Справа № 761/28701/24
Провадження № 2-а/761/293/2025
27 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
за участю секретаря - Процко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №ЮС-1 від 25.06.2024 року по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 №ЮС-1 від 25.06.2024, складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.210 КУпАП - закрити.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.06.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП № ЮС-1 від 25.06.2024 року, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500,00 грн. Як вбачається з винесеної постанови 25.06.2024 року ОСОБА_1 , військовозобов'язаний, належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 21.06.2024, що підтверджується актом відмови від отримання повістки від 20.06.2024, не з'явився за викликом у призначений час, про поважні причини неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб не повідомив. Вказаним порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Однак із винесеною постановою позивач не згодний, а тому звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
17.12.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
19.12.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
19.12.2024 позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, що здійснюються в межах виконавчого провадження, відкритого Голосіївським відділом ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі оскаржуваної постанови.
20.12.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Макаренко І.О. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, повернуто заявнику без розгляду.
20.12.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
На підставі розпорядження № 01-08-560 від 05.03.2025 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/28701/24 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 року, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 06.03.2025 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - до свого провадження та відкрити провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, проте від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, постановою №ЮС-1 винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 25.06.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Як зазначено в постанові, 25.06.2024 року ОСОБА_1 , військовозобов'язаний, належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 21.06.2024, що підтверджується актом відмови від отримання повістки від 20.06.2024, не з'явився за викликом у призначений час, про поважні причини неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб не повідомив. Вказаним порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП. Однак із винесеною постановою позивач не згодний, а тому звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
Постанова не містить пояснень ОСОБА_1 .
Частина 1 статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Крім того, згідно з приміткою до вказаної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частина 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Частина 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» передбачає, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В оскаржуваній постанові начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не вказав який пункт вказаного Порядку був порушений ОСОБА_1 .
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Позивач при зверненні до суду з позовом зазначав, що він не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки матеріали на підставі яких було вирішено питання про притягнення його до адміністративної відповідальності не містять інформації про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 210 КУпАП.
Відповідач не надав доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 210 КУпАП протягом року.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем дій, передбачених положеннями ч.2 ст.210 КУпАП, суд приходить до висновку про скасування постанови та на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закриття провадження у справі.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №ЮС-1 від 25.06.2024 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № ЮС-1 від 25.06.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: