Справа № 638/22469/24
Провадження № 2-а/638/60/25
15 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Семіряд І. В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.11.2024 він отримав постанову про накладення на нього адміністравтиного стягнення, постанова мотивована тим, що 17.10.2024 об 11-00 год. ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08.10.2024 та 22.10.2024 ОСОБА_1 прибував до ТЦК, будь-яких зауважень від працівників ТЦК не отримував. 11.10.2024 позивачу видано посвідчення про надання відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації. Окрім того, позивачем оновлено дані. Жодної повістки про необхідність з'явитися до РТЦК не отримував. У зв'язку з чим позивач просить скасувати постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 вказану справу передано в провадження судді Аркатової К.В.
27.11.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.04.2025 №02-06/215 призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
01.04.2025 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження суддя Семіряд І.В.
ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
23.04.2025 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в обгрунтування якого зазначено, що 07.10.2024 засобами поштового зв'язку на адресу позивача була направлена повістка № 418707 з вимогою прибуття на 17.10.2024 об 11:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини повернення Ф20) повідомлення з вимогою отримати рекомендований лист було опущене в поштову скриньку 14.10.2024 (про що листоноша власноруч поставив відповідну відмітку на конверті), але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою та повернута за місцем обслуговування. Поважних причин неприбуття по повістці позивач не надав. Таким чином, позивачем не дотримано вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тим самим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення не складався з огляду на приписи ст. 258 КУпАП. 15.11.2024 щодо позивача уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову № 482 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, копію якої позивач отримав в той же день. У зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволені позову.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Красніков О.І. звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не прибув.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку «Вайбер» одержувачу ОСОБА_1 та довідка про доставку електронного документу «судова повістка» одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч. 2, 3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою №482 по справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2024 накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. Постанову складено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, будучи військовозобов'язаним, без поважних причин не з'явився за викликом по повістці 17.10.2024 об 11-00 год. Повістка була доставлена АТ «Укрпошта» 10.10.2024, але не отримана та повернуто за місцем обслуговування 17.10.2024. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1000 НМДГ - 17000 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 15.11.2024 постанова отримана ОСОБА_1 .
Як вбачається з оскаржуваної постанови, яка надана як позивачем та і відповідачем, ОСОБА_1 особисто її отримав 15.11.2024, при цьому відповідачем не надано доказів того, що в день вручення ОСОБА_1 постанови до нього були висунуті вимоги про уточнення будь-яких даних.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з ч. 1, 2 та 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, отже, на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Згідно з абзацом 3 частини 9 статті 29 Закону № 2232-XII поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, смерть близького родича, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками), здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття, потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити територіального центру комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.
Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стало його неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
Відповідно до статті 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення: вчинення такого порушення особою в особливий період.
Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
В матеріалах справи наявна повістка № 418707, яка сформована на ім'я ОСОБА_1 . Зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою АДРЕСА_1 17.10.2024 об 11-00 год., мета виклику - для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_7 . Повістку датовано 07.10.2024 та підписано ОСОБА_4 за допомогою накладення кваліфікованого електронного підпису. Окрім того, у вказаній повістці відображено, що слід мати при собі особі, яка викликається для уточнення даних.
ОСОБА_1 заперечується факт отримання повістки.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Пункту 21 Порядку № 560 передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідачем до відзиву залучено копію поштового повідомлення, адресоване ОСОБА_1 , при цьому довідка про причини повернення \досилання, яка розміщена на повідомлені не містить жодної відмітки про причину невручення повістки.
Отже, спірним питанням у даному випадку є питання здійснення відповідачем належного виклику позивача для уточнення даних.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було отримано повістку.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) передбачено, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Як вбачається, з витягу, у реєстрі Оберіг позивачем при оновленні даних було зазначено адресу реєстрації та номер телефону, а саме НОМЕР_1 .
При цьому, будь-яких даних, що ОСОБА_1 було проінформовано за наявним номером телефону про надходження повістки матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Також, з наданих позивачем доказів вбачається, що направлена повістка, конверт не містили актуального номеру телефону, який зазначено ОСОБА_1 у додатку Резерв+ при оновлені даних.
Штамп АТ «Укрпошти», який виконаного на довідці про причини поверненнядосилання, підтверджує, що повістку було повернуто до РТЦК 17.10.2024, тобто в день коли ОСОБА_1 належало з'явитися до ТЦК та СП для уточнення даних.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитись до ТЦК та СП на визначену дату. Окрім того, надані відповідачем докази - копія рекомендованого повідомлення не містить даних про те, з якої причини повістка була невручена ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем Правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Окрім того, суд зазначає, що з набранням чинності ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок "Резерв+", який дозволяє військовозобов'язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК.
В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоні - і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі - еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов?язаний/резервіст/не військовозобов?язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності)
Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг.
Електронний військово - обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.
З надано позивачем витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку. 22.10.2024 було уточнені дані, наявна відмітка, що дані уточнено вчасно. Вказаний витяг містить прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку. Також витяг з Резерв+ містить адресу проживання та номер телефону ОСОБА_1 . Номер в системі Оберіг 050420231455578400206.
Більш того, позивачем надано копію довідки, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Довідка видана 11.10.2024 за №2778. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_6 видано ОСОБА_1 довідку за чотири дні до того, як йому належало з'явитися за повісткою. Окрім того, ОСОБА_1 надано знімок екрану з сайту ТЦК та СП , де відображено, що ОСОБА_1 відвідував ІНФОРМАЦІЯ_3 22.10.2024 та 08.10.2024. Тобто, у працівників ТЦК та СП була можливість пред'явити вимоги ОСОБА_1 щодо уточнення даних, проте цього зроблено не було, а направлено повістку на 17.10.2024.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 оновив свої військово- облікові дані, неодноразово з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в оскаржуваній постанові відсутні.
У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому позов, в межах заявлених вимог, підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо суми судового збору, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 було відступлено від попередньо сформованого висновку щодо звільнення від сплати судового збору та вказано, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст.287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. При цьому визначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Матеріали справи містять квитанцію про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Отже, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
При цьому , позивачу слід роз'яснити його право на звернення з заявою про повернення помилково сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Суд зазначає, що попри те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 , він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути належним відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.
Постанову №482 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 майором ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн- скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя І. В. Семіряд