вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2025 Справа № 904/1066/25
За позовом Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область
до Фізичної особи-підприємця Базілевича Андрія Ігоровича, м. Дніпро
про витребування майна за договором зберігання
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представник:
від позивача: Руденко О.М.;
від позивача: Колотило С.В.;
від відповідача: не з'явився.
Відділ освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Базілевича Андрія Ігоровича, в якому просить суд витребувати у ФОП Базілевича А.І. на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області 522, 73 т пелетів паливних з лушпиння соняшника.
Ухвалою суду від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.04.2025.
14.04.2025 від Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 28.04.2025 у підготовчому засіданні клопотання Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 18.03.2025 надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49000, м. Дніпро, вул. Нахімова, буд. 37.
Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
07.04.2025 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 18.03.2025, до яких відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
В підготовче засідання 28.04.2025 з'явились представники позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 28.04.2025 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 12.05.2025.
В судове засідання 12.05.2025 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до положень ГПК України.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тож суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.
В ході судового засідання 12.05.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 12.05.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором зберігання № 102 від 01.08.2014 в частині повернення переданого майна.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.08.2024 між Відділом освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області (позивач, поклажодавець) та Фізичною особою - підприємцем Базілевичем Андрієм Ігоровичем (відповідач, зберігач) укладено договір зберігання № 102.
Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно акта примання-передачі від 01.08.2024, який с невід?ємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього договору пелети паливні з лушпиння соняшника у кількості 613 тон загальною вартістю 2 261 197.62 грн.
Зберігання за цим договором є безоплатним (пункт 1.2 договору).
Зберігач зобов?язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення збереження майна протягом строку зберігання (пункт 2.1.1 договору).
Пунктом 2.1.3 договору, визначено, що зберігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві.
Згідно з пунктом 2.1.4 договору, зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавця за першою вимогою останнього.
Зберігач не має права користуватись майном та не має права передавати майно у користування третім особам (пункти 2.2, 2.3 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору, зберігач несе відповідальність за зберігання і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, зберігач повинен відшкодувати поклажодавцеві всі пов?язані з цим збитки.
Пунктом 6.1 договору, визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за цим договором (пункт 6.2 договору).
Відповідно до пункту 6.3 договору, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
01.08.2024 згідно з підписаним сторонами актом № 1 приймання-передачі, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно: палети паливні з лушпиння соняшника кількістю 613 т, загальною вартістю 2 261 197, 62 грн.
Позивачем надіслано відповідачу листи № 32/01-14 від 16.01.2025 "Про виконання умов договору" вимогу про повернення решти майна 546, 73 т пелетів паливних з лушпинням соняшника. Повернення здійснити поступово - частинами у кількості від 60 т до 100 т щотижня, погодивши попередньо місце доставки кожної частини майна, що підлягає поверненню.
28.01.2025 позивачем направлено відповідачу № 58/01-14 "Про виконання умов договору" з повторну вимогу повернути решту майна, а саме 534, 73 т пелетів паливних з лушпинням соняшника, частинами у кількості від 60 т до 100 т шотижня.
Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором зберігання та здійснено часткове повернення визначеного договором майна кількістю 90, 270 т на суму 332 982, 56 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі майна до договору відповідального зберігання № 102 від 01.08.2024, а саме:
- № 8 від 26.11.2024 повернуто 20 т на суму 73 774,80 грн;
- № 9 від 29.11.2024 повернуто 23 т на суму 84 841,02 грн;
- № 10 від 17.12.2024 повернуто 23,270 т на суму 85 836,98 грн ;
- № 11 від 26.01.2025 повернуто 12 т на суму 44 264,88 грн;
- № 12 від 06.02.2025 повернуто 12 т на суму 44 264,88 грн.
Залишок неповернутих відповідачем пелетів паливних з лушпиння соняшника, які були передані на зберігання відповідачу становить 522,73 т на суму 1 928 215,06 грн.
На час розгляду справи, доказів повернення вищевказаного майна сторонами не надано суду.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини зберігання.
Щодо повернення майна
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором зберігання, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.
Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Отже за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.
Особливість реальних договорів визначена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За частиною 3 статті 937 Цивільного кодексу України, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Абзацом 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Тлумачення абзацу 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказаною нормою закріплено орієнтовний перелік конкретних письмових документів, що підтверджують факт укладення договору зберігання, який не є вичерпним. Визначальним в оцінці дотримання письмової форми договору зберігання є наявність документа, який підтверджує передачу поклажодавцем та прийняття зберігачем речі на зберігання.
Одержання поклажодавцем від зберігача розписки, квитанції чи іншого підписаного ним документа слугує належним доказом укладення договору, а врешті достатньою гарантією для захисту прав сторін договору від можливих порушень.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.
Згідно із ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Частиною 1 статті 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
За матеріалами справи судом встановлено, що на підставі акту № 1 приймання-передачі від 01.08.2024 зберігачем прийнято на відповідальне зберігання майно: палети паливні з лушпиння соняшника кількістю 613 т, загальною вартістю 2 261 197, 62 грн.
Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками. Підписуючи акт прийому - передачі обладнання їх сторони визначали, що поклажодавець передає майно зберігачу.
Як вбачається з матеріалів справи, на вимоги поклажодавця зберігачем здійснено часткове повернення визначеного договором майна кількістю 90, 270 т на суму 332 982, 56 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі майна до договору відповідального зберігання № 102 від 01.08.2024, а саме: № 8 від 26.11.2024 - 20 т на суму 73 774,80 грн; № 9 від 29.11.2024 - 23 т на суму 84 841,02 грн; № 10 від 17.12.2024 - 23,270 т на суму 85 836,98 грн; № 11 від 26.01.2025 - 12 т на суму 44 264,88 грн; № 12 від 06.02.2025 - 12 т на суму 44 264,88 грн.
Залишок неповернутих відповідачем пелетів паливних з лушпиння соняшника, які були передані на зберігання відповідачу становить 522,73 т на суму 1 928 215,06 грн та залишаються у володінні відповідача на даний час.
Отже спірні відносини виникли саме між позивачем та відповідачем у справі і обов'язок повернути майно зі зберігання позивачу має бути виконаний відповідачем за результатами направленої йому вимоги про повернення майна.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Суд виходить з того, що у відповідності до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна доводити належними доказами свої доводи та заперечення у спорі.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про витребування у Фізичної особи - підприємця Базілевича А.І. на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області 522, 73 т пелетів паливних з лушпиння соняшника.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд витребувати у ФОП Базілевича А.І. на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області 522, 73 т пелетів паливних з лушпиння соняшника.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, за вимогу майнового характеру (витребування нерухомого майна) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 19 282, 15 грн.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4228091004.1 від 05.03.2025 сума оплаченого судового збору становить 3 028 грн, отже сумою недоплаченого судового збору залишається 16 254,15 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 16 254,15 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Витребувати у Фізичної особи-підприємця Базілевича Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 70, код ЄДРПОУ 40901383) 522, 73 т пелетів паливних з лушпиння соняшника за договором зберігання № 102 від 01.08.2024.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Базілевича Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 70, код ЄДРПОУ 40901383) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Базілевича Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 254, 15грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення 15.05.2025
Суддя В.І. Ярошенко