15.05.2025 року м.Дніпро Справа № 908/311/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 року у справі №908/311/24 (суддя Ярешко О.В.)
за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" (вул. Оріхівське шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69050)
про стягнення 84 188,69 грн,-
07.02.2024 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" 84 188,69 грн. заборгованості за договором оренди землі № 201903000100305 від 19.12.2019 року за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором оренди землі, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 року у справі №908/311/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" на користь Запорізької міської 84 188,69 грн. заборгованості за договором оренди землі № 201903000100305 від 19.12.2021 року за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року та 3 028,00 грн. судового збору.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів щодо повної оплати відповідачем за користування земельною ділянкою у спірний період.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Альянсгруп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що:
- згідно листа ДПС у Запорізькій області від 25.09.2024 року відповідач не має заборгованості з будь-яких платежів станом на 25.09.2024 року;
- до апеляційного суду надаються квитанції, податкові декларації з плати за землю та платіжні доручення за весь період оренди на підтвердження факту повної та своєчасної оплати орендної плати за договором оренди землі від 19.12.2019 року № 201903000100305;
- спірна земельна ділянка знаходиться у м.Запоріжжі, на території Запорізького району, який підпадає під дію Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 року № 2120-ІХ, згідно з якими тимчасово, на період з 01.03.2022 року по 31.12. року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/ або на яких наявні фортифікаційні споруди, до яких відноситься Запорізька міська територіальна громада Запорізького району.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що доводи апелянта про застосування до нього податкової пільги за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року є безпідставними, оскільки позивачем, як орендодавцем, жодних пільг стосовно змін розміру орендної плати, звільнення від сплати оренди за договором тощо апелянту не надавалось. Запорізька міська рада виконала умови договору та передала земельну ділянку. Таким чином, у відповідача виник обов'язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, сплачувати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету орендну плату.
Щодо правомірності сплати оренди з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року та сплати оренди у 2023 році позивач зазначає про наявні прецеденти в рамках розгляду інших судових справ за участю позивача стосовно стягнення заборгованості з юридичних осіб - орендарів у вказаний період.
Вказує, що законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022 року.
Позивач вказує, що сам по собі обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та договору.
Звертає увагу, що подання відповідачем уточнюючої декларації до органу податкової служби шляхом зменшення своїх зобов'язань зі сплати оренди за період 01.03.2022 року - 31.12.2022 року свідчить про можливе зменшення суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку не через виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, а через неправомірне зменшення свого зобов'язання шляхом подачі до податкового органу уточнюючої податкової декларації.
Крім цього, позивач стверджує, що зміни до договору оренди земельної ділянки №201903000100305 від 19.12.2019 року щодо звільнення відповідача, як орендаря, від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо такого звільнення на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.
При цьому позивач зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов'язком суб'єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, забезпечення фінансування заходів з розвитку територіальної громади міста Запоріжжя, виконання функцій місцевого самоврядування, а тому намагання відповідача ухилитись від сплати орендної плати за орендовану земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.01.2025 року, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2019 року між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" (орендарем) укладено договір оренди землі № 201903000100305, за умовами п.п.1, 3 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування боксів, яка знаходиться: м.Запоріжжя, Оріхівське шосе,7. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3939га кадастровий номер 2310100000:03:030:0635.
Згідно з п. 4 договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: будівля боксів літ. Б орендаря.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно п. 6 договору, становить 2 687 461,53 грн. в цінах 2019 року.
Відповідно до п. 11 договору договір укладено до 27.04.2023 року.
У п.12 договору сторонами визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 80 623,85 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2019 року.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 13).
За умовами п. 14 договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
Орендар зобов'язався самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством (п. 34.6 договору).
Пунктами 20, 22 договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Об'єкт за договором оренди вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Факт передачі позивачем в оренду відповідачу вказаної земельної ділянки підтверджується актом (без дати) приймання-передачі об'єкту оренди за договором оренди землі від 19.12.2019 року № 201903000100305.
У матеріалах справи наявний акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за 2019 рік.
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23.01.2024 року), право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:030:0635 зареєстровано за Територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради; право оренди земельної ділянки 04.09.2020 року зареєстровано за ТОВ "Альянсгруп".
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 23.01.2024 року), право власності на будівлю боксів літ. Б загальною площею 483,3 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 7, зареєстровано за ТОВ “Альянсгруп».
Позивач зазначає, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання ст. 289 Податкового кодексу України листом №6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 року повідомила про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, який за 2021 рік складав 1.1 та за 2022 рік складав 1.15.
Такими чином, за підрахунками позивача, розмір орендної плати за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року складає 88 686,23грн, за період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року складає 101 989,16 грн.
Разом з тим, відповідно до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 09.01.2024 року № 06.1-14/53, ТОВ "Альянсгруп" сплачено коштів до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб": протягом 2021 року - 80 624,35 грн., протягом 2022 року - 13 437,40 грн., з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року сплачено 93 049,30 грн.
Отже, за підрахунками позивача, загальна сума заборгованості позивача склала 75 248,83 грн за 2022 рік та 8 939,86 грн за 2023 рік.
Несплата відповідачем у повному обсязі орендних платежів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частина 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з плати за землю.
У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Відповідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Щодо досліджуваної справи, то, позивач нарахував відповідачу заборгованість з орендної плати таким чином:
Нормативна грошова оцінка у 2022 році - 2 956 207,68 грн. (2 687 461,53грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року х 1,1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2021 рік).
Розмір орендної плати у 2022 році - 88 686,23 грн. (2 956 207,68 грн. х 3% = 88 686,23 грн.) по 7 390,52 грн у місяць.
У 2022 році, як вказано вище, відповідачем сплачено 13 437,40 грн.
Таким чином, заборгованість з орендної плати в 2022 році склала 75 248,83 грн.
Нормативна грошова оцінка у 2023 році - 3 399 638,83 грн (2 956 027,68 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року х 1,15 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік).
Розмір орендної плати у 2023 році склав 101 989,16 грн. (3 399 638,83 грн. х 3% = 101 989,16 грн.) по 8 499,09 грн. у місяць.
У 2023 році, відповідачем сплачено 93049,30 грн.
Заборгованість з орендної плати в 2023 році склала 8 939,86 грн.
Місцевий господарський суд, пославшись на відсутність доказів оплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року, дійшов висновків про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 84 188,69 грн. (75 248,83 грн. + 8 939,86 грн.) орендної плати за вказаний період у повному обсязі.
Колегія апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, зробленими при неправильному застосуванні норм матеріального права, та при неповному з'ясуванні судом обставин справи.
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" (зі змінами) у Запорізькій області утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі території, зокрема, Запорізької міської територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.2023 року № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у повій редакції, у тому числі абзаци 1-4: "За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку".
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами): І. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії: 2. Території активних бойових дій: 2.3. Запорізька область: Запорізький район; код UА23060000000070350; вся територія Запорізького району; дата початку бойових дій - 12.03.2022; дата завершення бойових дій - 31.12.2022.
Відповідно до листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.02.2024 року № 22/7.3-1046-24: м. Запоріжжя, тобто Запорізька міська територіальна громада, входить до складу Запорізького району Запорізької області.
Оскільки Запорізький район (UА23060000000070350), у тому числі Запорізька міська територіальна громада, з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року включена до територій активних бойових дій, визначених Переліком, тому платник податків має право не нараховувати та не сплачувати податкові зобов'язання з плати за земельні ділянки, що розташовані на території Запорізької міської територіальної громади за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року, починаючи з 01.01.2023 року у платника податків виникають податкові зобов'язання з плати за такі земельні ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 року у справі №908/929/24.
Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, на територію Запорізької міської територіальної громади поширюється дія підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на території Запорізької міської територіальної громади, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.
Щодо досліджуваної справи, то з огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року, колегія суддів вважає, що Товариство мало право у період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року не сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка розташована у місті Запоріжжя.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог у відповідній частині.
З урахуванням положень наведених вище норм та вищезазначених фактичних обставин справи, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду у цій частині підлягає скасуванню.
Між тим, відповідач повинен був сплатити орендну плату за січень-лютий 2022 року у сумі 14 781,04 грн. (виходячи з орендної плати за місяць 7 390,52 грн). Судом встановлено, що товариством відповідача було сплачено 13 437,40 грн. Отже, борг ТОВ "Альянсгруп" перед позивачем за вказаний період 2022 року складає 1 343,64 грн.
Стосовно заборгованості відповідача з орендної плати за 2023 рік у сумі 8 939,86 грн, то вона відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не спростована. Таким чином, у цій частині рішення слід залишити без змін.
Відтак, заборгованість відповідача з орендної плати за земельну ділянку становить 10 283,50 грн (1 343,64 грн січень-лютий 2022 року + 8 939,86 грн залишок заборгованості за 2023 рік).
Разом з тим, щодо долучених скаржником до апеляційної скарги документів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У розумінні положень вказаної статті апеляційний суд не наділений правом надавати оцінку доказам, які не надавалися до суду першої інстанції, не розглядалися і не могли бути розглянуті цим судом, що має місце у даному випадку.
Одночасно суд враховує, що згідно з п.1 ч.1 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
У даній справі ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/311/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Поштове відправлення з ухвалою суду надсилалося відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 440387 від 08.02.2024 року, а саме: вул. Оріхівське шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69050. Однак, вказане відправлення було повернуто до суду з відміткою на довідці АТ "Укрпошта": "за закінченням терміну зберігання".
При цьому, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Також відповідач повідомлявся судом про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що розміщено в мережі Інтернет 06.03.2024 року.
Однак, з моменту відкриття провадження у справі відповідач не надавав суду першої інстанції будь-яких письмових документів та доказів, у тому числі відзив на позовну заяву, не обґрунтував поважність причин або об"єктивних обставин, які б перешкоджали та унеможливлювали вчасне подання відзиву до суду у строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження у справі.
З урахуванням вищенаведеного, додані до скарги документи не можуть бути враховані судом під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
На підставі викладеного апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення орендної плати за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року у сумі 73 905,19 грн.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо витрат за розгляд позовної заяви, та вони також підлягають перерозподілу відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 226, 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 року у справі №908/311/24 скасувати частково.
Прийняти у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" орендної плати за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022року у сумі 73 905,19 грн. - відмовити.
Викласти абзац перший та другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" (вул. Оріхівське шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 41591355) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) 10 283,50 грн заборгованості за договором оренди землі № 201903000100305 від 19.12.2021 року за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року, та 369,86 грн. судового збору. Видати наказ".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгруп" (вул. Оріхівське шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 41591355) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 987,20грн. Видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г. Іванов