вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2025м. ДніпроСправа № 904/4985/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопром", Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанський
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", м. Київ
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррезервуарсервіс", м. Дніпро
про страхове відшкодування майнової шкоди.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термопром" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (далі - відповідач) страхове відшкодування у розмірі77 400,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Позиція відповідача
Відповідач позов не визнає та просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі мотивуючи тим, що водії транспортних засобів-учасників дорожньо-транспортної пригоди скористались своїм правом оформити Європротокол, однак наявність Європротоколу свідчить лише про те, що водії скористались правом його скласти та не свідчить про автоматичне настання обов'язку Страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування (у договірних відносинах між Страховиком та потерпілим) є наявність вини Страхувальника. Визнання вини Страхувальником у вчиненні ДТП, при складанні повідомлення про дорожньо-транспортну подію (Європротоколу) не може бути підставою для визнання ДТП. що сталася 14.05.2024. страховим випадком, так як встановлення вини Страхувальника (Відповідача-2), у вчиненні ДТП можливе у передбаченому національним законодавством порядку: кримінально-правовий порядок (обвинувальний вирок суду), адміністративно-правовий порядок (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності) та цивільно-правовий порядок.
Більш цього, на бланку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відсутня графа: “вина особи» чи щось ідейно подібне, оскільки при складанні повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, учасники ДТП реалізовують надані їм права, у відповідності до положень Закону (ст. 33) та діють у ПОЛІ договірних відносин, а не деліктних.
Згідно із матеріалами справи, Позивач та третя особа вирішили скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Враховуючи те, що Позивач та водій Страхувальника вирішили самостійно, без залучення та інформування працівників Національної поліції України, розв'язати спірну ситуацію, що виникла - то наявність вини саме Страхувальника у вчиненні ДТП, можливо встановити лише у цивільно-правовому порядку (чи відповідали дії Страхувальника положенням Правил дорожнього руху України та чи являється в таких діях порушення ПДР України).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
14 травня 2024 року о 15:35 у місті Дніпро на вул. Лешко-Попеля 13 сталося дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме: ОСОБА_1 керуючи т/з Renault Lodgy, д/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ “Укррезервуарсервіс» виїжджаючи заднім ходом зі стоянки, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з т/з BMW 530E, д/н НОМЕР_2 , що належить ТОВ “Термопром» під керуванням ОСОБА_2 , яке знаходилося позаду нього, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Renault Lodgy, д/н НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ “СК “Євроінс Україна» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-трансиортних засобів № 220672788, а цивільно-правова відповідальність транспортного засобу BMW 530E д/н НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ “СК “Універсальна» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів № 214693159.
Водій т/з Renault Lodgy, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 свою вину у порушенні Правил дорожнього руху на місці події, в наслідок чого сталося ДТП, визнав повністю.
Позивач зазначив, що одій т/з Renault Lodgy, д/н НОМЕР_1 свою вину у ДТП визнав повністю, а також мали місце інші обов'язкові умови визначені законом для оформлення Європротоколу, учасники ДТП скористалися своїм правом щодо його оформлення, тобто оформили на спеціальному бланку повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - Європротокол), який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, який потім надається страховику, що в подальшому стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілому.
Одразу після прийняття рішення про складання Європротоколу, водій т/з Renault Lodgy, д/н НОМЕР_1 у телефонному режимі повідомив ПрАТ “СК “Євроінс Україна» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з його вини, а також повідомив про прийняте та узгоджене між учасниками ДТП рішення щодо оформлення Європротоколу.
16 травня 2024 р. ТОВ “Термопром» та ТОВ “Укррезервуарсервіс» письмово повідомило ПрАТ “СК “Євроінс Україна» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 14.05.2024 р.
17 травня 2024 р. ТОВ “Термопром» подало заяву на страхове відшкодування.
Представником ПрАТ “СК “Євроінс Україна» було оглянуто пошкоджений т/з BMW 530E та складено протокол огляду. Також відповідачем було замовлено та отримано експертну оцінку розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW 530E д/н НОМЕР_2 .
19 серпня 2024 року ПрАТ “СК “Євроінс Україна» своїм листом № 787-ЮР повідомила, що 02.07.2024 року ПрАТ “СК “Євроінс Україна» було прийнято рішення про відмову у виплаті ТОВ “Термопром» страхового відшкодування на підставі пункту 32.1. статті 32 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Також у цьому листі було зазначено, що з метою перевірки обґрунтованості прийнятого раніше рішення, ПрАТ “СК “Євроінс Україна» було замовлено проведення експертного дослідження.
12 серпня 2024 року ПрАТ “СК “Євроінс Україна» було отримано висновок експерта № 000724/01 за результатами транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень на автомобілі BMW 530E д/н НОМЕР_2 (надалі - Висновок експерта), складеного судовим експертом Любарським Костянтином Анатолійовичем, свідоцтво № 74-23/п від 10.10.2023 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
Відповідно до Висновку експерта, характер і механізм утворення пошкоджень на автомобілі BMW 530E і їх розташування, зафіксованих на наданих фотографіях, весь комплекс пошкоджень автомобіля BMW 530E не міг, з технічної точки зору, утворитися за обставин, викладених і зафіксованих в матеріалах страхової справи № 191919/1.
Висновком експерта встановлено, що весь комплекс пошкоджень автомобіля BMW 530E реєстраційний номер НОМЕР_3 , заявлених до страхової компанії, не міг утворитися на місці пригоди за вказаних обставин.
Позивач вважає, що така відмова є незаконною, оскільки 14.05.2024 р. дійсно мало місце ДТП з вини водія автомобіля Renault Lodgy реєстраційний номер НОМЕР_1 . Оскільки в досудовому порядку даний спір з відповідачем вирішити не вдалось та відповідач не сплатив позивачу страхове відшкодування, ТОВ “Термопром» вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього кодексу.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 зазначеного Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 названого Закону).
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Пунктом 33.2 статті 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Аналогічні положення містяться в абзаці 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, який надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим (пункт 1 Інструкції).
Згідно з рішенням Президії МТСБУ від 13 липня 2017 року № 403/2017 європротокол може заповнюватись у паперовому вигляді на спеціальному бланку або в електронній формі, з використанням системи "Електронний європротокол". Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред'явлених страховику у паперовій формі.
Разом із цим, незалежно від форми європротоколу, останній повинен містити усі необхідні реквізити та відповідати вимогам, встановленим в Інструкції. Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Аналогічна правова позиція стосовно застосування положень Інструкції до європротоколу, складеного з використанням системи "Електронний європротокол", викладена в постановах Північного апеляційного господарського суду: від 23 травня 2022 року в справі № 910/7664/21, від 12 червня 2023 року № 910/9291/22, від 22 листопада 2021 року № 910/5524/21, 28 грудня 2020 року в справі № 910/5275/20.
Згідно з пунктом 2 Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками правоохоронних органів.
Порядок заповнення повідомлення чітко регламентований пунктом 7 Інструкції.
Відповідно до пунктів 7.1., 7.9. та 7.11. вказаної вище Інструкції, у європротоколі (електронному європротоколі) зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП, видимі пошкодження кожного транспортного засобу, розташування транспортних засобів на момент настання ДТП, напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг.
Відповідно до пункту 22.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з абзацом “г» пп.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: “Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху».
Настання страхового випадку за договором обов'язкового страхування можливо у разі встановлення вини водія Страхувальника у вчинені ДТП належними та допустимими доказами, а не суб'єктивним прийняттям Страхувальника щодо вини чи відсутності вини у ДТП.
Окрім цього, визнання події страховим випадком входить до виключної компетенції Страховика, а не Страхувальника, оскільки, у відповідності до ст. 36 Закону, Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Тому, визнання вини Страхувальником у вчиненні ДТП, при складанні повідомлення про дорожньо-транспортну подію (Європротоколу) не може бути підставою для визнання ДТП. що сталася 14.05.2024. страховим випадком, так як встановлення вини Страхувальника (Відповідача-2), у вчиненні ДТП можливе у передбаченому національним законодавством порядку: кримінально-правовий порядок (обвинувальний вирок суду), адміністративно-правовий порядок (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності) та цивільно-правовий порядок.
Більш цього, на бланку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відсутня графа: “вина особи» чи щось подібне, оскільки при складанні повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, учасники ДТП реалізовують надані їм права, у відповідності до положень Закону (ст. 33) та діють у полі договірних відносин, а не деліктних.
Згідно із матеріалами справи, Позивач та третя особа вирішили скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання (п. 33.2 ст. 33 Закону).
Враховуючи те, що Позивач та водій Страхувальника вирішили самостійно, без залучення та інформування працівників Національної поліції України, розв'язати спірну ситуацію, що виникла - то наявність вини саме Страхувальника у вчиненні ДТП, можливо встановити лише у цивільно-правовому порядку (чи відповідали дії Страхувальника положенням Правил дорожнього руху України та чи являється в таких діях порушення ПДР України).
Відповідно до п. 34.1 ст. 34 Закону Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п. 34.4 ст. 34 Закону).
У ст. 103 Закону України “Про страхування» зазначається, що у разі необхідності страховик, об'єднання страховиків або уповноважені ними особи направляють запити про надання відомостей щодо події, що має ознаки страхового випадку, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров'я, юридичних осіб, які володіють інформацією про обставини події, що має ознаки страхового випадку, а також можуть самостійно або із залученням у встановленому законодавством порядку інших осіб з'ясовувати причини, наслідки та обставини події, що має ознаки страхового випадку.
Таким чином, для встановлення обставин чи вбачається невідповідність вимогам ПДР України в діях Страхувальника і чи знаходяться вони (такі дії) водія Страхувальника у прямому причинно-наслідковому зв'язку з даною ДТП, Відповідач звернулося до СУДОВОГО ЕКСПЕРТА ТОВ “Українські незалежні судові експерти».
Так, 12.08.2024 р. ТОВ “Українські незалежні судові експерти» було надано до ПрАТ “СК “Євроінс Україна» висновок експерта № 000724/01 від 12.08.2024 р. про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 14 травня 2024 року на паоковці за адресою: вул. Ляшка-Попеля, 13 в м. Дніпро за участі автомобілів BMW 530E реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та Renault Lodgy реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Відповідач зазначив, що під час прийняття рішення по даній справі, ПрАТ “СК “Євроінс Україна», крім того, керується Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка погоджена Начальником управління державної автомобільної МВС України 31.08.2011 ооку та відповідним Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року за № 274/2011 та Типовими схемами дорожньо-транспортної пригоди, які є невід'ємною частиною Інструкції і в силу вимог п. 39.1 ст. 39 Закону України “Про ОСЦПВВНТЗ», вказані нормативні акти є обов'язковими до застосування ПрАТ “СК “Євроінс Україна» у своїй діяльності, як членом МСТБУ.
Як зазначено вп. 2 Типових схем дорожньо-транспортних пригод, що є додатком до Інструкції щодо заповнення повідомлення про дооожньо-транспоотну пригоду (далі - Типові схеми) - у випадку виявлення суперечностей в обставинах, зазначених у пункті 12 Повідомлення і в схемі ДТП. наведеної у пункті 13 Повідомлення, рішення приймається Страховиком чи МТСБУ в сукупності інформації, зазначеної у пунктах 12, 13 Повідомлення.
Відповідно до п. 6 Типових схем визначення (розподіл) цивільно-правової відповідальності учасників ДТП здійснюється на підставі комплексного аналізу всіх обставин конкретного ДТП, наявних у матеріалах справи по даному випадку.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про ОСЦПВВНТЗ» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, то сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Так, аналізуючи надані ТОВ “Українські незалежні судові експерти» на дослідження матеріали (пояснення обох водіїв, фотографії з місця ДТП, фотографії пошкоджень обох автомобілів), зазначається, що автомобіль BMW 530E реєстраційний номер НОМЕР_2 не міг отримати весь комплекс заявлених до страхової компанії пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулася 14 травня 2024 року на парковці за адресою: вул. Ляшка-Попеля, 13 в м. Дніпро.
В автомобілів Renault Lodgy реєстраційний номер НОМЕР_1 і BMW 530E реєстраційний номер НОМЕР_2 відсутні спільні точки контактування.
Наявні пошкодження автомобіля BMW 530E реєстраційний номер НОМЕР_2 утворені за інших обставин, ніж ті, що вказує водій ОСОБА_2 .
Отже, цивільно-правова відповідальність водія Страхувальника не настала, оскільки у його діях невбачалося невідповідність положенням ПДР України - а тому не настав і страховий випадок, в силу якого ПрАТ “УСК “Княжа ВІГ» мало б обов'язок здійснити страхове відшкодування.
Визнання вини Страхувальником або іншою особою, яка керувала транспортним засобом під час ДТП, не може бути беззаперечним, належним та допустимим доказом такої вини, оскільки встановлення вини, здійснюється у сукупності усіх фактичних обставин справи та інших доказів долучених до матеріалів справи, та із врахуванням положення Закону (ст. 6,32,34,36 Закону), так як Страховик, реалізуючи свої права, встановлює причини настання ДТП (тобто визначає вину особи, у вчиненні ДТП), а взяття до уваги лише сам факт визнання особою вини у вчиненні ДТП без врахування інших доказів є таким що суперечить принципам цивільного судочинства та завданню цивільного процесу (ст. 2 ЦПК України).
Згідно до п. 34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
На виконання вимог ст. 34.2. Закону, представником відповідача було оглянуто транспортний засіб та складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу, який підписаний представником Позивача.
З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу транспортного засобу ВМW 530Е, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зносу Відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань в ТОВ “СЗУ Україна».
Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 37668, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ТОВ “СЗУ Україна» матеріальний збиток, завданий транспортному засобу ВМW 530Е, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 73 631,92 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 червня 2013 року за № 937/23469, цей Порядок визначає правові засади та процедури збирання, накопичення, обробки та отримання інформації з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Державний реєстр), встановлює вимоги і порядок включення інформації про оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності до Державного реєстру.
Згідно до п. 1 Розділу і! Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності Державний реєстр складається з розділів "Оцінювачі" та "Суб'єкти оціночної діяльності". До розділу "Оцінювачі" вноситься інформація про фізичних осіб - оцінювачів, які отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювача. До розділу "Суб'єкти оціночної діяльності" вноситься інформація про суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, які отримали сертифікати суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно п. 2 Розділу II Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності Кожен з розділів Державного реєстру ведеться за окремими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму.
Відповідно до п. 3 та п. 4 Розділу II Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності щодо транспортних засобів, за напрямом 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі", ведеться за такими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму, а саме: “спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів"».
Оцінювач Курилович Д.Ф., має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача за напрямом Оцінка об'єктів у матеріальній формі та спеціалізаціями в межах напряму 1.3 Оцінка дорожніх транспортних засобів, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№7404 від 20.02.2010, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №8155 від 18.03.2010, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №297-ПК від 14.07.2020, Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 599/21 від 09.08.2021 термін дії до 09.08.2024.
Отже, проведення дослідження оцінювачем Куриловичем Д.Ф. відповідає приписам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджено Постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440, та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювачем Куриловичем Д.Ф. було правомірно підготовлено Звіт та Висновок на замовлення Відповідача.
Згідно ст. 36.2 Закону, Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Суд не запитував та не досліджував жодних доказів щодо технічного стану транспортного засобу.
Разом з тим, ст.ст. 76, 77 ГПК України визначається порядок визнання доказів належними та допустимими.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог у даній справі, а тому наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 15.05.2025.
Суддя В.Г. Бєлік