вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5403/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕМП", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором поставки №241 від 04.03.2024 у розмірі 132 044,70 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕМП" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІЗАРД ЛТД" заборгованість за договором поставки №241 від 04.03.2024 у розмірі 132 044,70 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 3 028,00 грн. судового збору та 15 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
27.12.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.
30.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 132 044,70 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки №241 від 04.03.2024 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього продукції.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує, що 04.03.2024 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки № 241 та на адресу Відповідача був поставлений товар - пісок річний за заявкою за №53-15/443 від 07.06.2024.
Протягом тривалого часу між Позивачем та Відповідачем проводяться перемовини щодо укладення угоди про реструктуризацію боргу за поставку товару. На даний час у Відповідача утворились тимчасові фінансові складності із своєчасним проведенням розрахунків. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації у Відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди Відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках.
З приводу заявлених Позивачем вимог щодо виплати витрат на правничу допомогу Відповідач вважає розмір заявлених витрат на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та виконаної адвокатом роботи, а тому просить про зменшення розміру витрат на правничу допомогу при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
04.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРТЕМП» (далі - Постачальник, Позивач) та Акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат» (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір поставки №241 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти і оплатити такий товар у порядку та на умовах передбачених цим договором. Найменування, кількість, комплектність товару узгоджується сторонами у специфікаціях, які є невід" ємною частиною договору.
Згідно пункту 3.1 Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях. Товар за цим договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до цього договору (пункт 3.2 Договору).
Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікаціях до даного договору (п. 3.2. Договору).
Поставка товару здійснюється виключно за письмовою заявкою покупця (надалі - заявка) (п. 3.3. Договору).
Пункт 4.1. Договору - Ціна за одиницю товару встановлюється Сторонами у специфікаціях.
Пункт 4.2. Договору - Орієнтовна вартість даного договору на момент його укладання становить 302 784,00 грн, у тому числі ПДВ 50 464,00 грн.
Пункт 4.4. Договору - Оплата здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікаціями до даного договору.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2024 (п. 10.1. Договору).
Зміни та доповнення в даний договір можуть бути внесені тільки за згодою сторін та оформляються додатковою угодою (п. 11.1. Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками з використанням системи електронного документообігу "Вчасно" без зауважень та заперечень до нього.
На виконання умов договору сторонами без зауважень була підписана Специфікація №1 від 04.03.2024 року.
Пунктом 5 зазначеної специфікації було погоджено строк та порядок оплати товару, а саме протягом 10 календарних днів по факту поставки партії товару.
Також, Покупцем та Постачальником була підписана специфікація №2 від 19.06.2024, якою було збільшено обсяг поставленого товару та загальну суму договору.
На підтвердження обсягів (кількості) поставленого товару Сторонами без зауважень були підписані:
1. Видаткова накладна № 301 від 10.06.2024 року на суму 57 703,26 гривень з ПДВ та Товаро-транспортні накладні №1, 2, 3 від 10.06.2024 року;
2. Видаткова накладна № 304 від 12.06.2024 року на суму 75 232,86 гривень з ПДВ та Товаро-транспортні накладні №7, 9, 12, 13 від 12.06.2024 року;
3. Видаткова накладна № 307 від 12.06.2024 року на суму 18 465,84 гривень з ПДВ та Товаро-транспортна накладна №14 від 12.06.2024 року;
4. Видаткова накладна № 318 від 17.06.2024 року на суму 18 819,42 гривень з ПДВ та Товаро-транспортна накладна №18 від 17.06.2024 року;
5. Видаткова накладна № 323 від 19.06.2024 року на суму 57 424,38 гривень з ПДВ та Товаро-транспортні накладні №19, 20, 21 від 19.06.2024 року;
6. Видаткова накладна № 337 від 26.06.2024 року на суму 74 620,32 гривень з ПДВ та Товаро-транспортна накладна №22, 23, 24, 25 від 26.06.2024 року.
Загальна сума підписаних сторонами без зауважень видаткових накладних склала - 302 266,08 грн.
Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту б) пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до підпункту а) пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Абзацом третім пункту 198.6. статті 198 ПК України вказано, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 ПК України зазначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з отримання послуг.
Отже, керуючись ст. 201 ПК України та умовам Договору Позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН та направлено Покупцю, а саме:
- ПН №25 від 10.06.2024 року на суму 57 703,26 гривень з урахуванням ПДВ;
- ПН №30 від 12.06.2024 року на суму 18 465,84 гривень з урахуванням ПДВ;
- ПН №29 від 12.06.2024 року на суму 75 232,86 гривень з урахуванням ПДВ;
- ПН №42 від 17.06.2024 року на суму 18 819,42 гривень з урахуванням ПДВ;
- ПН №43 від 19.06.2024 року на суму 57 424,38 гривень з урахуванням ПДВ;
- ПН №44 від 26.06.2024 року на суму 74 620,32 гривень з урахуванням ПДВ
З наведеного вбачається, що обов'язком Позивача є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом “першої події», тобто з дати оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Документ, що засвідчує факт постачання послуг платником податку - це підписані позивачем та відповідачем акти наданих послуг наведені вище.
Відповідачем було частково сплачено за поставлений товар у розмірі 170 221,38 гривень з ПДВ, що підтверджується:
1. Платіжною інструкцією №18751 від 15.07.2024 року на суму 57 703,26 гривень з ПДВ;
2. Платіжною інструкцією №18845 від 17.07.2024 року на суму 18 465,84 гривень з ПДВ;
3. Платіжною інструкцією №18931 від 19.07.2024 року на суму 66 796,74 гривень з ПДВ;
4. Платіжною інструкцією №18964 від 19.07.2024 року на суму 4 251,08 гривень з ПДВ;
5. Платіжною інструкцією №18970 від 19.07.2024 року на суму 4 185,04 гривень з ПДВ;
6. Платіжною інструкцією №19348 від 26.07.2024 року на суму 18 819,42 гривень з ПДВ.
Отже, станом на 09.12.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 132 044,70 гривень з ПДВ.
19 листопада 2024 року Позивачем була складена та надіслана Відповідачу по справі досудова вимога з проханням невідкладно перерахувати виниклу заборгованість у розмірі 132 044,70 гривень на розрахунковий рахунок Позивача. Зазначена досудова вимога була проігнорована Відповідачем, у зв'язку з чим Позивач змушений звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар повністю та своєчасно не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 6 ст. 265 ГК України визначено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на вищезазначені доводи, Відповідач має сплатити на користь Позивача виниклу заборгованість за поставлений товар, що становить 132 044,70 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар 132 044,70 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.
Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо правничої допомоги
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Між адвокатом Скок А.В. та ТОВ “УКРТЕМП» укладено договір про надання правової допомоги № 01-10/22 від 03.10.2022 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги сторони визначили, що за правову допомогу клієнт - ТОВ “УКРТЕМП» сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір якого визначається сторонами актом виконаних робіт.
Відповідно до Акту виконаних робіт № 10 від 05.12.2024 року Адвокатом була надана правова допомога відповідно до Договору про надання правової допомоги № 01-10/22 від 03.10.2022 року, а саме:
- вивчення та попереднє опрацювання матеріалів справи та правовий аналіз наявних у Клієнта доказів й законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини для підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості по Договору поставки № 241 від 04.03.2024 року;
- підготовка позовної заяви про стягнення з з АТ "Криворізький залізнорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕМП» заборгованості за Договором поставки № 241 від 04 березня 2024 року в сумі 132 044,70;
- направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду.
Сторони визначили, що загальний розмір гонорару Адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 15 900,00 грн.
Відповідний розмір гонорару адвоката був сплачений ТОВ “УКРТЕМП» згідно платіжної інструкції № 5966 від 05.12.2024 року в повному обсязі.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи добросовісність, розумність, принципи співмірності та розумності судових витрат, складність цієї справи, у відповідності до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про часткове стягнення суми витрат на правову допомогу.
Так, справа не є складною, розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Адвокатом було складено дві заяви по суті спору: позов та відповідь на відзив.
Отже, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн, поклавши іншу частину витрат на позивача.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 2 422,40 грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5967 від 05.12.2024.
Суд відзначає, що, у зв'язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі, частина судового збору у сумі 605,60 грн (3 028,00 грн - 2 422,40 грн) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, код ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕМП" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 21, офіс 306; код ЄДРПОУ 39149658) заборгованість за поставлений товар у розмірі 132 044,70 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 15.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік