вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" травня 2025 р. Справа№ 920/182/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на рішення господарського суду Сумської області від 28.01.2025
у справі №920/182/23 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про стягнення 133 707 грн 94 коп.,
У лютому 2023 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 133 707 грн 94 коп., в тому числі 20 781 грн 52 коп. пені, 100 291 грн 51 коп. інфляційних втрат, 12 634 грн 91 коп. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за грудень 2021 року та січень 2022 року відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2411311 від 22.11.2021, укладеного між сторонами; також просив повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" надлишково сплачений судовий збір в сумі 45 грн 10 коп., сплачений платіжним дорученням № 14817 від 19.10.2022.
В подальшому провадження у справі №920/182/23 було зупинено, за клопотанням відповідача, до набрання законної сили рішення у справі №920/265/22 предметом розгляду якої було стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2022 в розмірі 40 7991,31 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.01.2025 позов задоволено частково: стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" 3229 грн 00 коп. пені, 100 291 грн 51 коп. інфляційних втрат, 12 634 грн 91 коп. 3% річних, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" з державного бюджету України судовий збір в сумі 45 грн 10 коп., що сплачений згідно з платіжним дорученням №14817 від 19.10.2022.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено що в період грудень 2021 року та січень 2022 року відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати електричної енергії, в зв'язку з чим позивачем правомірно було заявлено вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних, та пені за вірним розрахунком суду. В свою чергу погодження тарифу, внесені зміни до договору та наявність заборгованості, було досліджено в рішенні господарського суду Сумської області у справі №920/265/22.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила відстрочити сплату судового збору за подання скарги до моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції; скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28.01.2025 у справі №920/182/23; прийняти нове рішення у справі №920/182/23, в якому відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 133 707 грн 94 коп., в тому числі 20 781 грн 52 коп. пені, 100 291 грн 51 коп. інфляційних втрат, 12 634 грн 91 коп. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за грудень 2021 року та січень 2022 року відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу №2411311 від 22.11.2021 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що в порушення пункту 2 додаткової угоди № 5 від 22.12.2021 до договору, під час визначення ціни електричної енергії за січень 2022 року та формування розрахункових документів ТОВ "Енера Суми" застосувало тариф, що не відповідає пропозиції, на яку здійснено посилання. В порушення вимог пункту 6.3.4 договору, на вимогу скоротити заборгованість через звернення від 28.04.2022 за № 2/22/11/3-356, що дозволяло б використати зареєстровані в органах Державної казначейської служби юридичні зобов'язання на 2022 рік у сумі 11 594,97 грн за 3194 кВт*год., було отримано відмову від 03.05.2022 за № 35/495 із формальним посиланням на відсутність таких можливостей. Питання розміру заборгованості за січень 2022 року спірне та на даний час вирішується господарським судом у справі № 920/265/22. Договір про постачання електричної енергії споживачу, доданий позивачем до позовної заяви у відповідача відсутній, відповідач керується підписаним договором про закупівлю за державні кошти електричної енергії №2411311.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу у справі №920/182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Сумської області від 28.01.2025 у справі №920/182/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
04.03.2025 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 прийнято до розгляду апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду Сумської області матеріали справи №920/182/23.
17.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/182/23.
24.03.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.11.2021 відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору про закупівлю за державні кошти електричної енергії № 2411311 від 22.11.2021. (а.с.18 )
За умовами договору № 2411311 від 22.11.2021 позивач зобов'язується у 2021 році поставити відповідачу електричну енергію у відповідності до договору, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити її в повному обсязі.
22.11.2021 сторони підписали комерційну пропозицію №1ВСт для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов'язки постачання якому покладені на Постачальника універсальної послуги, що є додатком до договору.(а.с.19)
Сторони вносили зміни до договору щодо ціни електричної енергії згідно з додатковими угодами № 2-4 та щодо строку поставки, строку дії договору згідно з додатковою угодою № 5. (а.с.69-72)
23.12.2021 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату активної електричної енергії за грудень 2021 року в сумі 227 003 грн 25 коп.(а.с.23), який отриманий відповідачем 23.12.2021, що підтверджується відміткою на рахунку.
Електрична енергія оплачена відповідачем частково, а саме 24.12.2021 в сумі 137 106 грн 11 коп., 30.12.2021 в сумі 23 731 грн 66 коп. (виписки по особовому рахунку а.с. 24,25).
04.02.2022 позивач виставив відповідачу рахунок від 31.01.2022 на оплату активної електричної енергії за січень 2022 року в сумі 407 991 грн 31 коп., який був направлений відповідачу поштою 07.02.2022 та отриманий останнім 09.02.2022 (фіскальний чек, роздруківка з сайту Укрпошти за пошуком поштових відправлень а.с. 27,28).
Отримана у січні 2022 року електрична енергія оплачена відповідачем частково 02.02.2022 в сумі 66 165 грн 48 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.29).
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області від 06.06.2023 у справі № 920/265/22 позов задоволено; стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" 407 991,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію. При розгляді даної справи, суд досліджував питання застосованого позивачем тарифу та встановив, що позивачем вірно застосований тариф в розмірі 3,641388 грн без ПДВ за 1 кВт*год, що з ПДВ складає 4,3696 грн у рахунку-фактурі №2411311/17595/1 від 31.01.2022 за січень 2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач звернувся з даними позовними вимогами на підставі того, що відповідач порушив визначені договором строки оплати отриманої активної електричної енергії за грудень 2021 року на суму 66 165 грн 48 коп. та за січень 2022 року на суму 341 825 грн 83 коп. (всього 407 991 грн 31 коп.), у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу та заявляє до стягнення 20 781 грн 52 коп. пені, 100 291 грн 51 коп. інфляційних втрат, 12 634 грн 91 коп. 3% річних.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, що в період грудень 2021 року та січень 2022 року відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати електричної енергії, в зв'язку з чим позивач правомірно було заявлено вимоги щодо стягнення інфляційні втрати, 3% річних, та пені за вірним розрахунком суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Сумської області від 06.06.2023 у справі № 920/265/22 позов задоволено; стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ТОВ "Енера Суми" 407 991,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію. При цьому, суд досліджував питання застосованого позивачем тарифу та встановив, що позивачем вірно застосований тариф в розмірі 3,641388 грн без ПДВ за 1 кВт*год, що з ПДВ складає 4,3696 грн у рахунку-фактурі №2411311/17595/1 від 31.01.2022 за січень 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції у спірний період відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за грудень 2021 року та січень 2022 року у строки, визначені договором, в зв'язку з чим позивач просив стягнути пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за несвоєчасну оплату отриманої електричної енергії позивач нарахував відповідачу 3 % річних в загальній сумі 12 634 грн 91 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 100 291 грн 51 коп., виходячи з суми заборгованості:
- за грудень 2021 року в розмірі 66 165 грн 48 коп. за період з 31.12.2021 до 20.02.2023 та з суми заборгованості
- за січень 2022 року в розмірі 341 825 грн 83 коп. за період з 17.02.2022 до 20.02.2023, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.
Колегія суддів перевіривши розрахунки погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є арифметично вірними, а тому враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано було задоволено вимоги, щодо стягнення з відповідача 12 634 грн 91 коп. 3% річних за загальний період з 31.12.2021 по 20.02.2023 , та 100 291 грн 51 коп. інфляційних втрат за загальний період з 31.12.2021 по 20.02.2023.
В частині позовних вимог щодо стягнення пені яку позивач нарахував відповідачу на дату звернення до суду з позовом 22.02.2023 в загальній сумі 20 781 грн 52 коп., в тому числі за період з 31.12.2021 до 30.06.2022, виходячи з суми заборгованості за грудень 2021 року в розмірі 66 165 грн 48 коп., за період з 17.02.2022 до 25.04.2022, виходячи з суми заборгованості за січень 2022 року в розмірі 341 825 грн 83 коп. колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами комерційної пропозиції № 1 ВСт (а.с.19), за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Підпунктом 16 пункту 1 постанови №332 (доповненим згідно з постановою №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2024 року у справі № 911/1359/22 підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції 28.01.2025 діяв.
Постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін з 24.02.2022.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає про те, що нарахування пені у спірний період з 24.02.2022 є безпідставними, оскільки зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
Перевіривши правильність нарахування пені, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, щодо нарахування пені строком до 23.02.2022 включно в розмірі 3229,00 грн, яка розрахована наступним чином: в сумі 1917 грн 89 коп. за період з 31.12.2021 до 23.02.2022, виходячи з суми заборгованості за грудень 2021 року (66 165 грн. 48 коп.); в сумі 1311 грн 11 коп. за період з 17.02.2022 до 23.02.2022, виходячи з суми заборгованості за січень 2022 року (341 825 грн. 83 коп.)
Стосовно доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вже зазначалось 06.06.2023 господарським судом Сумської області, винесено рішення у справі №920/265/22, яке сторонами не оскаржувалось, яке набрало законної сили 18.07.2023, та в якому досліджувалось питання застосованого позивачем тарифу та встановлено, що позивачем вірно застосований тариф в розмірі 3,641388 грн без ПДВ за 1 кВт*год, що з ПДВ складає 4,3696 грн у рахунку-фактурі №2411311/17595/1 від 31.01.2022 за січень 2022 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Сумської області від 28.01.2025 року у справі № 920/182/23, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Сумської області від 28.01.2025 року у справі № 920/182/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 28.01.2025 року у справі № 920/182/23 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 920/182/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук