ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/286/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/286/25 за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до фізичної особи-підприємця Харченко Ірини Іванівни про стягнення 21 700,44 грн.
Суть спору.
Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Харченко Ірини Іванівни про стягнення 33 939,22 грн, з яких: 27 330,92 грн - основний борг (за період з 01.12.2021 по 01.02.2025), 97,90 грн - пеня (за період з 01.03.2024 по 31.01.2025), 1408,58 грн - три проценти річних (за період з 01.02.2022 по 31.01.2025), 5101,82 грн - інфляційні втрати (за період з лютого 2022 року по січень 2025).
З огляду на зміну споживача послуг теплопостачання, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (№ 06/532 від 11.04.2025; вх. № 3113/25 від 11.04.2025), в якій просить суд стягнути з ФОП Харченко Ірини Іванівни на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованість в розмірі 21 700,44 грн, в тому числі: основний борг - 16 537,60 грн (за період з 01.12.2021 по 29.06.2023), три проценти річних в сумі 1152,02 грн (за період з 01.02.2022 по 31.01.2025) та інфляційні збитки в сумі 4010,82 грн (за період з лютого 2022 року по січень 2025 року).
Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом. Мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, викладені в ухвалі суду від 15.04.2025.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.
Відтак, ціна позову у справі № 909/286/25 з урахуванням зменшення розміру позовних вимог становить 21 700,44 грн, з яких: 16 537,60 грн - основний борг (за період з 01.12.2021 по 29.06.2023), 1152,02 грн - три проценти річних (за період з 01.02.2022 по 31.01.2025), 4010,82 грн - інфляційні втрати (за період з лютого 2022 року по січень 2025 року).
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості послуг за постачання теплової енергії до нежитлових приміщень загальною площею 51,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, а саме: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 713523526101 загальною площею 14,8 кв. м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 242829026101 загальною площею 36,9 кв.м.
З огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем, згідно з ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати .
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з тих підстав, що нежитлове приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36 (магазин), не опалюється позивачем.
При цьому Харченко І. І. повідомляє суд, що на даний час вона не є власником зазначеного вище приміщення.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати строк позовної давності тривалістю у три роки.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2025 для розгляду справи № 909/286/25 визначено суддю Горпинюка І. Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/286/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України: позивачу - шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача; відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача - 19.03.2025 16:36.
Поштове відправлення № 06 011 263 364 07, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.03.2025 повернулось до суду без вручення одержувачу з причини адресат відсутній за вказаною адресою (довідка АТ Укрпошта про причини повернення/досилання, дата проставлення відмітки: 26.03.2025).
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
04.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5641/25), в якому ФОП Харченко І. В. повідомляє про отримання нею ухвали про відкриття провадження у справі через сервіс "Дія", оскільки на даний час вона перебуває в республіці Польща. Суд прийняв до розгляду відзив на позовну заяву та долучає його до матеріалів справи.
11.04.2025 до суду від ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надійшла заява про зменшення позовних вимог (№ 06/532 від 11.04.2025; вх. № 3113/25 від 11.04.2025), в якій позивач просить суд стягнути з ФОП Харченко Ірини Іванівни на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованість в розмірі 21 700,44 грн, в тому числі: основний борг - 16 537,60 грн, інфляційні збитки в сумі 4010,82 грн, три проценти річних в сумі 1152,02 грн. До заяви додано: копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; копію довіреності від 28.02.2025 № 06/289; докази направлення заяви про зменшення позовних вимог відповідачу.
Ухвалою від 15.04.2025 суд прийняв до розгляду відзив на позовну заяву та заяву ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про зменшення позовних вимог. Мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, викладені в ухвалі суду від 15.04.2025.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" є юридичною особою та створене з метою здійснення в інтересах Івано-Франківської міської територіальної громади діяльності щодо надання якісних послуг фізичним і юридичним особам із централізованого теплопостачання та централізованого постачання гарячої води.
Предметом діяльності Підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії тощо. Тобто, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", позивач є виконавцем комунальної послуги.
Матеріалами справи, в тому числі актом прийняття в експлуатацію вузла обліку теплової енергії у будинках житлового фонду від 08.02.2024 підтверджується, що житловий будинок по вул. Незалежності, 36, під'єднаний до зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання/постачання гарячої води) ДМП "ІФТКЕ" та забезпечується тепловою енергією, що надається підприємством.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 292998836 від 28.12.2021(а.с. 21-24)), Харченко Ірина Іванівна - власник нежитлових приміщень загальною площею 51,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлового приміщення площею 36,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 242829026101), нежитлового приміщення площею 14,8 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 713523526101).
29.06.2023, на підставі договору дарування, право власності на зазначені вище нежитлові приміщення зареєстровано за Олійник Соломією Ярославівною, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 421266419 від 04.04.2025 (а.с. 91-92)).
Позивач стверджує, і відповідач цього не заперечує, що вказані нежитлові приміщення знаходяться в межах зовнішніх стін житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, та який підключений до мереж централізованого опалення.
Згідно з приписами п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлового-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
За наведеного, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону.
Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що Індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Абзацами 1, 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Форма типового індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.
ДМП "ІФТКЕ" 01.11.2021 на офіційному веб-сайті: http://tke.if.ua/ опублікувано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір/Індивідуальний договір), що є публічним договором приєднання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
За наведеного зазначений вище договір є укладеним з 01.12.2021 та обов'язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Індивідуального договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги", на виконання постанови КМУ № 808 від 21.08.2019 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами", наказом ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 271 від 01 грудня 2021 р. (а.с. 28), для абонентів ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з 01 грудня 2021 року встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постання теплової енергії, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами у наступному розмірі: 10,70 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії без приладів обліку та 12,62 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії за наявності приладів обліку.
Пунктом 5 Індивідуального договору встановлено, що обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Підпунктом 11 пункту 41 Індивідуального договору встановлено, що споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Нормативно це закріплено, зокрема, такими положеннями:
- п. 6. Статті 10 Закону та абз. 4 п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила) - обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання;
- абз. 6 п.14 Правил - відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики;
- п. 38 Правил - споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання);
- абз. 13 п. 45 Правил - індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем централізованого опалення в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
- абз. 2 п. 3 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика) визначає, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://tke.if.ua/ (абз. 1, 2 п. 31 Індивідуального договору).
Тарифи на послуги теплопостачання, за заявлений у позовній заяві період стягнення, затверджено рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1687 від 09.12.2021 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.10.2021 № 1410"; № 19 від 13.01.2022 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 09.12.2021 № 1687", які розміщені в загальному доступі на офіційному веб-сайті Івано-Франківської міської ради.
Як зазначалося вище, приміщення за адресою вул. Незалежності, 36 в м. Івано-Франківську знаходяться в межах зовнішніх стін будинку, який підключений до мереж централізованого опалення.
Цей будинок обладнано комерційним приладом обліку Ultraheat № 70211291, за показниками якого в порядку та способах визначених Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, позивачем проведені нарахування за обсяги теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби та функціонування систем опалення будинку, а також розподілення її між споживачами.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, не опалення приміщення споживача безпосередньо та відключення його від мереж теплопостачання, не використання місць загального користування та допоміжних приміщень, на що акцентує увагу відповідач у відзиві на позовну заяву, не можуть бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг теплопостачання, зокрема в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентської плати, так як даною Методикою встановлений єдиний підхід щодо порядку розподілу між всіма споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
За наведеного, викладені у відзиві заперечення відповідача щодо не опалення приміщення споживача безпосередньо та звільнення його від мереж теплопостачання, не використання місць загального користування та допоміжних приміщень суд до уваги не бере, так як враховуючи наведені вище положення законодавства обов'язок оплати теплової енергії, спожитої на загальнобудинкові потреби, власники житлових та нежитлових приміщень несуть незалежно від підключення їх приміщення до мережі централізованого опалення.
Згідно з розрахунком позивача, з урахуванням зміни споживача послуг теплопостачання в даному випадку, нарахування за обсяги теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби та функціонування систем опалення будинку і розподіленої безпосередньо для відповідача, а також абонентське обслуговування в період з 01.12.2021р. по 29.06.2023р. таке:
- грудень 2021 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,25743; тариф грн/Гкал - 6625,17; грн - 1705,52; плата за абонентське обслуговування, грн - ; всього - 1705,52 грн;
- січень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,1413; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 1352,25; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 1362,95 грн;
- лютий 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,19890; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 1924,53; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 1935,23 грн;
- березень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,18520; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 1791,97; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 1802,67 грн;
- квітень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,03773; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 365,07; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 375,77 грн;
- травень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 10,70 грн;
- червень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 10,70; всього - 10,70 грн;
- липень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн;
- серпень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн;
- вересень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн;
- жовтень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн;
- листопад 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,09718; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 940,30; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 952,92 грн;
- грудень 2022 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,22907; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 2216,46; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 2229,08 грн;
- січень 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,22465; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 2173,69; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 2186,31 грн;
- лютий 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,18897; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 1828,45; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 1841,07 грн;
- березень 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,14644; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 1416,94; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 1429,56 грн;
- квітень 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - 0,06271; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - 606,78; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 619,40 грн;
- травень 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн;
- червень 2023 р.; загальнобудинкові потреби та функціонування системи опалення: Гкал - ; тариф грн/Гкал - 9675,89; грн - ; плата за абонентське обслуговування, грн - 12,62; всього - 12,62 грн.
Разом 16 537,60 грн.
З розрахунку позивача вбачається, що до суми основного боргу, на підставі наказу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 271 від 01.12.2021, включено також плату за абонентське обслуговування у розмірі 10,70 грн/місяць (з січня 2021 р. до червня 2022 р.), 12,62 грн/місяць (з липня 2022 р. до червня 2023 р.).
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, у період з 01.12.2021 по 29.06.2023, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" забезпечувало тепловою енергією житловий будинок що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 36.
Водночас у відповідача, як власника нежитлових приміщень загальною площею 51,7 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 36, у період з 01.12.2021 по 29.06.2023, виникло зобов'язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення та абонентської плати, розрахованих ДМП "ІФТКЕ" відповідно до вимог Методики.
У позовній заяві позивачем зазначено, що для ідентифікації споживача виконавцем комунальної послуги - ДМП "ІФТКЕ" застосовується внутрішня ідентифікація абонентського номера споживача, в даному випадку Споживачу присвоєно номер договору 836.0, який вказується в розрахунках заборгованості, рахунках-фактурах, актах виконаних робіт, тощо.
Згідно з п. 32 Індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 33 Індивідуального договору визначено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відтак, позивачем сформовано рахунки на оплату наданих послуг у період з 01.12.2012 по 01.01.2025.
У позовній заяві позивач стверджує, що рахунки надавались Споживачу щомісячно.
Відповідач не заперечує щодо отримання останніх.
Законодавством та умовами типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії не заборонено надання рахунків на оплату послуг постачання теплової енергії за місцем знаходження нерухомого майна.
Крім того, обов'язок оплати наданих послуг не ставиться в залежність від факту вручення споживачу рахунку.
Рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію щодо здійсненого нарахування (а.с. 30-48).
Відповідно до п. 34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пп. 3 п. 41 Індивідуального договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Однак, у визначені договором строки відповідач не оплатив надані позивачем послуги.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.
З метою досудового врегулювання спору, 06.12.2023, позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вих. № 06/1489 від 05.12.2023).
Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Ураховуючи, що відповідачем заборгованість не погашено, позивач звернувся з позовом до суду.
Внаслідок укладення 01.12.2021 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.
Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Положеннями ст. 525 та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що відносини між сторонами регулювались умовами типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, беручи до уваги, зменшення розміру позовних вимог, з огляду на зміну власника спірних приміщень (споживача послуг теплопостачання), неоплату отриманих відповідачем послуг та ненадання відповідачем доказів які б спростовували таке порушення, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за період з 01.12.2021 по 29.06.2023 є доведена.
Однак суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що 29.06.2023 Харченко Ірина Іванівна (відповідач/споживач) подарувала Олійник Соломії Ярославівні належні їй на праві власності спірні нежитлові приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, а саме: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 713523526101 загальною площею 14,8 кв. м.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 242829026101 загальною площею 36,9 кв.м.
За наведеного, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ФОП Харченко Ірини Іванівни на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованість в розмірі 21 700,44 грн, в тому числі: основний борг - 16 537,60 грн (за період з 01.12.2021 по 29.06.2023), три проценти річних в сумі 1152,02 грн (за період з 01.02.2022 по 31.01.2025) та інфляційні втрати в сумі 4010,82 грн (за період з лютого 2022 року по січень 2025 року).
При дослідженні розрахунку позивача (а.с. 86), судом встановлено, що за червень місяць позивач нарахував до стягнення з відповідача 12,62 грн плати за абонентське обслуговування. Тобто позивач здійснив нарахування за весь червень місяць - 30 днів.
Однак, враховуючи відчуження відповідачем нежитлових приміщень 29.06.2023, до стягнення з відповідача належить заборгованість за період 01.12.2021 по 29.06.2023, тобто тільки за 29 днів червня 2023 року.
За розрахунком суду, належна до стягнення сума основного боргу, за період 01.12.2021 по 29.06.2023, становить - 16 537,18 грн (12,62 грн (плата за абонентське обслуговування) : 30 (кількість днів у червні місяці) = 0,42 грн; 16 537,60 загальна сума основного боргу - 0,42 грн (заборгованість за 1 день - 30.06. 2023) = 16 537,18 грн.
За наведеного, в частині позову про стягнення основного боргу за 30.06.2023 в сумі 0,42 грн слід відмовити.
Викладеним у відзиві на позовну заяву запереченням відповідача проти позову щодо не опалення приміщення споживача безпосередньо та звільнення його від мереж теплопостачання, не використання місць загального користування та допоміжних приміщень, суд надав оцінку вище.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до матеріалів справи, заборгованість за договором про надання послуг замовником (відповідачем) своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу три проценти річних в сумі 1152,02 грн (за період з 01.02.2022 по 31.01.2025) та інфляційні втрати в сумі 4010,82 грн (за період з лютого 2022 року по січень 2025 року).
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак, з огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
Розрахунок позивача щодо нарахування трьох процентів річних за період з 01.02.2022 до 31.07.2023 є методологічно та арифметично правильним.
Отже, за вказаний вище період, до стягнення з відповідача належить 404,43 грн, за розрахунком позивача.
Як зазначалося вище, позивач безпідставно здійснив нарахування щодо плати за абонентське обслуговування за 30 червня 2023 року.
Пунктом 34 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відтак, прострочення виконання грошового зобов'язання за червень місяць 2023 року починається з 01.08.2023.
За наведеного, суд здійснив розрахунок трьох процентів річних, за період з 01.08.2023 до 31.01.2025 (розрахунок здійснено за формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення), виходячи з таких даних:
- з 01.08.2023 до 31.12.2023 (сума боргу 16 537,18 грн); 153 (кількість днів у періоді): 207,96 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 01.01.2024 до 31.12.2024 (сума боргу 16 537,18 грн); 366 (кількість днів у періоді): 496,12 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 01.01.2025 до 31.01.2025 (сума боргу 16 537,18 грн); 31 (кількість днів у періоді): 42,14 грн (сума трьох відсотків річних).
Всього: 746,21 грн.
В контексті викладеного, загальна сума належних до стягнення з відповідача трьох процентів річних становить 1150,64 грн (404,43 + 746,21).
Відтак, в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі 1,38 грн слід відмовити (1152,02 грн - 1150,64 грн).
З огляду на вищевикладене, суд здійснив розрахунок інфляційних витрат, за період з серпня 2023 року по січень 2025 року, виходячи з таких даних:
- серпень 2023 року; сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 98,6 % ; - 231,52 грн (розмір інфляційних збитків)
; - вересень 2023 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,5; 82,68 грн (інфляційне збільшення);
- жовтень 2023 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,8; 132,30 грн (розмір інфляційних збитків);
- листопад 2023 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,5; 82,69 грн (розмір інфляційних збитків);
- грудень 2023 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,7; 115,76 грн (розмір інфляційних збитків);
- січень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,4; 66,15 грн (розмір інфляційних збитків);
- лютий 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,3; 49,61 грн (розмір інфляційних збитків);
- березень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,5; 8 2,69 грн (розмір інфляційних збитків);
- квітень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,2; 33,07 грн (розмір інфляційних збитків);
- травень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,6; 99,22 грн (розмір інфляційних збитків);
- червень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 102,2; 363,82 грн (розмір інфляційних збитків);
- липень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,0; 0,00 грн (розмір інфляційних збитків);
- серпень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 100,6; 99,22 грн (розмір інфляційних збитків);
- вересень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 101,5; 248,06 грн (розмір інфляційних збитків);
- жовтень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 101,8; 297,67 грн (розмір інфляційних збитків);
- листопад 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 101,9; 314,21 грн (розмір інфляційних збитків);
- грудень 2024 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 101,4; 231,52 грн (розмір інфляційних збитків);
- січень 2025 року (період); сума боргу 16 537,18 грн; індекс інфляції 101,2; 198,45 грн (розмір інфляційних збитків).
Всього: 2265,60 грн.
При цьому суд зазначає, що розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за період з лютого 2022 року до липня 2023 року є методологічно та арифметично правильним.
За наведеного, за вказаний вище період, до стягнення з відповідача належить 1745,17 грн, за розрахунком позивача.
Отже, загальна сума належних до стягнення з відповідача інфляційних витрат становить 4010,77 грн (1745,17 грн + 2265,60 грн).
Відтак, в частині позову про стягнення інфляційних втрат в сумі 0,05 грн слід відмовити (4010,82 грн - 4010,77 грн).
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".
Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України " Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.
Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Чинною редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (набрала чинності 30.01.2024) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже послідовно та безперервно з 12.03.2020 строки позовної давності, як загальної так і спеціальної були продовжені на строк дії карантину, та строк дії воєнного стану.
Враховуючи викладені обставини, позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 29 від 22 січня 2025 року (а.с. 52)
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, в сумі 21 698,59 грн, судовий збір в сумі 2997,72 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача, тобто пропорційно сумі задоволених вимог (21 698,59 / 21700,44 = 0,99, або 99%; 3028 · 0,99 = 2997,72), а судовий збір в сумі 30,28 грн покласти на позивача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до фізичної особи-підприємця Харченко Ірини Іванівни про стягнення 21700,44 грн задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Харченко Ірини Іванівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76007, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 59А, ідентифікаційний код юридичної особи: 03346058) 16 537 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн 18 коп. основного боргу, 1150 (одну тисячу сто п'ятдесят) грн 64 коп. трьох процентів річних, 4010 (чотири тисячі десять) грн 77 коп. інфляційних втрат та 2997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн 72 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в частині позову про стягнення основного боргу в сумі 0,42 грн, трьох процентів річних в сумі 1,38 грн та інфляційних втрат в сумі 0,05 грн.
Судовий збір в сумі 30,28 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк