ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/10270/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3" вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ,02002
до Управління справами Апарату Верховної Ради України вул. Михайла Грушевського, 5, м. Київ, 01008
про стягнення 63 925,82 грн.
Представники сторін: без участі.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аболмасова, 3" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення 63 925,82 грн. внесків на утримання багатоквартирного будинку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як власником квартири № 74, загальною площею 71,6 кв.м та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м за адресою вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ, обов'язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внеску до резервного фонду, розмір яких визначений відповідними рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ "Аболмасова, 3", внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10270/24, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/9861/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що через канцелярію суду 07.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву № 15/21-2024/213149 від 30.09.2024, з доказами надсилання на адресу позивача, в якому відповідач зазначає, що позов у справі 910/10270/24 пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки Управління справами не є співвласником багатоквартирного будинку по вул. Аболмасова, 3, у м. Києві, та згідно з наявним в матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м та квартири № 74 у будинку на вулиці Андрія Аболмасова, 3 у м.Києві є Апарат Верховної Ради України, в той час як за Державним підприємством "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 40159706) зареєстроване право господарського відання щодо спірного нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м.
В свою чергу, через систему "Електронний суд" від представника позивача надішли: 17.10.2024 - клопотання б/н від 16.10.2024 про залучення на підставі ч. 1 ст. 48 ГПК України до участі у справі як співвідповідача Апарат Верховної Ради України як зареєстрованого власника спірних об'єктів нерухомості; 17.10.2024 - два аналогічних за змістом пояснення б/н від 16.10.2024 на виконання ухвали суду від 16.09.2024, до яких долучено докази сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території (копії відповідних платіжних інструкцій).
З метою розгляду клопотання позивача про залучення співвідповідача Господарський суд міста Києва листом № 910/10270/24/1/25 від 29.01.2025 звернувся до Апарату Верховної Ради України щодо надання інформацію про правовий статус Апарату Верховної Ради України як учасника цивільних правовідносин та, відповідно, правових підстав набуття та визначення як власника зазначеного нерухомого майна відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у відповідь на який Апарат Верховної Ради України листом № 30/6-2025/53978 від 07.03.2025 року повідомив суд про наявність у Апарату Верховної Ради України цивільної дієдатності, відсутність коду ЄДРПОУ та, відповідно, відсутність обов'язку з реєстрації в електронному кабінеті в ЄСІТС "Електронний суд" згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, розглянувши клопотання позивача б/н від 16.10.2024 про залучення в якості співвідповідача у справі Апарату Верховної Ради України суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
При цьому господарський суд зазначає, що саме позивачу належить виключне право самостійно визначати межі позовних вимог та суб'єктний склад відповідачів у справі, що узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства, який закріплений у статті 14 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст. 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Суд наголошує, що предметом позову є матеріально-правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом за змістом позовної заяви, предметом даного позову є стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку, яка, як зазначено в позовній заяві, виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем як власником квартири № 74, загальною площею 71,6 кв.м та нежитлового приміщення загальною площею 762,4 кв.м за адресою вул. Андрія Аболмасова, 3, м. Київ обов'язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внеску до резервного фонду, розмір яких визначений відповідними рішеннями загальних зборів співвласників ОСББ "Аболмасова, 3", внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом виключно позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Як встановлено судом, статус Апарату Верховної Ради України визначено статтею 7 Регламенту Верховної Ради України (далі - Регламент) та пунктом 1 розділу І Положення про Апарат Верховної Ради України.
Зокрема, статтею 7 Регламенту передбачено, що організаційне, юридично-експертне, науково-експертне, документальне, інформаційне, а також матеріально-технічне, господарсько-правове та фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.
Водночас, пунктом 1 Положення про Апарат Верховної Ради України передбачено, що Апарат Верховної Ради України є постійно діючим органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, експертно-аналітичне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів та народних депутатів України.
Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення про Апарат Верховної Ради України Апарат є юридичною особою, має печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до п. 9 Положення у сфері фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Верховної Ради України Апарат (через Управління справами) здійснює управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України, у порядку, встановленому законом.
У свою чергу, відповідно до постанови Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20.04.2024 "Про структуру апарату Верховної Ради України" (зі змінами та доповненнями) у структурі Верховної Ради України існують секретаріати, головні управління, управління, сектор та прес-служба. Отже, Управління справами є структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України, що додатково підтверджується змістом розпорядження Голови Верховної Ради України №43-К від 23.01.2024 "Про затвердження Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України", та із наведених вище положень Розпорядження суд доходить висновку, що саме на Управління справами Апарату Верховної Ради України покладено повноваження з управління державним майном, що забезпечує діяльність Верховної Ради України.
При цьому, згідно положень ст. 81 ЦК України Апарат Верховної Ради України віднесений до юридичних осіб публічного права, не є зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не має ідентифікаційного коду.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги зміст позовних вимог, оскільки право власності на нерухоме майно, стягнення заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також внеску до резервного фонду ОСББ є предметом даного спору, зареєстроване за Апаратом Верховної Ради України, суд доходить висновку про наявність підстав для залучення Апарату Верховної Ради України в процесуальному статусі співвідповідача у справі (відповідача 2), та, відповідно, задоволення клопотання позивача увід 16.10.2024.
Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).
Приписами ст. 133 ГК України встановлено правовий режим майна суб'єктів господарювання. Так, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становить право власності та інші речові права - право господарського віддання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.
Водночас, як встановлено судом відповідно до наявних у справі Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право господарського відання щодо квартири 74 та нежитлового приміщення площею 762,4 кв.м у будинку на вулиці Андрія Аболмасова, 3 у м.Києві зареєстровано за Державним підприємством "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 40159706), відтак враховуючи вищевикладене, предмет даного спору та зміст позовних вимог, а також необхідність обстоювання власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду, суд вважає за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (код ЄДРПОУ 40159706), оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та/або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Керуючись ст.ст. 48, 50, 232-235, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Апарату Верховної Ради України задовольнити.
2. Залучити до участі у справі № 910/10270/24 в якості співвідповідача (відповідача 2):
- Апарат Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 5, код ЄДРПОУ відсутній).
3. За ініціативою суду залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
- Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" (04053, м.Київ, пров. Несторівський, буд., 4; код ЄДРПОУ 40159706).
4. Зобов'язати позивача протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали направити на адресу відповідача 2 та третьої особи копію позовної заяви з додатками, надавши суду відповідні письмові докази.
5. Встановити третій особі строк для подання пояснень щодо суті спору - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та/або копії позовної заяви. Третій особі надати докази надсилання учасникам справи копій пояснень
6. Встановити відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу 2 надати суду докази направлення прокурору та позивачам відзиву та заперечень.
Попередити відповідача 2, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).
Звернути увагу відповідача 2, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
7. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача 2 на позов (якщо такий було подано). Позивачу надати суду докази направлення відповідачу 2 відповіді на відзив.
8. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов'язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.
9. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України) та на наявне право учасника справи згідно ч. 3 ст. 170 ГПК України на подання разом з письмовою заявою/клопотанням проекту ухвали, постановити яку він просить суд.
10. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
11. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. М. Селівон