майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/112/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Черненька М.В. (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції) - адвокат, діє на підставі довіреності № 16 від 11.03.2025;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державної установи "Професійні закупівлі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"
про стягнення 24 904 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13 224,00 грн. пені, 7980,00 грн. штрафу, 3 700,00 грн. збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 2024/14 від 11.11.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.02.2025 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому господарський суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа (а.с. 115).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2024 між Державною установою "Професійні закупівлі" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки №2024/13 (а.с. 18-26).
Даний договір укладений за результатами проведених відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі: UA-2024-08-16-009764-а, та визначеним строком поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 30.09.2024.
Згідно з п.п. 1.1. договору постачальник бере на себе зобов'язання поставити покупцю у власність товар, найменування, асортимент, кількість, ціна товару, що наведені в Специфікації, яка є Додатком №1 до цього договору, з технічними та якісними характеристиками, а також з переліком документів які підтверджують відповідність такого товару вимогам покупця, що наведені в Технічній специфікації, яка є додатком №2 до цього договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 1.4. договору постачальник гарантує, що товар не походить із Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом договорів оренди, застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, органами державної влади, місцевого самоврядування та державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України, а також що на момент укладення договору відсутні будь-які інші обставини, що можуть вплинути на його виконання постачальником. У разі порушення вказаних гарантій постачальник зобов'язується відшкодувати завдані покупцеві та/або третім особам збитки в повному обсязі.
Пунктом 2.1. договору передбачено. що валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна вартість та ціна за одиницю товару вказується у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом п.п. 4.1. договору строк поставки визначається у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Допускається дострокова поставка товару за погодженням сторонами.
У п.п. 7.1. договору зазначено, що доставка товару до покупця, навантажувально- розвантажувальні роботи та інші додаткові роботи/послуги, що пов'язані із поставкою товару, здійснюються постачальником в межах загальної ціни договору, на умовах та у строки, встановлені договором, та не підлягають окремій компенсації покупцем.
Постачальник несе відповідальність перед покупцем за будь-які дії/бездіяльність перевізника та/або третіх осіб та зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів із дати відправлення покупцем відповідної вимоги відшкодувати покупцю усі витрати та/або збитки, спричинені діями/бездіяльністю перевізника та або третіх осіб, внаслідок яких Покупець поніс відповідні витрати та/або збитки.
Згідно з п.п. 8.1. договору постачальник зобов'язується, зокрема:
- постачати покупцю товар в кількості, строк та на умовах цього договору;
- забезпечувати покупця високоякісним товаром у належній кількості та асортименті;
- при виконанні своїх зобов'язань керуватися цим Договором та вимогами законодавства України;
- належним чином виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та законодавством України.
Разом з тим, покупець, за умовами п.п. 8.4. договору, має право зокрема:
- отримати товар та право власності на нього, вільне від прав будь-яких третіх осіб;
- вимагати від постачальника поставки якісного товару в кількості, асортименті, комплектації відповідно до умов цього договору, у встановлений ним строк;
- вимагати від постачальника належного виконання його обов'язків;
- в односторонньому порядку розірвати договір у випадку передбаченому п. 15.3. договору;
- на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені тощо) у випадках невиконання та/або не належного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором;
- на інші права, передбачені цим договором та законодавством України.
Відповідно до п.п. 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.
За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено (п.п. 9.3. Договору).
Також пунктом 9.6. договору оплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов'язку виконати всі свої зобов'язання за цим договором та відшкодувати іншій стороні всі підтверджені збитки.
Пунктом 9.8. договору сторони погодили, що в разі виникнення обставин, за якими покупцю будуть донараховані податкові зобов'язання та/або будуть застосовані штрафні санкції та/або податковий кредит не буде визнаний контролюючим органом, або покупець втратив право на податковий кредит з вини постачальника та/або договір буде визнано цілком або в окремих частинах недійсним (нікчемним) з вини постачальника, або в разі настання інших фінансових втрат покупця, пов'язаних з діями або бездіяльністю постачальника, постачальник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги покупця відшкодовує понесені покупцем збитки. Вимога надсилається постачальнику засобами поштового або електронного зв'язку.
Згідно п.п. 15.1. договору останній набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до дати, зазначеної у Специфікації.
Загальна вартість цього договору становить 114 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 0% (п. 2 Специфікації).
Строк поставки товару: до 30.09.2024 включно (п. 5 Специфікації).
Проте, у визначений договором строк (до 30.09.2024 включно) відповідач не поставив товар. Отже не виконав свої зобов'язання за договором поставки № 2024/13 від 05.09.2024.
03.10.2024 позивач скерував відповідачу претензію №03.10.24/581 від 03.10.2024 за договором поставки від 05.09.2024 №2024/13, в якій просив поставити Товар не пізніше ніж до 09.10.2024.
Відповідач 07.10.2024 отримав згадану вище претензію позивача, що підтверджується копією списку відправлень, копією фіскального чеку від 03.10.2024, копією опису вкладення у цінний лист від 03.10.2024 №0504064271014 та трекінгом про доставку поштового відправлення № 0504064271014 (а.с. 47-50).
01.11.2024 позивач направив чергову претензію відповідачу за вих. №01.11.24/657 від 01.11.2024 за договором поставки від 05.09.2024 №2024/13 про стягнення штрафних санкцій, в якій просив сплатити 3648,00 грн. пені не пізніше семиденного строку з дня пред'явлення цієї претензії за порушення строку поставки товару (непоставку) відповідно до умов договору; сплатити 7980,00 грн. штрафу не пізніше семиденного строку з дня пред'явлення цієї претензії, за порушення строку поставки товару (непоставку) відповідно до умов договору; письмово повідомити про результати розгляду цієї претензії.
Отримання претензії від 01.11.2024 відповідачем підтверджується фіскальним чеком від 01.11.2024, описом вкладення у цінний лист від 01.11.2024 та трекінгом про доставку поштового відправлення № 0504083893883.
02.12.2024 покупець направив постачальнику претензію № 02.12.24/720 від 02.12.2024 за договором поставки від 05.09.2024 №2024/13 про стягнення збитків та штрафних санкцій, в якій просив сплатити 7182,00 грн. пені, 7980,00 грн. штрафу, 3700,00 грн. збитків протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї претензії; письмово повідомити про результати розгляду цієї претензії.
Отримання претензії від 02.12.2024 підтверджується фіскальним чеком від 02.12.2024, описом вкладення у цінний лист від 02.12.2024 №0505206479676, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0505206479676 та трекінгом про доставку поштового відправлення №0505206479676.
Внаслідок непоставка товару позивач організовував пошук іншого постачальника товару та повторно проводити закупівлю. Вказане також призвело до понесення збитків позивачем.
Так, 23.10.2024 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-10-23-008861-a/print/open/pdf), ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-23-008861-a. Згідно інформації про предмет закупівлі, остання відповідає інформації про предмет закупівлі за договором поставки № 2024/13 від 05.09.2024.
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 30.11.2024.
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2024-10-23- 008861-а (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-10-23-008861-a/print/awards/pdf/8702b65172b647399414be9de6bbd13c) ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (код ЄДРПОУ: 45203623) відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Підстави для відмови, встановлені ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутні.
За результатами проведених відкритих торгів з особливостями (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-23-008861-a) 11.11.2024 між позивачем та ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (код ЄДРПОУ: 45203623) укладений договір поставки №2024/14.
Зі звіту про виконання договору про закупівлю UA-2024-10-23-008861-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-10-23-008861-a/print/contract-ongoing/pdf/d4eb62f3196041cfb4a9ee9f1fa23c5c) вбачається, що договір поставки від 11.11.2024 №2024/14 виконано.
Водночас, через зростання цін на ринку, позивач витратив 117 700, грн., тоді як ціна товару за договором № 2024/13 від 05.09.2027 становила 114 000,00 грн.
Отже, позивач витратив на придбання товару грошові кошти, що більші на 3700,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 25.11.2024 №2016.
З огляду на наведене, з урахуванням того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, проігнорував претензії позивача.
За наведених обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 13 224,00 грн. (відповідно до п.п. 8.4., 9.3. Договору); штрафу в сумі 7 980,00 грн. (відповідно до п.п. 8.4., 9.3. Договору): збитків в сумі 3 700,00 грн. (відповідно до п.п. 8.4., 9.6., 9.8. Договору).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, за ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
У ч. 1 ст. 662 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 1 ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши розрахунки пені в сумі 13 224,00 грн. та штрафу в сумі 7 980,00 грн., суд вважає останні вірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 224 ЦК України).
У ч.ч. 1-2 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 217 ГК України під господарськими санкціями визначає заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
У ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Проаналізувавши наведені вище обставини справи, господарський суд вважає вимоги щодо стягнення 3 700,00 грн. збитків, що становить різницю між ціною товару за договорами № 2024/13 від 05.09.2024 та договорами № 2024/14 від 11.11.2024, обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, м. Житомир, вул. Степана Бандери, 7 офіс 316, код ЄДРПОУ 43672760)
- на користь Державної установи "Професійні закупівлі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, код ЄДРПОУ 40996564) 13 224,00 грн. пені, 7980,00 грн. штрафу, 3 700,00 грн. збитків, а також 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.05.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - відповідачу в Електронний кабінет