Справа № 638/5616/25
Провадження № 2-а/638/248/25
Іменем України
15 травня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Коряка Ігоря Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
28 березня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Коряка І.Ю. за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що 15 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено Постанову №175/П по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про винесену постанову позивачу не було відомо, оскільки при її винесені та складанні матеріалів адміністративного правопорушення він не був присутній. Ксерокопія оскаржуваної постанови була видана позивачу працівниками патрульної поліції при його слідуванні до місця постійної реєстрації в м. Слов'янськ 19 березня 2025 року.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки справу було розглянуто за його відсутністю без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що приписів КУпАП виключало можливість розгляду справи. Окрім того, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення. Крім того, як зазначає позивач, він взятий на військовий облік як ВПО у ІНФОРМАЦІЯ_3 04 грудня 2024 року, має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як опікун особи, яка судом визнана недієздатною. Тобто, на момент винесення оскаржуваної Постанови №175/П від 15.03.2025 року позивачем Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних не порушувався, в реєстрі «Оберіг» та Резерв+ перебувала інформація стосовно знаходження позивача на військовому обліку та наявності відстрочки відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому, оскаржувана постанова не містить будь-яких даних про те, що позивач отримував виклик до ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів та не з'явився до будь-якого із указаних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив би вимоги п. 1 Додатку № 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, або організацією, в якій позивач перебуває на обліку не передано відповідні данні шляхом обміну через відповідну систему взаємодії.
Таким чином, відповідачем не доведено доказами правомірності висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 22, 25, 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, що свідчить про відсутність в його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач просив суд:
- поновити строк на оскарження постанови;
- постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 175/П від 15 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000,00 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Встановлено відповідачу строк п'ять днів на подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено в Електронний кабінет відповідача 03.04.2025 року о 22:15:46 год., що підтверджується Довідкою про доставку електронного документа.
Позовну заяву з додатками доставлено в Електронний кабінет відповідача 29.03.2025 о 00:55:23 год., що підтверджується Довідкою про доставку електронного документа.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.
В судове засідання сторони не з'явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.
Враховуючи визначений ст. 286 КАС України 10-денний строк розгляду справи, належне повідомлення сторін про судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутністю сторін на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 175/П від 15 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі того, що при перевірці документів у громадянина ОСОБА_3 було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію: під час перевірки, відповідно до наданих громадянином та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_6 документів було виявлено, що він 07.03.2025 року отримав поштове повідомлення, що згідно до постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 п. 41 ч.2, що рахується підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025 року, але ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025р, для визначення його призначення на особливий період.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 120 КАС України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім при її винесенні, доказів надіслання копії постанови на адресу позивача відповідачем не надано, як і не надано доказів отримання ним копії постанови або ознайомлення з її змістом.
Матеріали справи не містять іншої дати на підтвердження дати обізнаності позивача про порушення своїх прав, ніж зазначено у позові, а саме 19 березня 2025 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк на оскарження постанови №175/П від 15.03.2025 року слід обраховувати з 19 березня 2025 року, тому, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та результати розгляду справи, беручи до уваги, що позов подано протягом десяти днів від дня отримання її копії, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, у зв'язку з чим поновлює відповідний строк на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України.
Щодо вирішення спору по суті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено та який діє до теперішнього часу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
За змістом абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 21, 23, 24, 34, п.п. 2 п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року,
21. За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби,
23. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
24. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
34. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
41. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.03.2025 року отримав поштове повідомлення, що згідно до постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 п. 41 ч.2, рахується підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025 року, але не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025р, для визначення його призначення на особливий період.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано жодного доказу докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, що ОСОБА_1 07.03.2025 року отримав поштове повідомлення, що згідно до постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 п. 41 ч.2, рахується підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025 року, але не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 07.03.2025р, для визначення його призначення на особливий період.
Крім того, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.
При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки відсутні докази того, що позивач був належним чином оповіщеним про необхідність явки до ТЦК та СП за повісткою 07 березня 2025 року та свідомо ухилявся від виконання свого обов'язку з'явитися до ТЦК та СП за повісткою.
Вказані обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 175/П від 15.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 175/П від 15.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 175/П від 15 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Тимченко