ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/2059/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП"
про стягнення 233 269, 69 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" про стягнення 233 269, 69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №68 від 01.03.2019, договором на відшкодування податку на землю №80 від 01.02.2019, договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та її розподіл №70 від 01.03.2019.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
25.02.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 справу №910/2059/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 26.02.2025, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 26.02.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" укладено договір оренди №68, на виконання умов якого позивач передав відповідачу в оренду майно, а саме корпус №2 - 103.0 м.2, поверх-1-частина холу, поверх 4- кім. №10 та частина площ загального користування, корпус №15-А-925,9 м2, поверх 1-цех, загальною площею 1 028, 90 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2 на 1 та 4 поверсі корпусів №2 та 15А.
Крім того, позивач вказав, що 01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" укладено договір №80 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю.
Також, 01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" укладено договір на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподіл № 70.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання щодо договорів не виконує належним чином, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором оренди в період з 31.10.2020 по 31.01.2022 у розмірі 191 917,68 грн, за договором на відшкодування витрат по сплаті податку на землю в період з 31.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 16 598, 13 грн, за договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподіл № 70 від 01.03.2019 в період з 31.07.2020 по 18.03.2022 на суму 24 753, 88 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України № 68 (далі - договір оренди), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - корпус №2 - 103,0 м.2, поверх-1-частина холу, поверх 4- кім. №10 та частина площ загального користування, корпус №15-А-925,9 м2, поверх 1-цех, загальною площею 1 028, 90 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2 на 1 та 4 поверсі корпусів №2 та 15А (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ім. В.М. Бакуля НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 31.12.2018 становить за незалежною оцінкою 3 967 450, 00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п. 3.1 договору оренди, орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) за результатами конкурсу на право оренди майна або відповідно до домовленості сторін становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2018 року, 110,16 грн за 1 кв.м. для офісу (18%) за площу 103,0 м2 - 11 346, 48 грн, 43,35 грн за 1 кв.м. для виробництва (15%) за площу 925,9 м2 - 40 137, 765 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць оренди березень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень та лютий місяці 2019 року.
Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю та обслуговуючим організаціям за їхніми розрахунками відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору оренди).
Відповідно до п. 3.4 договору оренди, орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
За умовами п.п. 5.17 та 5.18 договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території, надаванням, послуг, сплатою податків та інших платежів на підставі окремо укладених договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендареві. Орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування втрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно з п. 10.1 договору оренди, останній укладено строком до 3-х років, що діє з 01.03.2019 до 31.01.2022.
Продовження терміну дії договору оренди, строк дії якого закінчується, за умови належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором, відсутності заперечення орендодавця проти продовження та при обов'язковій наявності дозволу НАН України оформлюється договором про внесення змін до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Якщо орендар має бажання продовжити термін дії договору оренди, за умови належного виконання своїх зобов'язань за цим договором, він повинен повідомити орендодавця про свій намір не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди. У разі відсутності такої заяви орендаря орендодавець повинен протягом останнього місяця оренди та/або першого місяця після закінчення терміну дії договору оренди поінформувати орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди (п. 10.4 договору оренди).
Позивачем надано до матеріалів справи наступні рахунки на оплату за оренду приміщення на загальну суму 191 917,68 грн, а саме: №2541 від 31.10.2020, №37 від 31.01.2021, №422 від 28.02.2021 р, №612 від 31.03.2021, №886 від 30.04.2021, №1158 від 31.05.2021, №1726 від 31.07.2021, №1442 від 30.06.2021, №2255 від 31.08.2021, №2663 від 30.09.2021, №3094 від 31.10.2021, №3580 від 30.11.2021, №3581 від 30.11.2021, №3878 від 31.12.2021, №3879 від 31.12.2021, №512 від 28.02.2022, №513 від 28.02.2022, №170 від 31.01.2022, №171 від 31.01.2022.
01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" укладено договір на відшкодування витрат по сплаті податку за землю №80 (надалі - договір № 80), відповідно до п. 1.2 якого платник приймає на себе зобов'язання відшкодувати інституту в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю (за календарний рік рівними долями щомісячно), обчислену відповідно до виробничих площ 925,90 м2 в корпусі №15А та 103,00 м2 в корпусі №2, що перебувають у користуванні платника.
За умовами п.п. 2.1, 2.2 договору №80 інститут обчислює суму земельного податку платника в порядку, визначеному Податковим кодексом України, подає дані до податкової інспекції і сплачує земельний податок рівними частинами щомісячно. Платник відшкодовує щомісячно, до 15 числа наступного місяця, інститут у повному обсязі сплачує суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні платника.
Відповідно до п. 3.1 договору №80 останній набуває чинності з моменту надання площі у користування і діє до 31.12.2020. У разі розірвання договору одна з сторін надсилає іншій повідомлення не менш ніж за місяць до дати розірвання договору.
Згідно з п. 3.2 договору №80 останній вважається продовженим на черговий і наступні календарні роки без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання, або повідомлення про мотивований строк закінчення договору згідно з п. 3.1.
Доказів припинення чи розірвання даного договору сторонами до матеріалів справи не надано.
Позивач надав наступні рахунки на відшкодування податку на землю на загальну суму 16 598,13 грн, а саме: №3519 від 31.12.2019, №3548 від 31.12.2019, №141 від 31.01.2020, №110 від 31.01.2020, №448 від 29.01.2020, №476 від 29.02.2020, №901 від 30.04.2020, №873 від 30.04.2020, №1245 від 31.05.2020, №1217 від 31.05.2020, №1326 від 30.06.2020, №1299 від 30.06.2020, №1798 від 31.07.2020, №1771 від 31.07.2020, №2016 від 31.08.2020, №1989 від 31.08.2020, №2327 від 30.09.2020, №2224 від 30.09.2020, №2529 від 31.10.2020, №2518 від 31.10.2020, №2816 від 30.11.2020, №2790 від 30.11.2020, №208 від 31.01.2021, №358 від 28.02.2021, №689 від 31.03.2021, №1025 від 30.04.2021, №1245 від 31.05.2021, №1525 від 30.06.2021, №1931 від 31.07.2021, №2007 від 31.08.2021, №2591 від 30.09.2021, №3017 від 31.10.202., №3497 від 30.11.2021, №3961 від 31.12.2021, №3952 від 31.12.2021, №251 від 31.01.2022, №275 від 31.01.2022, №589 від 28.02.2022, №612 від 28.02.2022.
01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП укладено договір на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу № 70 (надалі - договір № 70), відповідно до п. 1.2 якого предметом цього договору не є постачання чи продаж електроенергії, або надання послуг будь-якою з сторін договору іншій стороні. Компенсації за цим договором підлягають фактичні витрати за спожиту стороною-2 електроенергію, з урахуванням втрат на силових трансформаторах та кабельних лініях та витрати на послуги з розподілу електроенергії, спожитої стороною-2.
Згідно з п. 2.1 договору № 70 компенсації підлягають витрати сторони 1 на оплату спожитої стороною 2 електроенергії, з урахуванням втрат електроенергії на трансформаторах електроживлення і кабельних мережах, частки витрат електроенергії на холосту роботу трансформаторів, що живлять електромережі, та питомі витрати електроенергії на освітлення території, охорону і охоронну сигналізацію, згідно діючих тарифів ТОВ «Київські енергетичні послуги» та витрати на оплату послуг з її розподілу, відповідно до діючих тарифів ПАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Відповідно до п. 2.2 договору № 70 розрахунок суми компенсації витрат на оплату спожитої електроенергії ґрунтується на основі обліку обсягу використаної електроенергії стороною 2. Облік здійснює ДП «Інженерно-виробничий центр» НТАК «АЛКОН», (далі - ДП ІВЦ «АЛКОН»), відповідно до двостороннього договору із стороною 1. Розрахунок суми компенсації витрат на оплату послуг з розподілу електроенергії визначається пропорційно до обсягу спожитою стороною 1 електроенергії.
Відповідно до п. 2.4 договору № 70 до 10 числа поточного місяця сторона 2 направляє стороні 1 заявку на обсяг електроенергії, необхідний для споживання в наступному розрахунковому періоді (з 15-го по 15-е число).
Згідно з п. 3.1 договору № 70 сторона-1 до 12 числа поточного місяця направляє стороні 2 рахунки на попередню оплату електричної енергії в заявлених та погоджених обсягах. Сторона 2 зобов'язується здійснити попередню оплату в заявлених та погоджених обсягах.
Відповідно до п. 3.2 договору № 70 сторона-2 зобов'язана сплатити вартість заявленої електроенергії та послуг з її розподілу в повному обсязі в термін до 16 числа поточного місяця. Часткова оплата не допускається і є фактичною несплатою вартості заявленого та погодженого обсягу споживання та розподілу електроенергії.
Умовами п. 3.3 договору № 70 встановлено, що у разі відсутності у вказаний термін повної оплати стороною-2 заявленого та погодженого обсягу електроенергії, за письмовим поданням сторони-1, припиняє постачання електроенергії. Відновлення електропостачання стороні-2 здійснюється лише після находження коштів у повному обсязі.
Згідно з п. 7.1 договору № 70 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається подовженим на наступні календарні роки, якщо сторони не вжили дій до його розірвання.
Також, 01.04.2021 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП укладено договір на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу № 51, відповідно до якого компенсації підлягають витрати сторони 1 на оплату спожитої стороною 2 електроенергії, з урахуванням втрат електроенергії на трансформаторах електроживлення і кабельних мережах, частки витрат електроенергії на холосту роботу трансформаторів, що живлять електромережі, та питомі витрати електроенергії на освітлення території, охорону і охоронну сигналізацію, згідно діючих тарифів постачальника електричної енергії сторони 1 та витрати на оплату послуг з її розподілу для кожного класу напруги, які введені в дію з 01.01.2021, згідно Постанови НКРЕКП від 09.12.20 №2369.
Відповідно до п. 3.1 договору № 51 сторона 1 до 15 числа поточного місяця направляє стороні 2 рахунки на попередню оплату електричної енергії в заявлених та погоджених обсягах та послуг з її розподілу.
Згідно з п. 7.1 договору № 51 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається подовженим на наступні календарні роки, якщо сторони не вжили дій до його розірвання.
Доказів припинення чи розірвання даного договорів сторонами до матеріалів справи не надано.
Позивач надав наступні рахунки-фактури компенсації за фактично використану електричну енергію та її розподіл на загальну суму 24 753, 88 грн., а саме: №1583-20 від 31.07.2020, № 1880-20 від 31.08.2020, № 4040-21 від 31.12.2021, № 325-22 від 07.02.2022, № 904-22 від 18.03.2022.
10.02.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією № юр-60 про сплату заборгованості за договором оренди нерухомого майна №68 від 01.03.2019, договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу №70 від 01.03.2019 та № 51 від 01.04.2021, договором на відшкодування витрат по сплаті податку за землю №80 від 01.03.2019 у загальному розмірі 233 269, 69 грн.
Відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату заборгованості за вказаними вище договорами, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 233 269, 69 грн, з яких: заборгованість за оренду майна 191 917,68 грн, заборгованість на компенсацію витрат за спожиту електроенергію 24 753,88 грн, заборгованість на відшкодування витрат по сплаті податку за землю 16 598,13 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як встановлено судом, 01.03.2019 між Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та знаходиться на балансі Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України № 68, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне майно - корпус №2 - 103,0 м.2, поверх-1-частина холу, поверх 4- кім. №10 та частина площ загального користування, корпус №15-А-925,9 м2, поверх 1-цех, загальною площею 1 028, 90 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 2 на 1 та 4 поверсі корпусів №2 та 15А (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ім. В.М. Бакуля НАН України.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786 (зі змінами) за результатами конкурсу на право оренди майна або відповідно до домовленості сторін становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2018 року, 110, 16 грн. за 1 кв.м. для офісу (18%) за площу 103,0 м2 - 11 346, 48 грн, 43,35 грн за 1 кв.м. для виробництва (15%) за площу 925,9 м2 - 40 137, 765 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.4 договору оренди, орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.
Проте, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 191 917,68 грн. згідно рахунків, виставлених позивачем відповідачу: №2541 від 31.10.2020 р, №37 від 31.01.2021 р, №422 від 28.02.2021 р, №612 від 31.03.2021 р., №886 від 30.04.2021р., №1158 від 31.05.2021р., №1726 від 31.07.2021р., №1442 від 30.06.2021р., №2255 від 31.08.2021 р., №2663 від 30.09.2021 р., №3094 від 31.10.2021 р., №3580 від 30.11.2021 р., №3581 від 30.11.2021 р., №3878 від 31.12.2021 р., №3879 від 31.12.2021 р., №512 від 28.02.2022 р., №513 від 28.02.2022 р., №170 від 31.01.2022 р., №171 від 31.01.2022.
Також, на виконання умов договору оренди між сторонами було укладено договір на відшкодування витрат по сплаті податку за землю №80, відповідно до п. 1.2 якого платник приймає на себе зобов'язання відшкодувати інституту в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю (за календарний рік рівними долями щомісячно), обчислену відповідно до виробничих площ 925,90 м2 в корпусі №15А та 103,00 м2 в корпусі №2, що перебувають у користуванні платника.
Як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком позивача сума відшкодування податку на землю становить 16 598,13 грн в період з 31.12.2019 по 28.02.2022.
За умовами п. 2.2 договору №80 платник відшкодовує щомісячно, до 15 числа наступного місяця, інститут у повному обсязі сплачує суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні платника.
Також, між сторонами було укладено договір №70 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.03.2019, договір №51 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.04.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 31.07.2020 по 18.03.2022 за договором на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподіл № 70 від 01.03.2019 та договору №51 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та послуг з її розподілу від 01.04.2021 позивачем нараховано до компенсації відповідачу грошову суму у розмірі 24 753, 88 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору № 70 сторона-2 зобов'язана сплатити вартість заявленої електроенергії та послуг з її розподілу в повному обсязі в термін до 16 числа поточного місяця. Часткова оплата не допускається і є фактичною несплатою вартості заявленого та погодженого обсягу споживання та розподілу електроенергії.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості з відшкодування податку на землю в період з 31.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 16 598, 13 грн, а також заборгованість з розподілу та споживання електричної енергії в період з 31.07.2020 по 18.03.2022 у розмірі 24 753, 88 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано жодних належних доказів в спростування заборгованості по договору оренди в загальному розмірі 191 917,68 грн, заборгованості з відшкодування податку на землю в період з 31.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 16 598, 13 грн, а також заборгованості з розподілу та споживання електричної енергії в період з 31.07.2020 по 18.03.2022 у розмірі 24 753, 88 грн.
Обставин наведених у позові у встановленому законом порядку відповідач не спростував.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вище встановлені судом обставини, оскільки невиконане зобов'язання за договором оренди в загальному розмірі 191 917,68 грн, заборгованості з відшкодування податку на землю у розмірі 16 598,13 грн, заборгованості з розподілу та споживання електричної енергії в розмірі 24 753,88 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 233 269, 69 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" повністю.
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІ ГРУП" (04075, Україна, місто Київ, вулиця М. Юнкерова, будинок, 82; ідентифікаційний номер 40028854) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ (04074, Україна, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 2; ідентифікаційний код 05417377) заборгованість в розмірі 233 269, 69 грн, та судовий збір у розмірі 3 499, 05 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 14.05.2025.
Суддя О.В. Гулевець