вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2025м. ДніпроСправа № 911/366/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК", Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе
про стягнення заборгованості за договором № 148 СП "Про організацію та експлуатацію службового паркувального майданчика" від 21.12.2022 у загальному розмірі 17 315,30 грн.
28.01.2025 до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява від Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради (далі - позивач), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 148 СП "Про організацію та експлуатацію службового паркувального майданчика" від 21.12.2022 у загальному розмірі 17 315,30 грн., з яких: основна заборгованість за період з 01.07.2024 по 28.01.2025 у розмірі 12 480,00 грн., 3% річних за період з 26.12.2024 по 28.01.2025 у розмірі 30,50 грн., пеня у розмірі 3 712,80грн., штраф у розмірі 1 092,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2025 вказана позовна заява з додатками, на підставі ст.ст. 31, 234-235 Господарського процесуального кодексу України направлена до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.
21.02.2025 позовна заява Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК" заборгованості за договором № 148 СП "Про організацію та експлуатацію службового паркувального майданчика" від 21.12.2022 у загальному розмірі 17 315,30 грн. надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся вдруге рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 24.02.2025 та від 11.03.2025 направлялись судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Але, судова кореспонденція (ухвали суду від 24.02.2025 та від 11.03.2025) були повернута поштою на адресу суду із позначкою (довідкою) АТ "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, відповідно до пункту 5 ч. 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки Укрпошти, зокрема, про відсутність особи за адресою його місцезнаходження, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/894/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Докази наявні у матеріалах справи є достатніми для винесення судового рішення без виклику сторін.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
На даний час продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 21.12.2022 №148СП про організацію та експлуатацію службового паркувального майданчику в частині здійснення оплати вартості експлуатації службового паркувального майданчика для паркування транспортних засобів за період з 01 липня 2024 року по 28 січня 2025 у встановлений договором строк.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
21.12.2022 між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК" (далі - оператор, відповідач) укладено Договір №148СП "Про організацію та експлуатацію службового паркувального майданчика" (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є надання балансоутримувачем операторові у користування за плату службовий паркувальний майданчик, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд. 80 (далі - службовий паркувальний майданчик), площа майданчика: 345,0 кв. м., кількість машино-місць: 30, кількість пільгових місць: 3, дні роботи: щоденно, час роботи: з 08:00 до 20:00. Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 2310,5 кв.м.
Згідно пунктом 1.2 договору, службовий паркувальний майданчик вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Договором передбачені ціна договору та порядок сплати за користування службового паркувального майданчика.
Пунктом 2.2.6 договору передбачено, що оператор зобов'язується своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу з моменту підписання договору плату за користування службовим паркувальним майданчиком.
Відповідно до пункту 4.1 договору, оператор щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування службовим паркувальним майданчиком плату у розмірі 1 560 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 260 грн. 00 коп. за один календарний місяць.
Визначена в пункті 4.1 договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25 числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 4.3 договору).
Згідно пункту 4.4 договору, нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору.
Відповідно до пункту 4.7 у разі зміни нормативно-правових актів, котрі сприяли зміні у сторону збільшення ціни договору, балансоутримувач має право в односторонньому порядку збільшити ціну договору шляхом укладання додаткової угоди та попередивши оператора про ці зміни.
Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договору договір набирає чинності з дати підписання сторонами договору, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування. Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування майданчика для паркування. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладення договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора.
21.12.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі службового паркувального майданчика комунальної власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд. 80.
21.12.2022 сторонами підписано Акт введення в експлуатацію службового паркувального майданчика комунальної власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд. 80.
Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК" за договором не здійснювалась своєчасна оплата за користування майданчиком для паркування внаслідок чого за період з 01.07.2024 по 28.01.2025 виникла заборгованість у розмірі 12 480,00 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена, що і є причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача плату за використання майданчика для паркування за період з 01.07.2024 по 28.01.2025 у розмірі 12 480,00 грн..
Позивач зазначає, що враховуючи умови пункту 4.3. договору вказана плата підлягала сплаті в такі строки:
- плата за липень 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.06.2024;
- плата за серпень 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.07.2024;
- плата за вересень 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України є 26.08.2024;
- плата за жовтень 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.09.2024;
- плата за листопад 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.10.2024.
- плата за грудень 2024 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.11.2024;
- плата за січень 2025 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком сплати є 25.12.2024;
- плата за лютий 2025 року становить 1 560 грн. 00 коп., граничним строком з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України є 27.01.2025.
З урахуванням приписів пунктів 4.1, 4.3 договору, строк оплати є таким, що настав.
Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором у сумі 12 480,00 грн., відповідач доказів оплати за користування майданчиком для паркування у розмірі 12 480,00 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 480,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2 договору).
Плата, зазначена у пунктах 7.1, 7.2 договору не звільняє від обов'язку щодо виконання щодо зобов'язань за цим договором (пункт 7.4 договору).
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних у розмірі 30,50 грн. за період з 26.12.2024 до 28.01.2025 від суми заборгованості 10 920,00 грн, пені у сумі 3 712,80 грн. (1% від суми заборгованості 10 920,00 грн.) за період з 26.12.2024 по 28.01.2025, 1 092,00 грн. штрафу (10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування за кожен випадок - 0,10х(1560,00х7).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статі 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України) у розмірі 317,15 грн. (за заявлений позивачем до стягнення період з 26.12.2024 по 28.01.2024 на суму 10 920,00 грн.).
В частині стягнення пені у сумі 3 435,30 грн. слід відмовити.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування 3% річним та штрафу, суд встановив, що розрахунки 3% річних та штрафу є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та штрафу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у розмірі 1 941,80 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ-ПАРК" (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидова, буд. 2; код ЄДРПОУ 41135623) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, код ЄДРПОУ 23357437) основну основна заборгованість у розмірі 12 480,00 грн., 3% річних у розмірі 30,50 грн., пеню у розмірі 277,50 грн., штраф у розмірі 1 092,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 941,80 грн.
В решті позовних вимог відмовити
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 15.06.2025.
Суддя В.Г. Бєлік