ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/18393/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірус Медікал" (52072, вул. Сагайдачного, буд. 1А, Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Авідан" (02002 вул. М. Раскової, буд. 23, Київ2, Лівобережна Частина Києва, Київ, 02002) - Товариства з обмеженою відповідальністю «АКЦІО-М» (02152, м. Київ, проспект Тичини Павла, будинок 20)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Єлизавети ІІ Королеви , будинок 7)
2) ДЕПАРТАМЕНТ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікаційний код 04011650, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Шевченківський район, вулиця Старокозацька, будинок 34)
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Секретар судового засідання Боровик В. В.
За участі представників сторін: не прибули;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірус Медікал" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авідан" (далі-відповідач) зобов'язання вчинити дії, а саме передати обладнання зі зберігання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором відповідального зберігання № 16111 від 16.11.2018 в частині повернення майна, яке знаходиться на його зберіганні.
У зв'язку з цим позивач просить зобов'язати відповідача виконати п. 2.1.4. Договору відповідального зберігання № 16111 від 16.11.2018 шляхом повернення кількості 165 (сто шістдесят п'ять) одиниць, що знаходиться на його зберіганні, а саме: 501135 Стіл операційний серії МАТ 5000 (1 комплект); 501130 Стіл операційний серії МАТ 5000 (1 комплект); 503220 Стіл операційний серії МАТ 5000 (1 комплект); Стіл операційний MOT 5602BW (1 комплект); Стіл операційний MOT 1602BW (1 комплект); Світильник AURINIO Wave FT (1 комплект); Світильник AURINO L120 РМ (3 комплекти); Світильник мобільний AURINIO L50 РМ (2 комплекти); Світильник AURINO L50 РМ для кріплення на стелі (1 комплект); Апарат для анестезії Leon (4 комплекти); Дефібрилятор ТЕС-5631, в комплекті (3 комплекти); Дефібрилятор ТЕС-5621, в комплекті (3 комплекти); Електрокардіограф моделі ECG-2150 (5 комплектів); Приліжковий монітор пацієнта BSM-3562, в комплекті (10 комплектів); Приліжковий монітор пацієнта BSM-3562, в комплекті (8 комплектів); Приліжковий монітор пацієнта BSM-3532, в комплекті (1 комплект); Насос шприцевий інфузійний Aitecs 2016 (6 комплектів); Насос шприцевий інфузійний SEP-21S Plus (17 комплектів); Аспіратор ATMOS С 161 Aspirator DDS (9 комплектів); Пульсоксиметр Rad 8(10 комплектів); Монітор Root (1 комплект вартістю); Монітор Root (3 комплекти); Апарат штучної вентиляції легенів HAMILTON-C1 (4 комплекти); Апарат штучної вентиляції легенів HAMILTON-C3 (1 комплект); Апарат штучної вентиляції легенів HAMILTON-C3 (6 комплектів); Ліжко лікарняне Evario (8 комплектів); Ліжко лікарняне Deka (32 комплекти); Ліжко лікарняне Deka (14 комплектів); Каталка Mobilo (3 комплекти); Система реанімаційна Lifetherm 2002 (2 комплекти); Електрохірургічний апарат ESI20 (2 комплекти); Апарат високочастотний хірургічний radioSURG® 2200 ТР (1 комплект).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/18393/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 910/18393/19 призначено на 25.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі №910/18393/19 до набрання законної сили рішенням у справі №904/1339/21 та зобов'язав учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №910/18393/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 провадження у справі №910/18393/19 поновлено за власною ініціативою суду та продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження, судове засідання по суті призначено на 25.03.2025.
Даною ухвалою, а саме пунктом 4 резолютивної частини суд визнав обов'язковою явку учасників справи у судове засідання по суті справи та повідомив таких учасників про обов'язок повідомляти суд про причини неявки, а з урахуванням військової ситуації в Україні, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.01.2025, з огляду на встановлену судом відсутність у сторін електронного кабінету у ЄСІТС, надсилалась останнім на адреси місцезнаходження. Третя особа отримала ухвалу від 25.01.2025 в своєму електронному кабінеті.
Зокрема, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 надсилалась на адресу місцезнаходження ТОВ «Пірус Медікал» (позивач) - 52072, вул. Сагайдачного, буд. 1А, Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.01.2025, що надсилалась позивачу - ТОВ "Пірус Медікал" була повернена до Господарського суду міста Києва 11.02.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Суд також звертає увагу на те, що в пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв'язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Окрім цього, в ухвалі від 22.01.2025 суд повідомив сторін, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 позивач та відповідач зобов'язані зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.
Однак, позивач не виконав обов'язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.
Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі №910/18393/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Однак у судове засідання по суті справи призначене на 25.03.2025 позивач або його уповноважений представник, а також відповідач не прибули. Про причини неявки суд не повідомляли та заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
У зв'язку із зазначеним, суд у судовому засіданні 25.03.2025 протокольною ухвалою визнав обов'язковою явку представника позивача в наступне судове засідання, яке призначене на 13.05.2025, про що сторін повідомлено ухвалою викликом-повідомленням від 27.03.2025.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 також надсилалась на адресі місцезнаходження позивача у м. Дніпро та була повернута до суду 15.04.2025 «за закінченням терміну зберігання».
У судове засідання по суті справи, призначене на 13.05.2025 позивач або його уповноважений представник, а також відповідач не прибули вже вдруге не прибули. Про причини неявки суд не повідомляли та заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Відтак, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне:
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Суд констатує, що явка представника позивача була визнана судом обов'язковою відповідною ухвалою від 22.01.2025 та ухвалою викликом від 27.03.2025.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що сторонам провадження необхідно проявляти цікавість до своєї судової справи.
Так, у рішенні від 16.02.2017 у справі «Каракуца проти України», заява № 18986/06, ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням від 28.10.2004 у справі «Нешев проти Болгарії» («Neshev v. Bulgaria»), заява № 40897/98 ЄСПЛ визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
За таких обставин, враховуючи не повідомлення сторонами про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, повторну неявку повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не надходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та не повідомлення останнім причин такої неявки, а також зважаючи на те, що не з'явлення представника позивача перешкоджає вирішенню даного спору, а також встановлення обставин щодо актуальності пред'явлених позивачем вимог, суд дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України при залишенні позову без розгляду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (пункт 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки позовну заяву у даній справі залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, то судовий збір, сплачений за звернення до суду із цим позовом, не підлягає поверненню з Державного бюджету України та залишається за позивачем.
Так само, суд залишає за позивачем понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи лише внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат (статті 129 - 130 Господарського процесуального кодексу України) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною (постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 20.06.2023 у справі №925/1372/21).
Отже, в силу спеціальної норми, а саме частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду саме відповідач (в окремих випадках) має право заявляти про компенсацію здійснених ним судових витрат, а витрати позивача, зокрема, на професійну правничу допомогу, не підлягають компенсації.
Керуючись статтями 42,130, 202, 226, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пірус Медікал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авідан» про зобов'язання вчинити дії.
2. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких