вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5494/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.
та представників:
від позивача: Тесля А.М. - адвокат;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраскон", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп", м. Дніпро
про стягнення 726 884,13 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фраскон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" про стягнення 726884,13 грн, з яких: 131598,68 грн - основний борг, 93482,48 грн - пеня, 35054,05 грн - інфляційні втрати, 9748,92 грн - 3% річних, 457000,00 грн - неустойка згідно з частиною другою статтею 785 Цивільного кодексу України.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди №12 від 01.04.2021 щодо орендної плати та своєчасного повернення об'єкта оренди за відповідним актом.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.01.2025, за результатом якого ухвалою суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2025 з викликом представників сторін у судове засідання.
Ухвалою суду від 18.02.2025 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.03.2025 з викликом представників сторін у судове засідання, за результатами якого розгляд справи відкладено на 20.03.2025.
Від представника відповідача, а саме директора ОСОБА_1. на електронну адресу суду 18.02.2025, 25.02.2025, 04.03.2025 та 05.03.2025 надійшло 13 заяв і клопотань (з накладенням кваліфікованого електронного підпису), які ухвалою суду від 20.03.2025 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" без розгляду з підстав частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
20.03.2025 позивач подав до суду якісні паперові копії документів, що були долучені до позову, разом із додатковим доказом - скріншотом вимоги позивача № 07/02/24/1 від 07.02.2024 про відмову від договору та його розірвання, а також про звільнення відповідачем орендованого приміщення.
Ухвалою суду від 20.03.2025 у судовому засіданні була оголошена перерва до 11:00 год 10.04.2025; судом запропоновано позивачу не пізніше ніж за три дні до призначеного судового засідання надати: письмові пояснення щодо розрахунку боргу (Додаток 1 до позовної заяви) в частині порядку зарахування позивачем платежів відповідача за рахунками-фактурами, зважаючи на зазначені в них призначення та суми платежу; письмові пояснення щодо порядку формування рахунків-фактур на оплату комунальних послуг та надсилання їх на адресу відповідача; уточнюючі розрахунки втрат від інфляції, 3% річних, пені (далі - похідні вимоги; Додаток 2 до позовної заяви) із зазначенням дат, сум платежів відповідача, які стали підставою для визначення позивачем базових величин для розрахунку заявлених похідних вимог; надати для огляду: рахунки-фактури, які зазначені у розрахунку боргу, а також банківські виписки про надходження від відповідача платежів з 21.10.2024 по 13.11.2024 (Додаток 1 до позовної заяви); оригінали: договору оренди № 12 від 01.04.2021, додаткової угоди № 1 від 01.10.2023 до договору оренди № 12 від 01.04.2021, вимоги про оплату боргу та звільнення приміщення №07/02/24/1 від 07.02.2024 разом із описом вкладення та поштовою накладною №4906905039370.
08.04.2025 на виконання ухвали суду від 20.03.2025 позивач надав письмові пояснення щодо порядку розрахунку боргу, формування й надсилання відповідачеві рахунків-фактур, а також уточнені розрахунки похідних вимог.
Ухвалою суду від 10.04.2025 розгляд справи відкладено на 29.04.2025 о 14:15 год.
10.04.2025 від ОСОБА_1, який указує себе директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп", через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) надійшли: клопотання від 09.04.2025 про збільшення колегії суддів; відзив на апеляційну скаргу від 09.04.2025, за змістом якого заявник просить замінити його на належного відповідача або закрити провадження у справі; відзив на позовну заяву від 09.04.2025, який за своїм змістом є заявою щодо роз'яснення суду окремих положень Конституції та конституційного права; заява від 09.04.2025 про надіслання копії судового рішення поштою; повідомлення від 10.04.2025 про відсутність матеріалів в електронній справі; дві заяви від 10.04.2025 про відвід судді; заява від 10.04.2025 про усунення недоліків, в якій викладено вимогу про призначення трансляції судового засідання у справі № 904/5494/24; додаткові пояснення у справі від 10.04.2025, в яких заявник просить розглянути заяву в додатку по суті (без додатку).
Ухвалою суду від 17.04.2025 указані заяви/клопотання повернуті ОСОБА_1 без розгляду з підстав частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Повноважний представник відповідача в засідання суду як під час підготовчого провадження, так і розгляду справи по суті жодного разу не з'явився.
Відповідач про причини неявки свого повноваженого представника суд не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, хоча таку можливість мав, вимог процесуального закону щодо реєстрації електронного кабінету не виконав. Про дату, час і місце проведення судових засідань у межах розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином відповідно до статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвали суду у цій справі від 23.12.2024, 21.01.2025, 18.02.2025, 04.03.2025 направлялися засобом поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп": 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), але повернулися на адресу суду з довідкою оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 103-105, 112-113, 151-153, 195-198 том 1).
Конверт із копією ухвали суду від 20.03.2025, направлений відповідачу за новою адресою його місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, також повернувся на адресу суду з довідкою оператора поштового зв'язку про причину невручення поштового відправлення, а саме "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 1-3 том 3).
Копія ухвали суду від 10.04.2025 вручена уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" 21.04.2025, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення.
Також ухвали суду від 04.03.2025, 20.03.2025, 10.04.2025 були надіслані судом на електронну адресу відповідача - techservisgroup@ukr.net, що зазначена в ЄДР відповідно до поданих відповідачем у порядку пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" контактних засобів зв'язку.
Викладене підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими системою діловодства "ДСС" та свідчить про обізнаність відповідача про призначені судові засідання у справі.
За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін. і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 76 Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу як користувача послуг поштового зв'язку.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному пунктами 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 101 Правил).
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати" (п. 102 Правил).
За таких обставин суд доходить висновку, що невручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому за змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За викладених обставин, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи по суті представник позивача надала пояснення по суті спору.
За наслідком судового засідання 29.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фраскон" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 12 від 01.04.2021 (далі - договір; а.с. 14-16 том 1, а.с. 3-5 том 2).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах, викладених у цьому договорі та невід'ємних додатках до нього, частину нежитлового приміщення загальною площею 457,0 кв.м, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Кільченська, буд. 8, іменоване надалі "приміщення" та/або об'єкт оренди.
Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 13946216 від 30.03.2016 року (п. 1.2 договору).
За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору орендоване приміщення повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення. Повернення після закінчення терміну цього договору приміщення здійснюється також за актом прийому-передачі, в якому повинно бути зазначено його стан: придатність приміщення.
Після закінчення терміну оренди або розірвання цього договору об'єкт оренди повертається орендодавцю в 5-денний термін за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.8 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору цей договір укладається на термін з 01.04.2021 до 31.03.2022 і діє з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі приміщень у користування.
Порядок розрахунків визначений розділом 5 договору, за змістом пункту 5.1 якого орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності. Щомісячний розмір орендної плати за оренду приміщення становить 18280,00 грн: вартість 1 кв.м площі складських приміщень - 40,00 грн, орендна плата складських приміщень - 18280,00 грн без ПДВ.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця (100% попередня оплата). Розмір орендної плати може переглядатися орендодавцем не частіше одного разу на рік, про що він письмово повідомляє орендаря за 15 днів до настання чергового платежу. У разі незгоди орендаря зі зміною орендної плати в сторону збільшення останній має право розірвати договір достроково з обов'язковим письмовим повідомленням про це орендодавця в той же термін.
Комунальні послуги (електроенергія, водо-, тепловідведення та інше) не включені в орендну плату, оплачуються орендарем згідно з рахунками орендодавця не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 5.4 договору).
Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 договору орендар не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору сплачує орендодавцю в безготівковій формі забезпечувальний платіж у сумі, що дорівнює розміру орендної плати за 1 місяць, а саме 18280,00 грн.
Забезпечувальний платіж гарантує належне виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором, а також покриває будь-які зобов'язання орендаря в разі порушення останнім зобов'язань за договором у період усього строку його дії. При цьому зобов'язання за договором не обмежуються сумою забезпечувального платежу (пп. 5.6.2 п. 5.6 договору).
За змістом пункту 6.2 договору орендодавець має право, серед іншого: відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом одного місяця; якщо орендар не повернув об'єкт оренди після закінчення терміну дії договору з урахуванням пункту 3.8 цього договору - вимагати сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.
Пунктом 7.1 договору сторонами узгоджено, що в разі порушення зобов'язань з орендної плати та/або комунальних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, за кожен день прострочення (включаючи день сплати заборгованості). При цьому нарахування пені здійснюється за весь період заборгованості і не обмежується будь-якими строками, в тому числі термінами, встановленими Господарським і Цивільним кодексами України.
Згідно з пунктом 8.1 договору зміна й розірвання цього договору можуть мати місце за згодою сторін, а також у випадках, встановлених законодавством про оренду. Внесені зміни й доповнення розглядаються сторонами впродовж 20-ти днів.
Усі зміни й доповнення до цього договору будуть вважатися дійсними тільки в тому випадку, якщо вони оформлені письмово та підписані сторонами. Додаткові угоди набирають чинності з моменту їх підписання.
Підпунктом в) пункту 8.2 договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за рішенням орендодавця в разі, серед іншого, несплати орендних і комунальних платежів протягом одного календарного місяця з моменту настання чергового терміну платежу.
За змістом пункту 8.3 договору його дія продовжується на той самий строк і на тих же умовах у разі, якщо жодна зі сторін не заявить про його припинення або зміну протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору.
Відповідно до умов договору об'єкт оренди передано орендарю в тимчасове платне користування за актом прийому-передачі від 01.04.2021 (а.с. 17 том 1, а.с. 6 том 2).
Після 31.03.2022 договір згідно з умовами пункту 8.3 двічі продовжувався на тих самих умовах та на той самий строк.
Додатковою угодою № 1 від 01.10.2023 про доповнення умов до договору, що вводиться в дію з 01.10.2023, змінено редакцію пункту 5.1 договору, згідно з якою щомісячний розмір орендної плати за оренду приміщення становить 22850,00 грн: вартість 1 кв.м площі складських приміщень - 50,00 грн, орендна плата складських приміщень - 22850,00 грн без ПДВ (а.с. 18 том 1, а.с. 7 том 2).
У період з квітня 2021 року по листопад 2024 року орендодавцем для здійснення передбачених договором платежів були виставлені рахунки на загальну суму 884963,85 грн, у тому числі:
1) на оплату орендних платежів на суму 845450,00 грн, а саме: № СФ-0000080 від 01.04.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000106 від 05.05.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000122 від 01.06.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000144 від 01.07.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000168 від 02.08.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000191 від 01.09.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000214 від 01.10.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000256 від 18.11.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000259 від 01.12.2021 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000090 від 04.01.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000108 від 01.02.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000117 від 01.03.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000150 від 01.04.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000166 від 02.05.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000185 від 01.06.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000212 від 01.07.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000231 від 01.08.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000254 від 01.09.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000278 від 03.10.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000304 від 01.11.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000328 від 01.12.2022 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000011 від 02.01.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000032 від 01.02.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000050 від 01.03.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000077 від 03.04.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000099 від 01.05.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000116 від 01.06.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000138 від 03.07.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000167 від 01.08.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000189 від 01.09.2023 на суму 18280,00 грн; № СФ-0000210 від 02.10.2023 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000232 від 01.11.2023 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000254 від 01.12.2023 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000014 від 01.01.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000035 від 01.02.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000060 від 01.03.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000083 від 01.04.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000100 від 01.05.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000130 від 03.06.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000151 від 01.07.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000178 від 01.08.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000203 від 02.09.2024 на суму 22850,00 грн; № СФ-0000228 від 01.10.2024 на суму 22850,00 грн;
2) на оплату комунальних платежів (відшкодування вартості спожитої електроенергії) на суму 39513,85 грн, а саме: № СФ-0000110 від 05.05.2021 на суму 665,55 грн; № СФ-0000134 від 01.06.2021 на суму 703,44 грн; № СФ-0000156 від 02.07.2021 на суму 553,92 грн; № СФ-0000181 від 02.08.2021 на суму 404,02 грн; № СФ-0000206 від 01.09.2021 на суму 698,08 грн; № СФ-0000229 від 01.10.2021 на суму 549,16 грн; № СФ-0000247 від 01.11.2021 на суму 81,90 грн; №СФ-0000258 від 01.12.2021 на суму 2424,18 грн; № СФ-0000091 від 04.01.2022 на суму 2236,53 грн; № СФ-0000099 від 31.01.2022 на суму 1786,92 грн; № СФ-0000125 від 01.03.2022 на суму 426,00 грн; № СФ-0000134 від 31.03.2022 на суму 1217,28 грн; № СФ-0000158 від 30.04.2022 на суму 908,34 грн; № СФ-0000189 від 01.06.2022 на суму 521,60 грн; № СФ-0000211 від 01.07.2022 на суму 701,80 грн; № СФ-0000225 від 29.07.2022 на суму 746,97 грн; № СФ-0000246 від 31.08.2022 на суму 1428,08 грн; № СФ-0000272 від 03.10.2022 на суму 1664,30 грн; № СФ-0000293 від 31.10.2022 на суму 935,60 грн; № СФ-0000315 від 30.11.2022 на суму 2141,95 грн; № СФ-0000333 від 31.12.2022 на суму 1203,46 грн; № СФ-0000016 від 31.01.2023 на суму 1424,30 грн; № СФ-0000058 від 01.03.2023 на суму 1412,90 грн; № СФ-0000066 від 31.03.2023 на суму 1091,15 грн; № СФ-0000089 від 30.04.2023 на суму 1101,90 грн; № СФ-0000110 від 31.05.2023 на суму 1300,62 грн; № СФ-0000129 від 30.06.2023 на суму 1012,35 грн; № СФ-0000190 від 01.09.2023 на суму 791,12 грн; № СФ-0000219 від 31.10.2023 на суму 211,68 грн; №СФ-0000236 від 30.11.2023 на суму 1654,84 грн; № СФ-0000265 від 31.12.2023 на суму 777,00 грн; № СФ-0000036 від 01.02.2024 на суму 1119,20 грн; № СФ-0000046 від 29.02.2024 на суму 716,30 грн; № СФ-0000085 від 01.04.2024 на суму 1009,84 грн; № СФ-0000154 від 01.07.2024 на суму 970,24 грн; № СФ-0000161 від 31.07.2024 на суму 1064,09 грн; № СФ-0000205 від 02.09.2024 на суму 839,50 грн; № СФ-0000230 від 01.10.2024 на суму 527,04 грн; № СФ-0000257 від 01.11.2024 на суму 490,70 грн.
Відповідач сплатив позивачу за рахунками тільки 733945,17 грн, що підтверджується виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраскон" в АТ "Кредобанк" за період з 15.04.2021 по 13.11.2024, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 26 - 89 том 1, а.с. 18 - 110, 144 том 2).
Отже, орендар свої зобов'язання з орендної плати та комунальних платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим орендодавець неодноразово звертався до нього з вимогами про погашення наявної заборгованості (претензії № 11/09/23/1 від 11.09.2023 на суму 68579,84 грн, № 08/12/23/1 від 08.12.2023 на суму 57136,52 грн - а.с. 19-22 том 1, а.с. 8 - 13 том 2).
У гарантійному листі № 1 від 13.09.2023 орендар зобов'язався погасити наявну станом на 14.09.2023 заборгованість з орендних платежів та відшкодувати витрати за спожиту електроенергію у загальній сумі 45729,84 грн у строк до 01.10.2023 (а.с. 23 том 1, а.с. 14 том 2).
Утім порушення умов договору в частині грошових зобов'язань орендар не припинив.
За уточненим розрахунком позивача сума заборгованості за орендними та комунальними платежами з урахуванням забезпечувального платежу в сумі 19420,00 грн, сплаченого до 01.04.2021, становить 131598,68 грн (а.с. 135 - 137 том 2).
З огляду на тривалу несплату орендних платежів (більше трьох місяців) позивач направив відповідачу вимогу про погашення боргу та звільнення приміщення № 07/02/24/1 від 07.02.2024, в якій повідомив останнього про відмову від цього договору, його розірвання, а також про необхідність звільнення займаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" приміщень та їх передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фраскон" за актом приймання-передачі протягом трьох днів з моменту отримання цього повідомлення (а.с. 24 том 1, а.с. 15-16 том 2).
Позивач у позові стверджує, що відповідач заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у сумі 131598,68 грн не погасив, орендоване майно після закінчення строку дії договору в строк до 12.02.2024 не повернув, що є підставою для застосування до нього також неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.
Наведені обставини й стали причиною спору.
Предметом доказування у справі є обставини, пов'язані з виконанням сторонами зобов'язань за договором оренди № 12 від 01.04.2021 та наявністю/відсутністю підстав для стягнення з відповідача неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України за період з 12.02.2024 по день звернення позивача до суду (10 місяців).
При цьому щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України - подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, предметом доказування є, зокрема, обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк (умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та не вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна тощо).
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, за умовами пунктів 5.2, 5.3 договору відповідач мав сплачувати орендну плату щомісяця, не пізніше 10 числа кожного поточного місяця, а за комунальні послуги (електроенергія тощо) - не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідних рахунків від позивача.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписом частини першої статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Підпунктом в) пункту 8.2 договору передбачено право орендодавця (позивача) на односторонню відмову від договору в разі несплати орендарем (відповідачем) орендних і комунальних платежів протягом одного календарного місяця з моменту настання чергового терміну платежу.
З наявних у справі доказів убачається, що відповідач свої зобов'язання з орендної плати належним чином не виконував з моменту укладення договору: всупереч пункту 5.2 договору орендна плата сплачувалася ним частинами та з простроченнями, що тривали від двох місяців і більше. Зокрема, прострочення оплати перевищувало: за жовтень 2023 року - три місяці, за листопад та грудень 2023 року - шість місяців, за січень 2024 року - п'ять місяців, за лютий 2024 року - сім місяців.
Тому позивач скористався правом на розірвання договору в односторонньому порядку і відповідно до умов пункту 8.2 договору повідомив відповідача про припинення договору листом-вимогою № 07/02/24/1 від 07.02.2024 з вимогами про погашення боргу та звільнення приміщення (а.с.16 том 2).
Указана вимога надіслана орендодавцем 07.02.2024 поштовим відправленням з оголошеною цінністю "Укрпошта Експрес" № 4906905039370, однак доказів її отримання орендарем матеріали справи не містять.
Отримання відповідачем кореспонденції знаходиться поза межами контролю позивача як відправника й від нього не залежить. Тож з урахуванням процедури вручення поштового відправлення момент отримання відповідачем повідомлення про припинення договору необхідно визначати датою завершення поштової процедури вручення відправлення (повернення об'єктом поштового зв'язку поштового відправлення на адресу відправника).
Пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема: листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю.
Відповідно до пункту 9 цих Правил оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати: надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки.
При цьому за змістом пункту 7 Правил оператори поштового зв'язку самостійно визначають перелік послуг поштового зв'язку, що не належать до універсальних послуг поштового зв'язку, які надаються ними з урахуванням попиту користувачів і державних замовлень, та забезпечують виконання відповідних нормативів, а також самостійно визначають спосіб доставки (вручення) реєстрованих поштових відправлень, що ними пересилаються.
На сайті оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" у мережі Інтернет опубліковані терміни доставки відправлень "Укрпошта Експрес" та "Укрпошта Документи", які передбачають, що у межах міста Дніпра нормативний термін пересилання відповідних поштових відправлень становить Д+1, де: Д - день подання відправлення для пересилання; 1, 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається таке відправлення (https://www.ukrposhta.ua/ua/terminy-ukrposhta-ekspres).
У поштовій накладній № 4906905039370 визначено РДД - 09.02.2024 (а.с. 16 том 2).
Відтак з урахуванням визначених оператором поштового зв'язку термінів доставки відправлень "Укрпошта Експрес" та "Укрпошта Документи" і встановленого пунктом 101 Правил строку зберігання поштових відправлень (14 календарних днів), датою отримання відповідачем повідомлення про припинення договору суд вважає 24.02.2024 (09.02.2024 + 14 днів). Відповідно договір є припиненим 24.02.2024.
За таких обставин доводи позивача про припинення договору 07.02.2024, з моменту надсилання на електронну адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості з повідомленням про розірвання договору, судом не приймаються.
При цьому суд також враховує, що скріншот вимоги позивача № 07/02/24/1 від 07.02.2024 про відмову від договору і звільнення відповідачем орендованого приміщення поданий позивачем до суду 20.03.2025, тобто під час розгляду справи по суті, після закриття підготовчого провадження та всупереч частині другій статті 80 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Звертаючись з позовом до суду, позивач не заявляв про неможливість подати указаний доказ з поважних причин, як то передбачено частиною четвертою статті 80 цього Кодексу. Не заявляв позивач про наявність таких поважних причин і під час подання цього доказу.
За змістом частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За вказаних обставин скріншот вимоги позивача № 07/02/24/1 від 07.02.2024 про відмову від договору і звільнення відповідачем орендованого приміщення судом до розгляду не приймається (а.с. 17 том 2).
При цьому суд також зауважує, що із указаного скріншоту вбачається, що отримувачем його є адресат з електронною адресою , яка не зазначена ні в договорі, ні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі інформації для здійснення зв'язку з відповідачем (а.с. 16, 99 том 1), а сама можливість електронного документообігу між сторонами договором не узгоджена.
Докази отримання, визнання цього електронного листа відповідачем відсутні.
На момент припинення договору у відповідача залишилися невиконаними грошові зобов'язання зі сплати орендної плати та комунальних платежів.
Згідно з наданим позивачем уточненим розрахунком основний борг відповідача за договором складається з наступних сум:
- залишку боргу з орендної плати за листопад 2021 року в сумі 6280,00 грн (рахунок №СФ-0000256 від 18.11.2021 на суму 18280,00 грн);
- боргу з орендної плати за вересень 2023 року в сумі 18280,00 грн (рахунок № СФ-0000189 від 01.09.2023 на суму 18280,00 грн);
- залишку боргу з орендної плати за листопад 2023 року в сумі 270,00 грн (рахунок № СФ-0000232 від 01.11.2023 на суму 22850,00 грн);
- залишку боргу з орендної плати за березень 2024 року в сумі 5950,00 грн (рахунок №СФ-0000060 від 01.03.2024 на суму 22850,00 грн);
- залишку боргу з орендної плати за квітень 2024 року в сумі 570,00 грн (рахунок № СФ-0000083 від 01.04.2024 на суму 22850,00 грн);
- залишку боргу з орендної плати за травень 2024 року в сумі 5000,00 грн (рахунок № СФ-0000100 від 01.05.2024);
- боргу з орендної плати за червень 2024 року в сумі 22850,00 грн (рахунок № СФ-0000130 від 03.06.2024 на суму 22850,00 грн);
- боргу з орендної плати за липень 2024 року в сумі 22850,00 грн (рахунок № СФ-0000151 від 01.07.2024 на суму 22850,00 грн);
- боргу з орендної плати за серпень 2024 року в сумі 22850,00 грн (рахунок № СФ-0000178 від 01.08.2024 на суму 22850,00 грн);
- боргу з орендної плати за вересень 2024 року в сумі 22850,00 грн (рахунок № СФ-0000203 від 02.09.2024 на суму 22850,00 грн);
- боргу з орендної плати за жовтень 2024 року в сумі 22850,00 грн (рахунок № СФ-0000228 від 01.10.2024 на суму 22850,00 грн);
- боргу з комунальних платежів (електроенергія) за жовтень 2023 року в сумі 211,68 грн (рахунок № СФ-0000219 від 31.10.2023 на суму 211,68 грн);
- боргу з комунальних платежів (електроенергія) за грудень 2023 року в сумі 777,00 грн (рахунок № СФ-0000265 від 31.12.2023 на суму 777,00 грн), які нараховані як у межах строку дії договору, так і поза ним (а.с. 135 - 137 том 2). Усього - 151588,68 грн.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Виходячи зі змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Доказів повернення спірного об'єкта оренди за відповідним актом, як то передбачено пунктом 3.8 договору, відповідач суду не надав.
Отже, неповернення об'єкта оренди за договором після його припинення відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України неустойки за безпідставне користування спірним об'єктом оренди за період, починаючи з 24.02.2024.
Позивач нарахував та заявив до стягнення неустойку на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України за 10 місяців, а саме за період з 12.02.2024 по день звернення до суду (16.12.2024). Водночас по 31.10.2024 включно позивач нараховував й орендну плату, вимоги про стягнення заборгованості за якою ним заявлено в позові.
У питанні можливості одночасного стягнення орендної плати за користування майном та неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України після припинення договору, необхідно враховувати таке.
Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відтак користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
З викладеного вбачається, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Водночас неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Тому яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
Зазначена правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Враховуючи встановлені судом факти припинення договору 24.02.2024 внаслідок відмови від нього позивача та неповернення відповідачем майна з оренди, нарахування позивачем орендної плати за період з 24.02.2024 по 31.10.2024 у сумі 187527,59 грн (22850,00/29х6 = 4727,59 грн {орендна плата з 24 по 29 лютого 2024 року; 22850,00х8 = 182800,00 грн {орендна плата за березень - жовтень 2024 року; 4727,59 + 182800,00 = 187527,59) є неправомірним.
Відтак належна до сплати загальна сума орендної плати у період дії договору (з 01.04.2021 по 23.02.2024) становить 657922,41 грн (845450,00-187527,59 = 657922,41) та 39513,85 грн - комунальні платежі (електроенергія) за рахунками з травня 2021 року по листопад 2024 року. Усього - 697436,26 грн (657922,41+39513,85 = 697436,26).
За наявними у справі доказами загальна сума здійснених відповідачем платежів становить 733945,17 грн, з яких:
672187,58 грн - у рахунок орендних платежів у межах дії договору та комунальних платежів;
61757,59 грн - у рахунок орендної плати, нарахованої після припинення договору, тобто з 24.02.2024 по 13.11.2024, з яких: 4727,59 грн - за період з 24 по 29 лютого 2024 року; 57030 грн - за період з 16.09.2024 по 13.11.2024.
Також відповідачем було сплачено до 01.04.2021 забезпечувальний платіж у сумі 19420,00 грн, що не заперечується сторонами. Усього відповідачем було сплачено 751365,17 грн (733945,17 + 19420,00 = 751365,17).
За таких обставин у відповідача залишилася непогашеною заборгованість за договірними платежами в сумі 25248,68 грн (697436,26 - 672187,58 = 25248,68), яка з урахуванням забезпечувального платежу в сумі 19420,00 грн у підсумку становить 5828,68 грн (25248,68 - 19420,00 = 5828,68).
Перевіркою заявленої до стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати, нарахованої за 10 місяців з 12.02.2024 по день подання позову (16.12.2024) на суму 457000,00 грн (22850,00х2х10 = 457000,00) судом встановлено, що позивачем необґрунтовано визначено початкову дату її нарахування.
Після здійсненого судом перерахунку неустойка за несвоєчасне повернення майна з 24.02.2024 по 16.12.2024 - дату подання позову (297 днів) становить 444342,28 грн ((22850,00/29 х 6 х 2) + 22850,00 х 9 х 2 + (22850,00/31 х 16 х 2) = 4727,59 х 2 + 205650,00 х 2 + 11793,55 х 2 = 9455,18 + 411300,00 + 23587,10 = 444342,28) та з урахуванням платежів у сумі 61757,59 грн, здійснених відповідачем у рахунок орендної плати за період після припинення договору, підлягає зменшенню до 382584,69 грн (444342,28 - 61757,59 = 382584,69).
Тож позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими в сумі 5828,68 грн, а про стягнення неустойки на підставі статті 785 Цивільного кодексу України - в сумі 382584,69 грн.
Заявлені позивачем до стягнення похідні вимоги розраховані:
пеня - 93482,48 грн (п. 7.1 договору) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 11 квітня 2021 року по 30.11.2024 із заборгованості з орендних платежів за квітень 2021 року - жовтень 2024 року з урахуванням здійснених відповідачем платежів;
3% річних - 9748,92 грн за період з 11.04.2021 по 30.11.2024 із заборгованості з орендних платежів за квітень 2021 року - листопад 2024 року з урахуванням здійснених відповідачем платежів; інфляційні втрати - 35054,05 грн за період квітень 2021 року - жовтень 2024 року із заборгованості з орендних платежів за квітень 2021 року - жовтень 2024 року з урахуванням здійснених відповідачем платежів.
При цьому за наданими позивачем уточненими розрахунками розмір похідних вимог становить:
пеня - 100846,60 грн, з яких 82139,41 грн нараховано за порушення грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди в межах строку дії договору;
3% річних - 9702,61 грн, з яких 7506,50 грн нараховано за порушення грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди в межах строку дії договору;
інфляційні втрати - 37308,80 грн, з яких 28892,28 грн нараховано за порушення грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди в межах строку дії договору (а.с. 138 - 143 том 2).
Проте своїм процесуальним правом на збільшення/зменшення позовних вимог позивач не скористався, тому суд досліджує правомірність похідних вимог, виходячи з їх розміру, вказаного в позові.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Перевіркою розрахунку пені у сумі 82139,41 грн із заборгованості з орендних платежів за період дії договору судом виявлені помилки у визначенні періодів та кількості днів її нарахування (пеня із заборгованості з орендної плати за квітень 2021 року та вересень 2023 року), у базах нарахування (пеня із заборгованості з орендної плати за квітень 2022 року, лютий 2024 року), а також виявлені арифметичні помилки (пеня із заборгованості з орендної плати за червень - серпень, листопад 2021 року, листопад 2023 року).
Після здійсненого судом перерахунку пені за періоди, в яких допущені помилки, з урахуванням меж позовних вимог, пеня підлягає зменшенню на 883,47 грн і фактично становить:
із заборгованості з орендної плати за квітень 2021 року - в сумі 18280,00 грн за період з 11.04.2021 по 09.06.2021 (60 днів) - 445,73 грн, що менше нарахованої позивачем на 5,01 грн (450,74 - 445,73 = 5,01);
із заборгованості з орендної плати за червень 2021 року:
- в сумі 18280,00 грн за період з 11.06.2021 по 05.09.2021 (87 днів) - 676,11 грн, що менше нарахованої позивачем на 21,03 грн (697,14 - 676,11 = 21,03);
- в сумі 13280,00 грн за період з 06.09.2021 по 28.10.2021 (53 дні) - 326,36 грн, що менше нарахованої позивачем на 1,45 грн (327,81 - 326,36 = 1,45);
із заборгованості з орендної плати за липень 2021 року в сумі 18280,00 грн за період з 11.07.2021 по 30.10.2021 (112 днів) - 917,00 грн, що менше нарахованої позивачем на 36,56 грн (953,56 - 917,00 = 36,56);
із заборгованості з орендної плати за серпень 2021 року в сумі 18280,00 за період з 11.08.2021 по 01.12.2021 (113 днів) - 947,05 грн, що менше нарахованої позивачем на 15,03 грн (962,08 - 947,05 = 15,03);
із заборгованості з орендної плати за листопад 2021 року в сумі 18280,00 грн за період з 11.11.2021 по 19.12.2021 (39 днів) - 337,05 грн, що менше нарахованої позивачем на 14,53 грн (351,58 - 337,05 = 14,53);
із заборгованості з орендної плати за квітень 2022 року:
- в сумі 15280,00 грн за період з 25.07.2022 по 08.08.2022 (15 днів) - 313,97 грн, що менше нарахованої позивачем на 5,76 грн (319,73 - 313,97 = 5,76);
- в сумі 5280,00 грн за період з 09.08.2022 по 07.09.2022 (30 днів) - 216,99 грн, що менше нарахованої позивачем на 11,50 грн (228,49 - 216,99 = 11,50);
із заборгованості з орендної плати за листопад 2023 року в сумі 4848,00 грн за період з 30.05.2024 по 02.06.2024 (4 дні) - 13,51 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,8 грн (14,31 - 13,51 = 0,8);
із заборгованості з орендної плати за лютий 2024 року:
- в сумі 18122,41 грн (23 дні) за період з 11.02.2024 по 07.07.2024 (148 днів) - 2057,34 грн, що менше нарахованої позивачем на 536,70 грн (2594,04 - 2057,34 = 536,70);
- в сумі 16072,41 грн за період з 08.07.2024 по 31.07.2024 (24 дні) - 274,02 грн, що менше нарахованої позивачем на 80,60 грн (354,62 - 274,02 = 80,60);
- в сумі 9072,41 грн за період з 01.08.2024 по 01.08.2024 (1 день) - 6,44 грн, що менше нарахованої позивачем на 3,36 грн (9,80 - 6,44 = 3,36);
- в сумі 5072,41 грн за період з 02.08.2024 по 04.08.2024 (3 дні) - 10,81 грн, що менше нарахованої позивачем на 10,08 грн (20,89 - 10,81 = 10,08);
- в сумі 2072,41 грн за період з 05.08.2024 по 15.09.2024 (42 дні) - 61,83 грн, що менше нарахованої позивачем на 141,06 грн (202,89 - 61,83 = 141,06).
В іншій частині здійсненого позивачем розрахунку підстави для зменшення пені, з урахуванням меж позовних вимог, відсутні.
Отже, загальна сума пені підлягає зменшенню до 81255,94 грн (82139,41 - 883,47 = 81255,94), тобто на 12266,54 грн від заявленої до стягнення суми (93482,48 - 81255,94 = 12266,54).
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою розрахунку 3% річних у сумі 7506,50 грн із заборгованості з орендних платежів у межах строку дії договору судом виявлено арифметичні помилки в нарахуваннях на заборгованість з орендної плати за серпень, листопад 2022 року та листопад 2023 року, а також помилки у визначенні періоду та бази нарахування 3% річних на заборгованість з орендної плати за лютий 2024 року з огляду на неправомірність їх нарахування після припинення договору.
Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за періоди, в яких допущені помилки, підлягають зменшенню на 84,59 грн і фактично становлять:
із заборгованості з орендної плати за серпень 2022 року в сумі 5000,00 грн за період з 26.12.2022 по 06.02.2023 (43 дні) - 17,67 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,01 грн (17,68 - 17,67 = 0,01);
із заборгованості з орендної плати за листопад 2022 року в сумі 18280,00 грн за період з 11.11.2022 по 11.04.2023 (152 дні) - 228,37 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,01 грн (228,38 - 228,37 = 0,01);
із заборгованості з орендної плати за листопад 2023 року в сумі 4848,00 грн за період з 30.05.2024 по 02.06.2024 (4 дні) - 1,50 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,09 грн (1,59 - 1,50 = 0,09);
із заборгованості з орендної плати за лютий 2024 року:
- в сумі 18122,41 грн (за 23 дні лютого 2024 року) за період з 11.02.2024 по 07.07.2024 (148 днів) - 219,85 грн, що менше нарахованої позивачем на 57,35 грн (277,20 - 219,85 = 57,35);
- в сумі 16072,41 грн за період з 08.07.2024 по 31.07.2024 (24 дні) - 31,62 грн, що менше нарахованої позивачем на 9,30 грн (40,92 - 31,62 = 9,30);
- в сумі 9072,41 грн за період з 01.08.2024 по 01.08.2024 (1 день) - 0,74 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,39 грн (1,13 - 0,74 = 0,39);
- в сумі 5072,41 грн за період з 02.08.2024 по 04.08.2024 (3 дні) - 1,25 грн, що менше нарахованої позивачем на 1,16 грн (2,41 - 1,25 = 1,16);
- в сумі 2072,41 грн за період з 05.08.2024 по 15.09.2024 (42 дні) - 7,13 грн, що менше нарахованої позивачем на 16,28 грн (23,41 - 7,13 = 16,28).
В іншій частині здійсненого позивачем розрахунку підстави для зменшення 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, відсутні.
Тож загальна сума 3% річних підлягає зменшенню до 7421,91 грн (7506,50 - 84,59 = 7421,91), тобто на 2327,01 грн від заявленої до стягнення суми (9748,92 - 7421,91 = 2327,01).
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіркою розрахунку інфляційних втрат із заборгованості з орендних платежів за період з квітня 2021 року по 23.02.2024 на суму 28892,28 грн судом виявлено арифметичні помилки в нарахуваннях на заборгованість з орендної плати за травень, червень 2021 року та жовтень 2023 року, де має місце також зазначення неправильних періодів нарахування, що не вплинуло на суму інфляційних втрат, а також помилки у визначенні періоду та бази нарахування 3% річних на заборгованість з орендної плати за лютий 2024 року з огляду на неправомірність їх нарахування після припинення договору.
Після здійсненого судом перерахунку за періоди, в яких допущені помилки, інфляційні втрати підлягають зменшенню на 536,67 грн і фактично становлять, у тому числі:
із заборгованості з орендної плати за травень 2021 року в сумі 18280,00 грн за період липень 2021 року (індекс інфляції 100,1%) - 18,28 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,55 грн (18,83 - 18,28 = 0,55);
із заборгованості з орендної плати за червень 2021 року:
- в сумі 18280,00 грн за період з червня по серпень 2021 року (індекс інфляції 100,1%) - 18,21 грн, що менше нарахованої позивачем на 36,67 грн (54,88 - 18,21 = 36,67);
- в сумі 13280,00 грн за період з вересня по жовтень 2021 року (індекс інфляції 102,1%) - 280,31 грн, що менше нарахованої позивачем на 0,03 грн (280,34 - 280,31 = 0,03);
із заборгованості з орендної плати за жовтень 2022 року:
- в сумі 18280,00 грн за період жовтня 2022 року по лютий 2023 року (індекс інфляції 105,5%) - 1006,30 грн, що менше нарахованої позивачем на 289,30 грн (1295,60 - 1006,30 = 289,30);
- в сумі 8280,00 грн за період березень 2023 року (індекс інфляції 101,5%) - 124,20 грн;
- в сумі 80,00 грн за квітень 2023 року (індекс інфляції 100,2%) - 0,16 грн;
із заборгованості з орендної плати за лютий 2024 року:
- в сумі 18122,41 грн (23 дні лютого 2024 року) за період з лютого по червень 2024 року (індекс інфляції 103,8%) - 696,72 грн, що менше нарахованої позивачем на 181,75 грн (878,47 - 696,72 = 181,75);
- в сумі 2072,41 грн за період серпень 2024 року (індекс інфляції 100,6%) - 12,43 грн, що менше нарахованої позивачем на 28,37 грн (40,80 - 12,43 = 28,37).
В іншій частині здійсненого позивачем розрахунку підстави для зменшення інфляційних втрат, з урахуванням меж позовних вимог, відсутні.
Отже, загальна сума інфляційних втрат підлягає зменшенню до 28355,61 грн (28892,28 - 536,67 = 28355,61), тобто на 6698,44 грн від заявленої до стягнення суми (35054,05 - 28355,61 = 6698,44).
За вказаних обставин, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 505446,83 грн, з яких: 5828,68 грн - основний борг, 382584,69 грн - неустойка, 81255,94 грн - пеня, 7421,91 грн - 3% річних, 28355,61 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6065,36 грн (505446,83х8722,61/726884,13 = 6065,36), тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення судом не розподіляються за відсутності відповідних доказів.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраскон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" про стягнення 726884,13 грн, з яких: 131598,68 грн - сума основного боргу, 93482,48 грн - пеня, 35054,05 грн - інфляційні втрати, 9748,92 грн - 3% річних, 457000,00 грн - неустойка згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Сервіс Груп" (ідентифікаційний код 40363653; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фраскон" (ідентифікаційний код 39218862; місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, буд. 7, кв. 119) основний борг у сумі 5828,68 грн, пеню в сумі 81255,94 грн, 3% річних у сумі 7421,91 грн, інфляційні втрати в сумі 28355,61 грн, неустойку в сумі 382584,69 грн, судовий збір у сумі 6065,36 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15.05.2025.
Суддя І.І. Колісник