025 було запропоновано позивачу у строк не пізніше п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив.
Оскільки відзив отримано позивачем 07.02.2025 о 15:25 год з урахуванням встановленого позивачу строку на подання відповіді на відзив, останній мав подати відповідь на відзив у строк до 12.02.2025.
У той же час позивачем було надіслано відповідь на відзив лише 08.05.2025. Клопотань про поновлення строку на подання відповіді на відзив від позивача не надходило.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення відповіді на відзив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
13.05.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив у яких представник зокрема зазначив, що жодних документів, які б вказували про те, що ТОВ «Компанія Техмарт» є правонаступником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» та/чи набуло право вимоги до ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» за договором № 04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, позивач не надав.
Таким чином на думку відповідача, позивачем не доведено, що ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс» має будь-яке відношення до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ», в тому числі є його правонаступником у вказаному договорі поставки.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» (нова назва - «Компанія ТЕХМАРТ»), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АККУ-ЕНЕРГО», як постачальником, було укладено Договір №04/01/22/ДН, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості за ціною та у строки відповідно до Специфікацій до цього Договору, що становлять його невід'ємну частину (п. 1.1. Договору).
Пунктом 2.1-2.1 Договору передбачено, що Постачання Продукції здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях до Договору, якщо інші умови поставки не передбачені відповідною Специфікацією.
Зобов'язання Постачальника в частині виконання термінів поставки вважаються виконаними з моменту передачі Продукції на складі Покупця.
Відповідно до п. 2.7 Договору, Покупець має право відмовитися від прийняття неякісної/некомплектної Продукції та/або постачання якої протерміновано більш ніж на 30 днів. У цьому випадку Постачальник зобов'язаний повернути Покупцеві суму отриманої за таку Продукцію передоплати в 5-денний строк з моменту відмови.
У відповідності до п. 3.1-3.2 Договору, загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Продукції, постачання якої здійснюється згідно з специфікаціями, що додаються до цього Договору, та не може перевищувати 1000000,00(один мільйон) гривень з урахуванням ПДВ протягом строку його дії, якщо сторони додатково не узгодять інше.
Умови оплати Продукції зазначаються у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Пунктами 4.1, 4.3 - 4.4 Договору передбачено, що сторони, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Якщо Постачальник не поставить Продукцію у строк, зазначений у специфікації до цього Договору, а також за прострочення заміни неякісної Продукції/доукомплектування, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленої у строк Продукції/продукції, що підлягає заміні/доукомплектуванню, за кожен день прострочення.
За порушення строку повернення передоплати у випадках, передбачених п. п. 2.7, 5.5 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення повернення.
Відповідно до п. 5.3 Договору, Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов'язань за Договором, повинна негайно, але не пізніше 10 днів, офіційно сповістити іншу сторону про настання обставин і припинення зобов'язань.
Жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов'язання за цим Договором третім особам без отримання на те письмової згоди іншої сторони (п. 7.1 Договору).
У відповідності до п. 7.4 Договору, строк дії Договору - з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплення печатками обох сторін по 31.12.2022 р.
Специфікацією №1 від 04.01.2022 покупець та постачальник погодили наступну продукцію: Акумулятор стаціонарний 5 OGi 325 залитий електролітом у кількості 10 шт. вартістю 120907,80 грн з ПДВ.
Пунктом 3-5 означеної Специфікації встановлено, що:
Умови оплати:
- 50% - передплата;
- 50% - протягом 20 календарних днів з моменту поставки Продукції на склад Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку.
Термін поставки: до 20 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 50% вартості Продукції передбаченої цією специфікацією. Дозволяється дострокова поставка.
Умови поставки: DDP, м. Курахове, Промислова зона, 115.
Специфікацією №2 від 04.01.2022 покупець та постачальник погодили наступну продукцію: Зарядний пристрій IRPS 2...30V /20А у кількості 1 шт. вартістю 22399,92 грн з ПДВ.
Пунктом 3-5 означеної Специфікації встановлено, що:
Умови оплати:
- 50% - передплата;
- 50% - протягом 10 календарних днів з моменту поставки Продукції на склад Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку.
Строк поставки: до 70 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 50% вартості Продукції передбаченої цією специфікацією. Дозволяється дострокова поставка.
Умови поставки: DDP, м. Курахове, Промислова зона, 115.
Відповідно до умов специфікації №1, Покупець перерахував Постачальнику суму передоплати в розмірі 60 453,90 грн., на підставі платіжної інструкції №52 від 18.02.2022.
Відповідно до умов специфікації №2, Покупець перерахував Постачальнику суму передоплати в розмірі 11199,96 грн., на підставі платіжної інструкції №51 від 18.02.2022.
20 грудня 2024 року між ТОВ «Компанія ТЕХМАРТ» (далі Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» (далі - Фактор) був укладений Договір факторингу № ДФ-20/12-24/1 (далі Договір факторингу) за умовами п. 1.1 якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта з Договору №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, укладеного між Клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККУ-ЕНЕРГО» (Україна, 04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а, код ЄДРПОУ 31902769) (надалі іменується «Боржник») та надалі цей договір іменується «Основний договір».
Пунктами 1.2-1.3 Договору факторингу визначено, що в силу цього Договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Основного договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Характеристика прав, переданих Фактору Клієнтом за цим Договором: загальна сума боргу складає 71 653,86 гри. (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят шість копійок).
Згідно п. 2.1-2.2 Договору факторингу для реалізації Фактором придбаних ним прав Клієнт передає під час підписання цього Договору наступні документи:
- засвідчену копію Основного договору;
- листування між сторонами;
- платіжне доручення про здійснення платежу за Основним договором.
Не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після набуття чинності цього Договору, Клієнт зобов'язаний сповістити Боржника про укладення цього Договору і повідомити, що платіж на користь Фактора є належним.
За передані права вимоги до Боржника за Основним договором, Фактор сплачує Клієнтові 21 496,16 грн. (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто шість гривень шістнадцять копійок) (п. 4.1 Договору факторингу).
Відповідно до акту приймання - передачі документації від 20.12.2024 до Договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв наступну Документацію:
- Договір №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, укладеного між Клієнтом та ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО».
- Платіжні доручення про здійснення оплати.
- Акт звіряння взаєморозрахунків.
- Копії листування та інші документи.
Відповідно до акту приймання - передачі документації від 20.12.2024 до Договору факторингу Клієнт передав, а Фактор прийняв права грошової вимоги у розмірі 71 653,86 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят шість копійок) до Боржника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККУ-ЕНЕРГО» Україна, 04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а. код ЄДРПОУ 31902769.
Представником позивача долучено до позовної заяви лист ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ», який був надісланий на адресу відповідача з пропозицію щодо доцільності внесення змін до договору у відповідності до якого адресат зазначив, що у зв'язку з реорганізацією ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» просить погодити внесення змін до Договору поставки шляхом зміни покупця з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» на ТОВ «МЕДІА ПРОДАКТ» шляхом укладення відповідного договору між вказаними компаніями.
Окрім того ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» у зазначеному листі просив розглянути відповідача пропозицію продовження строку дії договору та строку поставки «до 31 грудня 2024 року або за вимогою Покупця».
01.01.2025 за вих. № 22100/1/М позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про невідкладне погашення суми заборгованості у розмірі 71 653,86 грн., в якості доказів надіслання вищеозначеної вимоги представником долучено опис вкладення до цінного листа №0407900414512, копію поштової накладної та копію фіскального чеку.
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача зазначив, що 03 травня 2024 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» отримало від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» письмове звернення з пропозицією продовжити дію договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця. Одночасно ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ», у зв'язку з його реорганізацією, просив надати згоду на заміну покупця у договорі на ТОВ «МЕДІА ПРОДАКТ».
Представник відповідача зазначає, що ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» надало письмову згоду на продовження дії договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця.
04 грудня 2024 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» звернулось до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» з листом, в якому містилась пропозиція цьому підприємству прискоритись з наданням вказівки щодо нової адреси поставки товару або розглянути пропозицію про розірвання договору поставки.
Представник зазначає, що більше від Покупця до даного часу жодних звернень, листів, вимог, претензій, пропозицій, документів тощо не надходило.
23 січня 2025 року представником відповідача було отримано листа від підприємства ТОВ «Компанія Техмарт», у якому було повідомлення про відступлення 20.12.2024 року цим підприємством права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс» за договором поставки №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 р.
Представник відповідача зазначає, що 27.01.2025 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» в порядку, передбаченому ст. 1082 ЦК України, звернулось до сторін зазначеного договору факторингу з вимогою надати в розумні строки докази того, що відступлення права вимоги справді мало місце, а саме: доказів набуття підприємством ТОВ «Компанія Техмарт» на законних підставах прав та обов'язків за вказаним вище Договором поставки у підприємства ТОВ «Торговий дім» УКР МЕТ» як вказує представник на момент підписання даного Відзиву, відповіді на вказане звернення не надходило.
30.01.2025 року представник ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» отримав лист вже від ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс» з вимогою про сплату 71 653, 86 грн. та доданою копією вказаного вище договору факторингу з додатками до нього, на якому була відсутня печатка ТОВ «Компанія Техмарт».
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник зокрема зазначає, що відповідно до вимог ст. 7.3. договору поставки ТОВ «Торговий дім» УКР МЕТ» зобов'язаний у 7-дений строк повідомити письмово ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» про будь-які зміни у своїх реквізитах, в тому числі це стосується зміни назви підприємства, та надати відповідні докази. Такого повідомлення та доказів ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» від Покупця ніколи не отримувало і до вимоги про сплату від ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс» їх також не додано. Серед документів доданих Позивачем до свого позову, такі докази також відсутні.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Специфікацією №1 від 04.01.2022 покупець та постачальник погодили наступну продукцію: Акумулятор стаціонарний 5 OGi 325 залитий електролітом у кількості 10 шт. вартістю 120907,80 грн з ПДВ.
Пунктом 3-5 означеної Специфікації встановлено, що:
Умови оплати:
- 50% - передплата;
- 50% - протягом 20 календарних днів з моменту поставки Продукції на склад Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку.
Термін поставки: до 20 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 50% вартості Продукції передбаченої цією специфікацією. Дозволяється дострокова поставка.
Умови поставки: DDP, м. Курахове, Промислова зона, 115.
Специфікацією №2 від 04.01.2022 покупець та постачальник погодили наступну продукцію: Зарядний пристрій IRPS 2...30V /20А у кількості 1 шт. вартістю 22399,92 грн з ПДВ.
Пунктом 3-5 означеної Специфікації встановлено, що:
Умови оплати:
- 50% - передплата;
- 50% - протягом 10 календарних днів з моменту поставки Продукції на склад Покупця на підставі виставленого Постачальником рахунку.
Строк поставки: до 70 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 50% вартості Продукції передбаченої цією специфікацією. Дозволяється дострокова поставка.
Умови поставки: DDP, м. Курахове, Промислова зона, 115.
Відповідно до умов специфікації №1, Покупець перерахував Постачальнику суму передоплати в розмірі 60 453,90 грн., на підставі платіжної інструкції №52 від 18.02.2022 відповідно до умов специфікації №2.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що на виконання умов договору Покупець перерахував Постачальнику суму передоплати в розмірі 60 453,90 грн., на підставі платіжної інструкції №52 від 18.02.2022 та 11199,96 грн., на підставі платіжної інструкції №51 від 18.02.2022.
Відтак за умовами Специфікацією №1 від 04.01.2022, постачальник повинен був поставити товар у строк до 10.03.2022 та з 11.03.2022 розпочалось прострочення, за умовами Специфікацією №2 від 04.01.2022, постачальник повинен був поставити товар у строк до 29.04.2022 та з 30.04.2022 розпочалось прострочення.
У той же час Покупцем на адресу відповідача було направлено лист з пропозицію щодо доцільності внесення змін до договору у відповідності до якого адресат зазначив, що у зв'язку з реорганізацією ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» просить погодити внесення змін до Договору поставки шляхом зміни покупця з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» на ТОВ «МЕДІА ПРОДАКТ» шляхом укладення відповідного договору між вказаними компаніями.
Окрім того ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» у зазначеному листі просив розглянути відповідача пропозицію продовження строку дії договору та строку поставки «до 31 грудня 2024 року або за вимогою Покупця».
Відповідач зазначає, а позивачем не заперечується, що ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» надало письмову згоду на продовження дії договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Покупцем та Постачальником було погоджено продовження дії договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця.
Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У той же час в матеріалах справи відсутні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» (нова назва - «Компанія ТЕХМАРТ»), які направлялись на адресу відповідача до дати укладення (20.12.2024 Договору факторингу).
Відповідачем поставку товару здійснено не було (що не заперечується сторонами).
У той час представник відповідача зазначає, що 04 грудня 2024 року ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» звернулося до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» з листом, в якому повідомило, що ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» тривалий час, більше двох років, зберігає на складі акумуляторні батареї, що мали бути поставлені згідно умов договору №04/01/22/ДН. При цьому підприємство несе незаплановані додаткові витрати, пов'язані з їх зберіганням та підтриманням в належному технічному стані. У зв'язку з чим, ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» просило повідомити ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» про час та місце поставки акумуляторів, або розглянути питання про розірвання Договору поставки. Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази надіслання такого листа.
В той же час, 20 грудня 2024 року між ТОВ «Компанія ТЕХМАРТ» (далі Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» (далі - Фактор) був укладений Договір факторингу № ДФ-20/12-24/1 (далі Договір факторингу) за умовами п. 1.1 якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта з Договору №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, укладеного між Клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККУ-ЕНЕРГО» (Україна, 04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а, код ЄДРПОУ 31902769) (надалі іменується «Боржник») та надалі цей договір іменується «Основний договір».
Пунктами 1.2-1.3 Договору факторингу визначено, що в силу цього Договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Основного договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Характеристика прав, переданих Фактору Клієнтом за цим Договором: загальна сума боргу складає 71 653,86 гри. (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят шість копійок).
Згідно п. 2.1-2.2 Договору факторингу для реалізації Фактором придбаних ним прав Клієнт передає під час підписання цього Договору наступні документи:
- засвідчену копію Основного договору;
- листування між сторонами;
- платіжне доручення про здійснення платежу за Основним договором.
Не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після набуття чинності цього Договору, Клієнт зобов'язаний сповістити Боржника про укладення цього Договору і повідомити, що платіж на користь Фактора є належним.
За передані права вимоги до Боржника за Основним договором, Фактор сплачує Клієнтові 21 496,16 грн. (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто шість гривень шістнадцять копійок) (п. 4.1 Договору факторингу).
Відповідно до акту приймання - передачі документації від 20.12.2024 до Договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв наступну Документацію:
- Договір №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, укладеного між Клієнтом та ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО».
- Платіжні доручення про здійснення оплати.
- Акт звіряння взаєморозрахунків.
- Копії листування та інші документи.
Відповідно до акту приймання - передачі документації від 20.12.2024 до Договору факторингу Клієнт передав, а Фактор прийняв права грошової вимоги у розмірі 71 653,86 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят шість копійок) до Боржника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АККУ-ЕНЕРГО» Україна, 04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а. код ЄДРПОУ 31902769.
Відповідно до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За умовами частин 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач зазначає, що п. 7.1 Договору передбачено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов'язання за цим Договором третім особам без отримання на те письмової згоди іншої сторони.
Представником відповідача не заперечується, що 30.01.2025 року представник ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» отримано лист вже від ТОВ «Фінансова компанія «Скай фінанс копією договору факторингу з додатками до нього.
Оскільки заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на зміст зобов'язання, після підписання договору про відступлення права вимоги, що підтверджує факт відсутності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі обов'язки первісного кредитора.
Приписами частини 1 статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
З боку відповідача (боржника) будь-які заперечення, які виникли з підстав, що існували до заміни кредитора не надходило (докази надіслання в матеріалах справи відсутні).
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд враховує, що договір факторингу у встановленому порядку не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання договору матеріали справи не містять.
За наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СКАЙ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №04/01/22/ДН від 04 січня 2022 р.
Стосовно заперечень відповідача з посиланням на п. 7.1 Договору, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
В частині заперечень відповідача що жодних документів, які б вказували про те, що ТОВ «Компанія Техмарт» є правонаступником ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» та/чи набуло право вимоги до ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» за договором № 04/01/22/ДН від 04 січня 2022 року, позивач не надав, суд зазначає наступне.
В постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 Велика Палата пояснила, що зміна назви банку без зміни його організаційно-правової форми, виключення з назви слова "банк", виключення з видів діяльності "діяльності комерційних банків" не є ані перетворенням цієї юридичної особи, ані виділом, ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу. Таким чином, сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на дату укладення Договору 04/01/22/ДН за кодом ЄДРПОУ 44628529 значилось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ», яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Техмарт", код ЄДРПОУ залишився незмінним.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» змінило лише найменування без зміни його організаційно-правової форми, що у свою чергу не є ані перетворенням цієї юридичної особи, ані виділом, ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу. Таким чином, сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.
Відповідач вказує, що поставка продукції не відбулася у зв'язку з відсутністю письмової вимоги про поставку товару.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року № 918/631/19 викладена наступна позиція:
« 83. Натомість Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
84. Посилання відповідача на домовленість сторін про постачання товару виключно на підставі листів-замовлень на кожну окрему партію товару, що мали б складатися позивачем, однак ним не складалися та не направлялися, не свідчить про те, у відповідача не виникло зобов'язання з повернення суми попередньої оплати товару. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 2.1 контракту строку поставки (30 листопада 2016 року), який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
85. Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 грудня 2016 року».
Суд зауважує, що за умовами Специфікації №1 від 04.01.2022, постачальник повинен був поставити товар у строк до 10.03.2022 та з 11.03.2022 розпочалось прострочення, за умовами Специфікації №2 від 04.01.2022, постачальник повинен був поставити товар у строк до 29.04.2022 та з 30.04.2022 розпочалось прострочення.
У той же час Покупцем на адресу відповідача було направлено лист з пропозицію щодо доцільності внесення змін до договору у відповідності до якого адресат зазначив, що у зв'язку з реорганізацією ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» просить погодити внесення змін до Договору поставки шляхом зміни покупця з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» на ТОВ «МЕДІА ПРОДАКТ» шляхом укладення відповідного договору між вказаними компаніями.
Окрім того ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКР МЕТ» у зазначеному листі просив розглянути відповідача пропозицію продовження строку дії договору та строку поставки «до 31 грудня 2024 року або за вимогою Покупця».
Відповідач зазначає, а позивачем не заперечується, що ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» надало письмову згоду на продовження дії договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Покупцем та Постачальником було погоджено продовження дії договору та строку поставки до 31.12.2024 року або за вимогою покупця. Таким чином строк поставки повинен був бути здійснений до 31.12.2024 або раніше за вимогою Покупця, проте така вимога в матеріалах справи відсутня.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 692 Цивільного кодексу України законодавцем було унормовано загальні положення, якими врегульовано загальні питання оплати товару, порядку виконання такого обов'язку та наслідків його порушення, одночасно з цим закріпивши в приписах ст. 693 - 695 цього Кодексу спеціальні норми якими врегульовано правовідносини купівлі-продажу у випадках коли розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати або ж продаж здійснюється з відстрочкою (у кредит) чи розстрочкою.
Визначаючи в таких положеннях наслідки порушення своїх обов'язків учасниками правовідносин купівлі-продажу законодавцем, зокрема, було встановлено, що:
- якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України);
- якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару (ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України);
- якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару (ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України).
Отже, законодавцем, зокрема, було визначено такі рівнозначні правові наслідки порушення зобов'язань з оплати чи поставки, а саме: якщо продавець не передав оплачений товар у встановлений строк, то покупець набуває право вимагати повернення суми попередньої оплати; і навпаки: якщо покупець прострочив оплату переданого товару, то продавець має право вимагати його повернення.
Однак, якщо питання моменту виникнення у продавця/покупця відповідних прав вимог є зрозумілим (з моменту порушення строків оплати/поставки), то встановлюючи такі наслідки законодавцем не було визначено чіткого моменту настання кореспондуючих таким правам обов'язків продавця/покупця з повернення передоплати чи повернення товару.
Тому, визначаючи такий момент слід керуватися загальними нормами, під правове рулювання яких підпадають питання виконання зобов'язань.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, із закінченням строку виконання зобов'язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов'язання припиняється і відповідно трансформується в зобов'язання з повернення сплаченої покупцем передоплати за його вимогою, і навпаки, із закінченням строку оплати покупцем товару, проданого в кредит, таке зобов'язання припиняється і трансформується в зобов'язання з повернення продавцю відповідного товару.
01.01.2025 за вих. № 22100/1/М позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про невідкладне погашення суми заборгованості у розмірі 71 653,86 грн., в якості доказів надіслання вищеозначеної вимоги представником долучено опис вкладення до цінного листа №0407900414512, копію поштової накладної та копію фіскального чеку.
Вищеозначену вимогу було отримано відповідачем 30.01.2025 року про що було зазначено представником ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО».
Частиною 2 ст. 530 ГПК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене у відповідача виник обов'язок повернути передоплату до 06.02.2025, таким чином позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати підлягають задоволенню.
Окрім того позивачем нараховано відповідачу: 13 656,73 грн - пені, 6 013,12 грн. - 3% річних, 30 633,12 грн - індекс інфляції.
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 2.7 Договору, Покупець має право відмовитися від прийняття неякісної/некомплектної Продукції та/або постачання якої протерміновано більш ніж на 30 днів. У цьому випадку Постачальник зобов'язаний повернути Покупцеві суму отриманої за таку Продукцію передоплати в 5-денний строк з моменту відмови.
Пунктами 4.1, 4.3 - 4.4 Договору передбачено, що сторони, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Якщо Постачальник не поставить Продукцію у строк, зазначений у специфікації до цього Договору, а також за прострочення заміни неякісної Продукції/доукомплектування, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленої у строк Продукції/продукції, що підлягає заміні/доукомплектуванню, за кожен день прострочення.
За порушення строку повернення передоплати у випадках, передбачених п. п. 2.7, 5.5 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення повернення.
За змістом частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки відповідачем вимогу від 01.01.2025 за вих. № 22100/1/М було отримано відповідачем 30.01.2025 року про що було зазначено представником ТОВ «АККУ-ЕНЕРГО» у відповідача виник обов'язок повернути передоплату до 06.02.2025, а з 07.02.2025 відбулось прострочення з повернення передоплати.
Разом з тим позивач здійснює нарахування пені з 11.03.2022 по 30.10.2022 .
Враховуючи, що строк поставки у відповідача не настав з урахуванням погодженого між покупцем та постачальником строку поставки до 31.12.2024 або за вимогою покупця, суд відмовляє в частині нарахування пені.
В частині нарахування 6 013,12 грн. - 3% річних та 30 633,12 грн - індексу інфляції, суд зазначає наступне.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, розмір якого підтверджується матеріалами справи.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за період з 11.03.2022 по 26.12.2024, суд дійшов висновку, що останні здійснено невірно з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у відповідача виник обов'язок повернути передоплату з 31.01.2024 по 06.02.2025, а з 07.02.2025 відбулось прострочення з повернення передоплати таким чином у заявлений період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у відповідача не було обов'язку з повернення передоплати, а відтак суд відмовляє у нарахуванні інфляційних втрат та 3 % річних.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пункт 3 частини другої ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (відповідно до платіжної інструкції №7 від 15.01.2025), тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Поміж тим в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АККУ-ЕНЕРГО» (04209, місто Київ, вул. Полярна, будинок 12-а, код ЄДРПОУ 31902769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СКАЙ ФІНАНС" (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 8, код ЄДРПОУ 43497247) передоплату у розмірі 71653 (сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн 86 коп. та судовий збір у розмірі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн 24 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ