ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/4734/24
Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/4734/24 у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 41361086)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Петлюри Симона, 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454)
про стягнення 6 683 003,93 грн.
представники сторін згідно протоколу судового засідання;
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/4734/24 позовні вимоги задоволено частково.
В системі "Електронний суд" 03.12.2024 відповідачем сформовано заяву про відстрочення виконання рішення терміном на один рік, 26.12.204 повторно подана аналогічна заява.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 витребувано матеріали справи у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення суду першої інстанції.
Ухвалами від 18.12.2024 та 14.01.2025 відкладено розгляд питання про прийняття до розгляду заяв про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 зі справи №910/4737/24, до повернення матеріалів справи №910/4737/24 з Північного апеляційного господарського суду.
До Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи.
Оскільки подані заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду є аналогічними, суд розглядає їх як єдина заява про відстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 розгляд заяви ДП "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду призначено на 13.05.2025
У судовому засіданні 13.05.2025 представник ДП "Гарантований покупець" надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд її задовольнити та відстрочити виконання рішення суду, представник відповідача заперечив проти задоволення поданої заяви.
Розглянувши подану ДП "Гарантований покупець" заяву та заслухавши пояснення представника сторони, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ДП "Гарантований покупець" посилається на наступне:
- відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану джерела для покриття витрат на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- часткова оплата відповідачем вартості послуг за спірний період;
- відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами;
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- фінансування діяльності Гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати електричної енергії та складний фінансовий стан ДП "Гарантований покупець";
- участь ДП "Гарантований покупець" у функціонуванні критичної сфери інфраструктури та забезпечення населення України доступною енергією за фіксованим, пільговим тарифом;
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, що істотно ускладнює виконання рішення суду.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження зводяться до відсутності відповідного фінансування.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частинами 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана ДП "Гарантований покупець" заява є необґрунтованою та не містить відповідних доказів задля підтвердження викладених в ній обставин, а тому не підлягає задоволенню.
Недостатність чи відсутність коштів у ДП "Гарантований покупець" не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між Позивачем та Відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов'язань.
Так, згідно з частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
Наведені заявником доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання не є підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки ДП "Гарантований покупець" не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.
Суд також зазначає, що Державним підприємством "Гарантований покупець" не надано належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища - відсутності грошових коштів на банківських рахунках, в матеріалах справи відсутні відповідні банківські виписки по рахунках відповідача.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 7 статті 331 ГПК України встановлено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 13, 74, 86, 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/4734/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст складено та підписано 14.05.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА