вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
за результатами вимог кредиторів
"09" травня 2025 р. Справа № 907/1090/24
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
розглянувши в попередньому засіданні заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк»
про визнання кредитором
у справі № 907/1090/24
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність фізичної особи
За участю представників:
боржника - Білецька Л.М., адвокат, ордер серії АЕ №1325899 від 27.01.2025; Альберг Т.В.;
арбітражний керуючий - Ракущинець А.А., керуючий реструктуризацією боргів боржника, ухвала від 04.02.2025;
кредитора - Подольська О.В., адвокат, довіреність №023153/24 від 14.10.2024 (в режимі ВКЗ).
ОСОБА_1 , як фізична особа звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1090/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2025 року.
Ухвалою від 20 січня 2025 року прийняв суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначив підготовче засідання на 04 лютого 2025 року. Крім того, вказаною ухвалою суд визнав обов'язковою явку боржника у підготовче засідання та зобов'язав боржника подати суду для огляду всі оригінали документів, долучених до заяви та відомості про стан відкритих виконавчих проваджень на час розгляду справи та заборонив ОСОБА_1 відчужувати належне їй майно.
У підготовчому засіданні 04 лютого 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі №9071090/24 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; введення процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Також ухвалою від 04 лютого 2025 року суд встановив відповідні процесуальні строки та постановив:
- заборонити ОСОБА_1 відчужувати належне їй майно;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;
- призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича;
- офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- зобов'язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією Ракущинцю Андрію Андрашовичу та суду інформацію про доходи ОСОБА_1 та членів її сім'ї, а також про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону;
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати керуючому реструктуризацією Ракущинцю Андрію Андрашовичу та суду інформацію про перетинання боржником та членами її сім'ї державного кордону за останні три роки;
- зобов'язати банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 ;
- призначити попереднє засідання суду у справі на 20 березня 2025 р. на 10:00 год.
04 лютого 2025 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
05 березня 2025 року на поштову адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Акціонерного товариства «Сенс-Банк» без номера від 04.03.2025 (вх.№02.3.1-02/2130/25 від 05.03.2025) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
За змістом означеної заяви банк просить визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 , як конкурсного кредитора на суму 735 592,86 грн, а саме:
- за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2016 №630411986 в розмірі 187 666,14 грн, в тому числі: 48 358,71 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 67 509,60 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 71 797,83 заборгованості за відсоткам;
- за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2017 № 630749836 в розмірі 202 623,88 грн, в тому числі: 37 720,91 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 92 937,43 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 71 965,54 заборгованості за відсоткам;
- за угодою про надання споживчого кредиту від 03.03.2023 № 500754018 в розмірі 345 302,84 грн, в тому числі: 317 483,53 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37 819,31 заборгованості за відсоткам;
А також судовий збір сплачений за подання заяви кредитора у розмірі 4844,80 грн.
Ухвалою від 10 березня 2025 року суд повідомив Акціонерне товариство «Сенс Банк» про недоліки заяви від 04.03.2025 (вх.№02.3.1-02/2130/25 від 05.03.2025) про грошові вимоги кредитора до боржника, що виявилися у відсутності доказів надсилання копії заяви з грошовими вимогами з доданими до неї документами боржнику, а також встановив кредитору п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання доказів надсилання копії заяви з грошовими вимогами з доданими до неї документами боржнику.
11 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від кредитора надійшла заява про усунення недоліків з долученими доказами надсилання копії заяви з грошовими вимогами з доданими до неї документами боржнику.
Ухвалою від 17 березня 2025 року суд прийняв до розгляду заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання грошових вимоги до ОСОБА_1 , як конкурсного кредитора на загальну суму 735 592,86 грн та призначив розгляд заяви в попередньому засіданні 20 березня 2025 року, одночасно зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича розглянути заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.
В попередньому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 09.05.2025 у зв'язку з заявленим арбітражним керуючим клопотанням, для надання можливості подати результати розгляду вимог кредитора, з метою ознайомлення боржника та суду з результатами такого розгляду та через необхідність надання кредитором доказів на підтвердження факту укладення (підписання) між сторонами угоди про надання споживчого кредиту від 03.03.2023 № 500754018.
14 березня 2025 року керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 подано суду відомості про результати розгляду вимог кредитора АТ «Сенс Банк», за змістом яких вимоги кредитора за кредитним договором № 630411986 від 18.05.2016 не визнаються арбітражним керуючим в повному обсязі у зв'язку з пропуском строку позовної давності (вимоги, що виникли до 02.04.2017), як і безпідставними на думку керуючого реструктуризацією є проценти за користування кредитом, що нараховані після 24.02.2022 року та комісія в розмірі 64 980,27 грн, що списувалася з рахунку боржника з 02.04.2017 року.
З аналогічних підстав арбітражним керуючим не визнаються вимоги кредитора за кредитним договором № 630749836 від 02.10.2017 року, а відтак, з урахуванням наявної передоплати за означеними двома кредитними договорами та неправильного розрахунку відсотків за договором № 500754018 від 03.03.2023 року арбітражний керуючий вважає підставними до визнання грошові вимоги кредитора в розмірі 345 302,84 гривень, з яких: 317 483,53 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 27 819,31 гривень - заборгованість за відсотками.
Кредитор у відзиві від 03.04.2025 на результати розгляду грошових вимог арбітражним керуючим та в попередньому засіданні наводить власні аргументи щодо непропуску строку позовної давності, строку дії кредитних договорів, зазначає, що відсотки за користування кредитом нараховано кредитором правомірно, а штрафів, пені або комісії кредитором не заявлено.
Крім того, відповідно до письмових пояснень від 24.04.2025 та від 08.05.2025 кредитором надано письмові пояснення щодо обставин підписання боржником Угоди про надання споживчого кредиту №500754018 електронним підписом, реалізованим у платіжному застосунку «Sense SuperApp».
Боржник в попередньому засіданні та відповідно до відповіді на заяву про грошові вимоги кредитора від 24.04.2025 частково визнає вимоги кредитора та підтверджує укладення з кредитором кредитних договорів від 18.05.2016 на суму 200 000,00 грн та від 02.10.2017 на суму 200 000,00 грн.
Водночас, боржником заперечується факт укладення з кредитором кредитного договору від 03.03.2023, позаяк ні паспорт споживчого кредиту, ні оферта чи акцепт пропозиції про його укладення не підписано боржником ні власноручним підписом, ні електронним підписом, в тому числі одноразовим ідентифікатором. Зазначає також, що надані кредитором паспорт такого споживчого кредиту та оферта на його укладення містять взаємосуперечливі відомості щодо порядку надання грошових коштів (готівкою та в безготівковому порядку).
Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, заслухавши думку арбітражного керуючого, позицію боржника, його представника та кредитора, судом встановлено наступне.
18 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (зі зміненим найменуванням та організаційно-правовою формою на АТ «Сенс Банк»), як Банком та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір 1) на підставі підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір) та згідно з Анкетою-заявою Позичальника про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 18.05.2016 року.
Згідно зі змістом підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2016 сторонами погоджено відкриття Банком Позичальнику відновлювальної кредитної лінії (найменування продукту «Альфа Sky Pass»), відкриття рахунку №26254004195808 та випуск міжнародної платіжної картки МС Platinum строком на три роки з моменту її випуску зі встановленим лімітом кредитної лінії - 200 000,00 грн, процентною ставкою в розмірі 36% річних при вчиненні торгових операцій та 42% річних при знятті коштів готівкою.
Розмір обов'язкового мінімального платежу складає 7% від загальної суми заборгованості за відновлювальною кредитною лінією; при цьому сторони погоджуються, що розмір обов'язкового мінімального платежу не може бути меншим за 50,00 грн; дата його сплати - до останнього операційного дня платіжного періоду, який починається з дня наступного за останнім днем попереднього розрахункового періоду і закінчується на 25 день з моменту закінчення попереднього розрахункового періоду (п.п. 3.3. оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії).
В пункті 9 підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії сторонами встановлено загальний строк позовної давності за вимогами, що випливають з Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії тривалістю 50 років.
Окрім того, відповідно до підписаної сторонами Довідки про умови кредитування з використання картки «Альфа Sky Pass» від 18.05.2016 сторонами встановлено строк кредитної лінії - 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови додержання Клієнтом умов Договору.
Судом встановлено, що на виконання акцептованих боржником умов Кредитного договору від кредитором відкрито боржнику Відновлювальну кредитну лінію зі встановленим максимальним лімітом кредитної лінії - 200 000,00 грн.
За позицією кредитора, боржник неналежним чином виконував умови Кредитного договору відповідно до підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2016, Довідки про умови кредитування з використання картки «Альфа Sky Pass» від 18.05.2016 щодо виконання взятих на себе зобов'язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 04.02.2025 за ним обліковується заборгованість в сумі 115 868,31 грн по сплаті тіла кредиту та 71 797,83 грн - по відсотках за користування кредитом, що загалом складає суму заборгованості за даним кредитом - 187 666,14 грн, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність Позичальника - ОСОБА_1 .
На підтвердження заявленої суми кредитором надано суду розрахунок заборгованості станом на 03.02.2025, виписку по розрахунковому рахунку боржника за період з 18.05.2016 по 04.02.2025 року.
Окрім того, судом встановлено, що 02 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (зі зміненим найменуванням та організаційно-правовою формою на АТ «Сенс Банк»), як Банком та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір 2) на підставі підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір) та згідно з Анкетою-заявою Позичальника про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 02.10.2017 року.
Згідно зі змістом підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2017 сторонами погоджено тип кредитування - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії (продукт «Максимум-готівка»), випуск міжнародної платіжної картки МС Debit World строком на три роки з моменту її випуску зі встановленим лімітом кредитної лінії - 200 000,00 грн, процентною ставкою в розмірі 26% річних при вчиненні торгових операцій та/або при знятті коштів готівкою.
Розмір обов'язкового мінімального платежу складає 7% від загальної суми заборгованості за відновлювальною кредитною лінією; але не менше 50,00 грн.
В підписаному сторонами паспорті споживчого кредиту від 02.10.2017 визначено аналогічні умови кредитування, що зазначені у оферті та акцепті пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2017 та зазначено, що строк кредитування становить 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови додержання Клієнтом умов Договору, строк внесення платежу Боржником - до 24 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки.
Судом встановлено, що на виконання акцептованих боржником умов Кредитного договору від кредитором відкрито боржнику Відновлювальну кредитну лінію зі встановленим максимальним лімітом кредитної лінії - 200 000,00 грн.
За позицією кредитора, боржник неналежним чином виконував умови Кредитного договору відповідно до підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2017, паспорту споживчого кредиту від 02.10.2017 щодо виконання взятих на себе зобов'язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 04.02.2025 за ним обліковується заборгованість в сумі 130 658,34 грн по сплаті тіла кредиту та 71 965,54 грн - по відсотках за користування кредитом, що загалом складає суму заборгованості за даним кредитом - 202 623,88 грн, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність Позичальника - ОСОБА_1 .
На підтвердження заявленої суми кредитором надано суду розрахунок заборгованості станом на 03.02.2025, виписку по розрахунковому рахунку боржника за період з 02.10.2017 по 04.02.2025 року.
Крім того, за позицією кредитора 03.03.2023 між ним та боржником укладено Угоду про надання споживчого кредиту №500754018 шляхом підписання сторонами оферти та акцепту про її прийняття, паспорту споживчого кредиту від 03.03.2023, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 319 542,46 грн (тип кредиту - «Кредит готівкою») строком кредитування 120 місяців, процентною ставкою 4,99% річних, за яким розмір заявлених грошових вимог становить 345 302,84 грн, з яких: 317 483,51 грн - заборгованість за тілом кредиту та 37 819,31 грн - заборгованість за відсотками.
При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріали справи, а саме: виписка по розрахунковому рахунку боржника НОМЕР_2 за період з 18.05.2016 по 04.02.2025 та по розрахунковому рахунку НОМЕР_3 за період з 02.10.2017 по 04.02.2025 року, розрахунки заборгованості станом на 03.02.2025 свідчать про неналежне виконання боржником положень укладених ним Кредитних договорів від 18.05.2016 та від 02.10.2017 відповідно до оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2016, Довідки про умови кредитування з використання картки «Альфа Sky Pass» від 18.05.2016, оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 02.10.2017, паспорта споживчого кредиту від 02.10.2017 щодо своєчасного погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 04.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» становить:
- за Кредитним договором від 18.05.2016 - 187 666,14 грн, з яких 115 868,31 грн - заборгованість по тілу кредиту та 71 797,83 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом;
- за Кредитним договором від 02.10.2017 - 202 623,88 грн, з яких 130 658,34 грн - заборгованість по тілу кредиту, 71 965,54 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, - які згідно з наданими суду розрахунками та банківськими виписками нараховані кредитором в межах строку кредитування (з урахуванням пролонгації строку дії кредитної лінії) до дати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Означені вимоги по суті не заперечені боржником та підлягають до задоволення судом.
Позатим, оцінюючи підставність заперечень керуючого реструктуризацією боргів боржника в частині пропуску строку позовної давності за Кредитним договором від 18.05.2016, суд враховує, що такі спростовуються п. 9 підписаних сторонами оферти та акцепту пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2016, за якими встановлено строк позовної давності за вимогами, що випливають з даної угоди - 50 років.
Окрім того, розглядаючи заперечення керуючого реструктуризацією боргів боржника в частині безпідставності нарахування процентів за користування кредитом після 24.02.2022 року та комісії в розмірі 64 980,27 грн з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд враховує, що даними положеннями цивільного законодавства для позичальника за кредитним договором у період дії воєнного стану встановлено звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), а також сплати неустойки (штрафу, пені), тоді як на обов'язок сплачувати проценти за користування кредитом та комісію вказані положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не поширюються.
Також суд приймає до уваги, що вимоги кредитора за Кредитними договорами від 18.05.2016 та від 02.10.2017 не містять в своєму складі жодної комісії, а безпідставне (за позицією боржника та арбітражного керуючого) нарахування та/або списання такої комісії не є предметом розгляду в попередньому засіданні у справі про неплатоспроможність та може бути окремо оспорено боржником шляхом пред'явлення відповідних вимог до кредитора.
Суд також враховує, що надані кредитором докази дають можливість встановити згоду сторін на укладення Кредитних договорів від 18.05.2016 та від 02.10.2017, з визначених у них умовами кредитування - сумі кредитної лінії, її строку, порядку оплати, розміру та порядку сплати процентів за користування кредитом, що не дає суду підстав для висновку про непогодження боржником умов кредитування за Кредитними договорами від 18.05.2016 та від 02.10.2017, а зазначена керуючим реструктуризацією у повідомленні про результати розгляду вимог кредитора та письмових поясненнях боржника (відповідь на заяву АТ «Сенс Банк» від 24.04.2025) судова практика Верховного Суду у зв'язку з наведеним не може вважатися релевантною у цій справі за відмінністю встановлених у цій справі обставин.
Позатим, суд погоджується з запереченнями боржника в частині заявлених кредитором грошових вимог з посиланням на укладення 03.03.2023 між сторонами Угоди про надання споживчого кредиту №500754018 шляхом підписання сторонами оферти та акцепту про її прийняття, паспорту споживчого кредиту від 03.03.2023, позаяк надані суду оферта від 03.03.2023, акцепт від 03.03.2023, як і паспорт споживчого кредиту від 03.03.2023 не підписані боржником.
Оцінюючи аргументацію кредитора з посиланням на укладення такої угоди через застосунок Sense SuperApp, встановленому на телефоні та/або персональному комп'ютері боржника та підписанні її електронним цифровим підписом, суд враховує наступне.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції станом на 03.03.2023).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Водночас, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З урахуванням наведеного, суд погоджується з аргументами боржника, що у випадку дійсного укладення договору 03.03.2023 сторонами через інформаційно- комунікаційну систему позивача (застосунок Sense SuperApp) його підписання можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину та/або електронним підписом одноразового ідентифікатора, та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В будь-якому разі цитовані положення ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» свідчать, що в такому разі Кредитор повинен отримати електронне повідомлення про надходження від Боржника пропозиції (оферти) щодо укладення такого кредитного договору (якщо ініціатором укладення є Боржник) або електронне повідомлення про акцептування Боржником пропонованих Кредитором умов кредитного договору (якщо ініціатором укладення є Кредитор).
Доказів наявності у кредитора такого електронного повідомлення про погодження боржником умов кредитування відповідно до оферти, акцепту, паспорту споживчого кредиту від 03.03.2023 суду не надано, а представник кредитора стверджує про їх відсутність у Банку, що з урахуванням вищевикладеного дає підстави для переконливого висновку про неукладеність між сторонами такого кредитного договору від 03.03.2023 та, відповідно, відсутність підстав поширювати його умови на боржника, в тому числі й щодо обов'язку останнього сплачувати відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим в задоволенні вимог кредитора про визнання кредитором на суму нарахованих за договором від 03.03.2023 відсотків в розмірі 37 819,31 грн належить відмовити.
Позатим, з наданої кредитором виписки по розрахунковому рахунку боржника за період з 03.03.2023 по 04.02.2025 вбачається, що 03 березня 2023 року відповідно до платіжного документу №1624551749 Кредитором перераховано на розрахунковий рахунок боржника грошові кошти в сумі 319 542,46 грн з призначенням платежу «перерахування коштів за кредитним договором №500754018 від 03.03.2023».
Суд враховує, що у зв'язку з неукладеність такого кредитного договору від 03.03.2023 до правовідносин сторін в цій частині підлягають застосуванню приписи глави 83 щодо набуття майна без правової підстави.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про підставність вимог кредитора щодо визнання його грошових вимог в частині отриманих боржником 03.03.2023 відповідно до платіжного документу №1624551749 грошових коштів в розмірі 317 483,53 грн (з урахуванням їх часткової сплати 03.04.2023 на суму 2058,93 грн), позаяк грошові кошти в цій частині набуті боржником за відсутності будь-якої правової підстави.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу боржника, що безпідставне (за позицією боржника) нарахування та/або списання кредитором заборгованості за кредитними договорами від 26.10.2022 та від 28.12.2021 в рамках реструктуризації боргів за якими за позицією кредитора і укладався кредитний договір від 03.03.2023 не може бути предметом розгляду в попередньому засіданні у справі про неплатоспроможність позаяк вимоги за такими кредитними договорами (від 26.10.2022 та від 28.12.2021) кредитором не заявлялися, а означені дії кредитора можуть бути окремо оспорені боржником шляхом пред'явлення відповідних вимог до АТ «Сенс Банк».
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книга третя Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 04.02.2025 (дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ) та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за 04.02.2025 року.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника у визнаній судом частині виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (до 04.02.2025), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, визнані (частково) керуючим реструктуризацією, суд визнає грошові вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 707 773,55 грн, а саме за кредитним договором від 18 травня 2016 року на суму 115 868,31 грн - заборгованість по тілу кредиту, 71 797,83 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, за кредитним договором від 02.10.2017 на суму 130 658,34 грн - заборгованість по тілу кредиту, 71 965,54 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом та 317 483,53 грн заборгованість по отриманих 03.03.2023 відповідно до платіжного документу №1624551749 грошових коштів з віднесенням їх до другої черги задоволення.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 4844,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд
1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) до боржника ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальному розмірі 712 618,35 грн, а саме за кредитним договором від 18 травня 2016 року на суму 115 868,31 грн - заборгованість по тілу кредиту, 71 797,83 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, за кредитним договором від 02.10.2017 на суму 130 658,34 грн - заборгованість по тілу кредиту, 71 965,54 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом та 317 483,53 грн заборгованість по отриманих 03.03.2023 відповідно до платіжного документу №1624551749 грошових коштів із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.
2. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14 травня 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко